Альманах
учнівської творчості
– це відкриття словом та фарбами, хвилювання, радість та роздуми.
У добірці представлені поезії різні як
за тематикою, так і за формою викладу: поетичні замальовки, етюди, нони,
октави, септими, сонети та верлібри.
Серед весен, серед трав,
Серед жовтої кульбаби
Відкривали світ добра.
Й знайшлась квітка.
Коло тихого струмочка,
Коло балочки Шкільної,
Коло буйних яворів
Заясніла дивиною,
Стала піснею дзвінкою наша квітка.
Стала піснею дзвінкою наша квітка.
Йшли весняним зеленкраєм.
А художники-хмарини
Малювали небо в днину.
Й росла квітка.
Невідомо, як озветься
Слово, зрошене у серце.
Та на те ми й маєм, друже,
Цвіт посіяти у душу.
Розбуятись, розпахтітись,
Розвеснітись, роз’яснітись.
Зросла квітка!
----------------------------------------------------------------------------------------------
Художник
Коли ти сам собі художник,
То вибирати завжди зможеш,
Якого кольору слова.
Бувають жовті, білі, сині,
Неначе пташка в небо линуть.
А ще бувають і червоні,
Неначе мальви на долоні.
Слова я знаю і зелені –
Це листя ти збираєш в жмені.
Бувають різні кольори…
Коли ти сам собі художник,
То й сам свої слова
Твори.
Тимофієнко
Ольга
Кульбаби ( замальовки )
Смарагдова трава. Бурштинові квіти.
Веселі лопухи. Розлогі віти.
Ми прийшли у гості до кульбаби,
Що заховалась у різнотрав’ї.
Всміхнулась чепурушка нам мала.
Веселим дзвоном душу одягла.
Там цвіркуни співають
Кульбабі серед трав.
Поодаль, у долині, розлігся тихий став.
Мила Олена
Смарагдова трава. Бурштинові квіти.
Весело.
Чепурушки милі невтомно світ дивують.
Радісно.
Сонечко весняне гріє, аж пече.
Сонячно.
Кульбаби-жовтоцвітки мріють про щось вічне.
Рясно так.
Малюта Лілія
Смарагдова трава й бурштинові квіти.
Кульбабка в лопухах сяє жовтоцвітна.
Коник у траві скаче невгамовно.
Квітів навкруги повно.
Ліснича Марина
Смарагдова трава чарує нас усіх.
А в ній сидить кульбабка,
Неначе оберіг.
Верба. Тополя. Вітер.
А сонечко все світить.
І радує весь світ.
Федоренко Дарина
У цвіту вишневому вулиця,
Сіються квіткові пелюстки.
А подалі зелена стежка,
В’юниться, як мережка.
Жабки вилізли з ставка.
Чується ква-ква.
Кульбабенята он жовтенькі,
Бачите, які маленькі.
Звідусіль пливуть пахощі.
Весна!
Відчуйте радощі.
Гура Надія
Квітне вулиця садами.
Мріється.
Білосніжний політ пелюсток
Сіється.
Бджоли гучно гудуть.
Слухайте.
Річечка дзюрчить неймовірно.
Чуєте.
Тут ростуть кульбабки теж.
Бачите.
Тут красі немає меж.
Знаєте.
Тимофієнко Ольга
Конвалія
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай.
Білі дивляться дзвіночки,
Як їх звуть? Відгадай!
Це конвалії у гаю
На галявині ростуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати
Шкода їхньої краси!
Осадча Регіна
Лірична асоціація-настрій
Йду весняним зеленкраєм.
Неймовірно!
Акація, мов сеньйорита, запахтіла білим цвітом
Незабутньо!
А берізка розпустила коси,
Дивує!
Серед листя каштан білосніжні свічки підняв
Високо.
Черемха в косичках квітує рясно.
Мило.
Засміялись вухасті клени, нагадали всім про дитинство.
Смішно.
Маленькі пуп’янки-яблучка мружаться до нас.
Цікаво!
Зеленавим своїм цвітом шовковиця манить в літо.
Смачно там.
Кущі-наречені красуються цвітом.
Біло-зелено.
Завгородня Анастасія
Весняні септими
Неймовірна чудасія –
каштанові віти:
Небо ухватили, свічки запалили,
Таємницею до сонця запахтіли.
Враз стало радісно й казково
На душі.
Природа – це диво!
Біліченко Андрій
Задумливо береза стояла,
Коси свої розпустила.
Серед ніжних листочків
Зелені сережки
Додолу опустила.
Як же мило мені,
Білокора чарівнице.
Савченко Олексій
Сонети дощу
Недавно було світло й тепло,
А зараз вже мрячить.
Видно веселих крапель кроки і думається,
Що цей концерт ітиме аж три роки.
Війнув, сипнув, неначебто пшона.
Аж ось приходить і вона…
Це ж блискавиця засвітила – аж
посвітліло.
