Візитка

   
      Котляренко Наталя  Миколаївна
      методист  МНЛ гуманітарно-естетичних дисциплін КОІППО, 
      "спеціаліст вищої категорії",  вчитель-методист 
      НВО № 33 м. Кропивницького. 
       

      Девіз життя.  "Головне - іти.  
      Дорога не закінчується..."  (Екзюпері "Цитадель").






------------------------------------------------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------------------------------------------------

      Методичне питання.  
    Творче мислення учнів: формування, розвиток, перспективи.
      
      Дослідження з методики мови: 
       Дослідження з методики літератури: 
       Загальні питання методики:
  • Блог як інноваційний засіб координування активної освіти     
  • Педагогічна творчість  
  • Н. Котляренко. Творче мислення учнів: формування, розвиток, перспективи // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009, жовтень. - № 28. - С. 2 – 5
  •      Н. Котляренко. Творче мислення учнів: формування, розвиток, перспективи // Сучасна школа України. – 2011, січень. - № 1. – С. 47 – 53.   
       Авторська програма курсу "Основи журналістики" 

      Фотоколаж 

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Будь-яка творча робота починається від потреби, бо саме вона головний чинник руху до нового.  Мені завжди чомусь хотілося відійти від шаблону і шукати нових ефективних шляхів. Через художнє українське слово, асоціативність та інтуїтивне чуття спробувати наблизити учнів до понять Краси, Добра, Висоти, Мудрості, серед буденності у простих речах відкривати щось грандіозне, особливе, незвичайне.  Бо вважаю, що лише так, через спостереження, дослідження, екскурсії, довіру можна пробудити бажання вчитися обдумано.
Школа – це світ вічної дороги, тому вчитель постійно має прагнути висоти. 
У 2009 р. стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» та одним із переможців Всеукраїнського фестивалю педагогічних інновацій в системі освіти України.
Є автором методичних посібників з літератури «Відкриття світу літератури», «Фотомонтаж: пошук, дослідження, відкриття» та української мови « Пізнай свій край ».
За 16 років професійної діяльності брала активну участь в роботі міської   та обласної  творчих груп;  провела майстер-класи та лекційні заняття зі слухачами курсів КОІППО імені В. Сухомлинського ( «Розвиток творчих здібностей учнів у процесі аналізу художнього тексту», «Творче мислення учнів: формування, розвиток, перспективи» ); організувала творче об’єднання «Є ідея!» ( методична проблема “Модернізація внутрішкільної науково-методичної роботи” ); на базі школи провела авторські семінари вивчення літератури у школі; виступала на міському семінарі заступників директорів  з НВР, серпневих конференціях вчителів міста, семінарах для молодих спеціалістів, обласних семінарах директорів шкіл (обмін досвідом щодо організації  роботи методичного об’єднання вчителів-словесників у школі); семінарах - підготовках учасників конкурсу «Учитель року – 2010, 2011, 2012»; семінарах голів методичних об’єднань області у м. Кіровограді та Полтаві; проводила практичні заняття з методики літератури зі студентами філологічного факультету КДПУ імені В. К. Винниченка; була одним із засновників редакційної колегії шкільної газети « 33 меридіан », керівником гуртка « Основи журналістики »; є упорядником альманаху учнівської творчості «Зросла квітка», маю друковані матеріали у журналах «Українська мова й література в середніх школах, гімназія, ліцеях та коледжах», «Вивчаємо українську мову та літературу», «Сучасна школа», «Педагогічний вісник»; є учасником розробок колективних методичних посібників «Українська література. Конспекти уроків»  7, 8, 9, 10, 11 клас, «До храму власної культури», «Учімо найсвятішого»;  брала участь в  Інтернет - конференції «Інформаційно – комунікаційні технології навчання: Психолого – педагогічні та дидактичні аспекти впровадження»; за педагогічні інновації нагороджена Міністерськими дипломами та грамотами, знаком «Відмінник освіти України», Грамотою Верховної Ради України.
Вважаю, що вчитель немає права відставати від часу, в якому він живе. Тому створила вчительський блог для дистанційного навчання учнів 9 – 11 класів та позакласної роботи з української мови та літератури.
Є автором статей про блог як інноваційний засіб  координування активної освіти, представлених на міській та обласній конференції.
Є лауреатом (ІІ місце) обласного огляду блогів Кіровоградщини «Блогосфера».
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
«Українська мова й література»

Блог як інноваційний засіб  координування активної освіти
Наталія Котляренко, вчитель української мови й літератури комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 33  «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради   Кіровоградської області»

Дана стаття містить матеріал про доцільність використання навчального блогу та впровадження інноваційних методів,  що сприяють формуванню творчо активної особистості.
Ключові слова:  блог, сервіси, контент; blog, servіsi, content.

