Трійця
розкішна, окрилена
пробудилася, заграла
зненацька
зело
Зелені свята. Трійця - тризуб - триквест - Трипілля - травень - червень
Трійця - "Бог у трьох лицях". Слово пояснює уявлення предків про тримірний простір.
У язичників це символ життєтворення: Батько, Матір, Син; у християн - символ Мудрості, Знання, Любові.
В українській національній символіці Трійця позначалася Тризубом, що є найпоширенішим символом в Україні.
Тризуб постає в образі троїстої квітки (культ Праматері); триязикого полум'я (культ життєдайного вогнища); зеленого явора з трьома голубочками на вершечку (народження нової космічної Трійці життєтворчих енергій: Сонця, Місяця, Зорі ); Священних Змій з трипалими кінцівками, трьома головами, трьома очима у трипільців (культ Мудрості). Символом Трійці є й Триквест - сварга з трьох плечей - символ вогненної Трійці: Сонця, Місяця, Зорі, що прославляються у календарно-обрядових піснях.
ІЦя іея триєдиної світобудови є всесвітнім символом, отож наші предки мали глибокі знання про світобудобу та світотворення і закодували їх у символах.
Ця світотворча сила - це і вираз національної ідеології.
Прадавнє свято Трійці має ще й іншу назву - Зелені свята. Барвисте вираження символу пов'язане із трьома кольорами: жовтий (Вогонь) - блакитний (Вода), їх поєднання дає зелений колір (Життя рослин).
Зелень - зело - зілля (у фолькльрі це діти життєтворчого Вогню й Води) = мовний кущ рослинного життя.
Тому занесення тризубого клечання - це символ ушановування триєдиної животворчої сили.
Шанування життєдайної Трійці пронизувало всі аспекти життя народу і це відбилося у назвах, бо мова завжди була і є ключем пізнання власного народу:
Трипілля (Триполі, Троя, ) - міста, що складаються із трьох частин, засноване трьома племенами, знаходиться на трьох горбах,
Троєщина ( та, що належить Трої),
троян ( батько трьох близнюків),
третяк ( третій син у сім'ї),
"Бог трійцю любить" ( прислів'я ),
трійці ( свічники для свят),
Троїцький ( триєдиний ),
трикутник, триніг, тріо, тритомник,
трилогія (три твори, що поєднані героями, ідеєю).
Місяць травень - символізує буяння трав.
Цей місяць також пов'язаний із Трійцею, вона уособлює народження життя, цим змістом наповнене сполучення "тр", тому трави, що проростають першими у рослинному світі, народжують нове життя.
Та й назва "май" українцям близька, вона вказує на швидкоплинність, змінність, тимчасовість життя.
Розмай (буйна зелень),
май (клечання, зелень),
маїти, маювати (швидкоплинна розвага),
майоріти, майво (мерехтіння)
майбуття (те, що ще не є реальним),
майже (напівреальність),
Мавка (нереальна істота),
майстер (творець, але не вічного),
маєток, майно (матеріальні багатства, що є змінним, часто тимчасовим),
майдан (місце, підготовлене для проявів життя на певний час).
Зазвичай, місяць, у якому відзначається свято Трійці - червень.
Етимологія слова пов'язана із давнім священним символом
"Чер" ("поклонники святої Трійці"), звідси слова:
чернець (людина, що присвятила своє життя Богу),
червень (місяць святої Трійці),
червоний, червоніти (сакральний колір життя, краси; колір захисників життя),
черга (послідовність, порядок)
черговий, чергувати (той, що наводить порядок),
черево, черевце (осередок біологічної енергії, пізніше замінено на "живіт" від "жити"),
череп (вмістилище здатності пізнавати Бога),
череда, черв'як (істоти, породжені Богом),
чертог (божественна оселя),
черпати (із джерела),
черемха, черешня (обереги від зла),
чернетка, черствий (те, що втратило свою чистоту).
В Україні є три міста, що є символами духовної сили:
Чернігів, Чернівці, Черкаси.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------"Мова являє собою складний інформаційний аспект феномену України" (О. Братко-Кутинський).
"Національний знак чи герб витворюється протягом віків і входить у свідомість народу як певна дорогоцінна традиція, що має зв'язокз національним і державним життям та почуттям єдності цілого народу. Знак наочним способом символізує походження, розвиток, ментальність, а також ціле культурне спрямування і геополітику народу" (В. Січинський).
Джерело: "Феномен України" О. Братко-Кутинський"