Загриміло.
Та то ж чоботи скидає грім.
Любить гуркотіти він.
Ну що -
Страшно?
Омивається земля пасмами дощу,
І знову стане ясно.
Мила Олена
Концерт дощу уже почався.
Мелодія його сумна.
І на асфальті серенада
Тихесенько собі луна.
Грім скинув чоботи давно,
А дощ полоще та полоще…
Неначе в старому кіно,
Але вже трохи стало краще.
І не скакають горобці
На нашій вулиці калюжній.
Краплини на моїй руці.
Веселку бачу вдалині.
Вона радіє всьому світу,
В той час прекрасно і мені.
Завгородня Анастасія
Дикий дощ
Маленький дощик починається з хмарини,
Це він мої сльозинки прихова,
А грім гримить, гримить, гримить,
Хоча…
То грає хлопчик за вікном в м’яча.
Коли ж бо там з’явилася б калюжна,
Так, так, велика вулиця калюжна,
Яка із громом грається в квача.
Нарешті вийшло сонце із-за хмари.
І починається по-новому життя!
Сотник Олександр
Дядько Дощ стоїть над лісом –
Неба велетень сяга.
Він сміється, мов дзвіночок,
Бубонить: «Га-га! Га-га!»
Одягнувся, мов на свято
Запорізький в нього грім.
Хмари-шапки сивуваті.
Блискавки – червоний дім.
Маган Юлія
Дощові октави
Я іду зеленим гаєм. Прекрасно.
Розпустились пишні хмари невчасно.
Трави стеляться під ноги шовкові.
Дерева чекають, зітхають тривожно.
Перші краплини упали на землю,
Напитися хоче вся зелень.
Кожен листочок ловить краплину,
Кожна краплина відкриває свої обійми.
Милий Дмитро
Тихий дощик полив всі ліси
І добавив водички в озера.
Вмив дороги й стежки.
Дивовижно.
А земля вся пречиста і світла!
Стало тепліше.
Це було навесні,
А точніше, у квітні.
Мельниченко Віктор
Балочка Шкільна ( ліричні етюди )
Серед дерев диво-балочка відкрилась
І усім нам посміхнулась.
Давній стрімчак динозаврів пам’ятає,
Та ніхто цього не знає.
Далі подорожували вздовж річечки
І побачили комишу свічечки.
Ми ловили тонкі аромати весни,
Усіх збентежували і дивували вони.
Верби нахиляли гілочки,
У воді полоскали свої листочки.
А з маленького струмочка
Розкинулась нам річечка.
Гура Надія
Серед дерев Шкільна балочка відкрилась,
Давно вона тут народилась.
Тут є велична диво-скеля,
Що пам’ятає кіммерійців, скіфів
Із давніх дивовижних міфів.
А біля річечки калюжниця росте,
Жовтенькими очима дивиться на світ
І усмішок мереживо плете.
Тимофієнко Ольга
Балка потайна іде назустріч нам.
Клени гілля широкі простягають.
Ніби проходу немає,
А ми наполегливо світ відкриваєм!
Могутня балка! Скелі фантастичні.
Очиток на горі сидить, співає.
Ніби проходу немає,
А ми наполегливо світ відкриваєм!
Рожева пахуча шипшина, калюжниця дуже
дивна,
Розлоге вербове ложе та хвощ на сосонку
схожий.
Ніби проходу немає,
А ми наполегливо світ відкриваєм!
Хан Ліза
Неймовірний вид із стрімчака.
Розквітла шипшина ароматна.
Осики коло річки черпають водички.
Ромашки гріються на сонечку.
Півники болотні дивують своєю красою.
Подорож за течією річки!
Дудник Анна
Серед дерев відкрилось нам диво.
Там так красиво!
Очиток обхопив стару величну гору.
Квітне калюжниця, що дуже любить воду.
До Сугоклею мчить, біжить струмок.
І лілія болотна пустила свій листок.
Росте комиш, а поміж нього півники
болотні,
А жабки кумкають пісні солоні.
Пенза Катерина
Літній дощ
Насупилось небо сьогодні.
І вітровій розкинув намисто.
Летять краплини блакитні,
Він робить це навмисно.
Починається концерт дощу.
Злива сунеться на всю.
Ми радіємо хлющу.
Гура Надія
-------------------------------------------------------
Ранок ( лірика у прозі )
Тиша і спокій.
Туман рожевою хмарою
Підіймається
У долині.
Зазолотилось.
Ось почулися
Пісні дрозда.
А там,
В далечині,
Обізвалася
Зозуля.
Потекли по небу
Рожево-червоні смуги.
Велично прокидалося
Сонце.
Свої сонні пелюстки
Розпускають
Квіти.
У повітрі духмяно запахло.
Почався
Новий
Сонячний
День.
Д’яченко Антоніна
----------------------------------------------------
Немає коментарів:
Дописати коментар