Будь-яка творча робота починається від потреби, бо саме вона головний чинник руху до нового.  Сьогодення вимагає від вчителя педагогічної креативності, вміння змінюватися зі світом, враховуючи вимоги нової доби. Адже саме вчитель для учня має стати прикладом особистості, здатної реалізувати себе в умовах динамічного розвитку часу прогресу.
Навчальний  блог – це один із засобів активної освіти й самоосвіти, що допомагає поєднати традиційне навчання з новими ефективними формами, а значить мати можливість  вчити  по-іншому, розширюючи межі інформаційного простору.
Вибір  саме цього перспективного дистанційного ресурсу обумовлений:
-  доступністю, адже можна скористатися комп’ютером, планшетом, смартфоном, мобільним телефоном;  
-                зручною навігацією, використовуючи меню, віджети з рубриками й тегами;
-            простотою поширення інформації як текстової, так і графічної, аудіо-, відео, анімаційної;  накопичення навчальних і довідкових даних, електронних конспектів та лекцій; забезпечення адресного пошуку;
-     ефективністю організації особистого інформаційного простору вчителя та учнів;
-            інтерактивністю.
Отож, блог варто розглядати як систему, що сприяє новому підходу спілкування «вчитель» - «вчитель», «вчитель» - «учень», тому допомагає реалізовувати  сучасні освітні завдання.   
Одним із чинників ефективного функціонування ресурсу є його продумана структура,  бо саме від неї буде залежати і якість наповнення контенту. Пропоную вчителям-словесникам звернути  увагу на ті напрямки роботи, що стануть простором  їх власного розвитку.
По-перше, блог - це платформа для самореалізації, розкриття власного творчого потенціалу, методичної неординарності, креативності, індивідуальності. Популяризуючи власну діяльність за 15 років на сторінках «Візитка» та «Методична скарбничка.Українська мова», «Методична скарбничка. Українська література»,  спробувала  визначити ті основні технології, методи й прийоми, що є визначальними для мене. Це своєрідне електронне портфоліо методичних статей, досліджень, конспектів.      
По-друге,  блогосфера є засобом самоосвіти, тому  вчитель має  сприймати ресурс не як модну інформаційну побудову, а як записник, котрим користується, враховуючи ті напрямки, що потребують вдосконалення. Вважаю, що такі сторінки як «Чиста мова», де зібрано посилання на мовознавчі сайти (наприклад, «СловОопис», «Відчуй мову», «Мова ДНК нації», «Чиста мова», «Культура мови на щодень», «Експрес-уроки»), та «Словники», що сприяють формуванню орфографічних, граматичних, лексичних вмінь, розширюють словниковий запас  (наприклад, рубрика «Філологічні замальовки»), завжди стануть у пригоді  вчителеві, що удосконалює свої професійні навички, та учням. 
Збираючи на сторінку «Інформація» посилання на освітні, методичні сайти та блоги креативних колег, можна визначити сучасні освітні  тенденцій. Спочатку така робота буде спонукати до наслідування, але потім сприятиме  професійному  розвитку і зростанню.   
По-третє, блог може стати платформою експериментальної роботи із сучасними електронними сервісами. Це  нові шляхи представлення інформації.  
Стіна мережевого сервісу  Created with Padlet  дає можливість завантажувати текстові документи, ілюстрації, презентації, відео, інтерактивні вправи, є зручною у використанні. Вона є гарним  засобом системної роботи на уроці. Цікавий і корисний матеріал можна зібрати для вивчення особистості митця (наприклад, «Іван Тобілевич. «Ми зробимовсе, що в наших силах»), ознайомлення й аналізу художнього тексту, поєднавши різні види завдань.  Стіна – це ще й  засіб перевірки прочитання твору, визначення композиційних елементів, використавши ілюстрації відомих українських художників (наприклад, «Енеїда» в ілюстраціях  А.Базилевича»).
Це засіб для створення «Щоденника інтелектуала», де через цитати популяризуються  художні твори, що вивчаються (сторінка «Дистанційне навчання»).  А також сучасних творів, прочитаних влітку (сторінка «Сучасна література»). Така робота сприятиме збору матеріалу для власного висловлювання.
На уроках розвитку мовлення  на стіні відображається  матеріал необхідний для написання творчої роботи. Його коментар на уроці та домашній перегляд стануть у пригоді учневі під час написання твору (наприклад, «Дивосвіт Катерини Білокур»). Чіткі настанови, представлені на стіні,  не розпорошують  час учня, а дають можливість більш якісно виконати завдання.
При вивченні мовного теоретичного матеріалу, особливо з лексикології, стіна стане багатофункціональним засобом збору прикладів; так учитель разом з учнями, добавляючи картинки з коментарями, може творити свій унікальний контент (наприклад, «Сторінка мовознавчого журналу»).  Отож, стіна - незамінний помічник вчителя на уроці.
Неможливість використати сервіс у класі  сприяла пошуку нових дистанційних шляхів застосування ресурсу. Так популярний сервіс  став  основою для впровадження елементів «перевернутого навчання». Така домашня робота, запропонована учням на блозі за посиланням, бо кожна сторінка має свою адресу, є гарним стимулом активної освіти. Саме домашні напрацювання і можна використати на наступному уроці як основу для нових досліджень.
До того ж стіна стала одним із засобів під час проведення Місячника української мови й писемності, основаного на популяризуванні України та української мови (наприклад, проект «Про Україну з любов’ю», «Вишиванка», «Мовознавчий журнал»).
Також це форма  збирання ідей  та їх обговорення учнями,  засіб спілкування з відвідувачами блогу.   
Іншим новим електронним сервісом, що створює інтерактивні індивідуальні вправи й змінює підходи до викладання української мови й літератури, є Learning Apps.org. Він має скарбницю підготовлених вправ та дає можливість вчителеві створити  свої інтервправи, використавши вибір слів, розподіл, класифікацію, пазли, таблицю відповідностей, упорядкування, кросворди,  заповнення таблиць, пропусків, інтелектуальні карти та онлайн-ігри.  Такі завдання допомагають практично узагальнити та систематизувати знання з окремих мовознавчих розділів, є засобом перевірки теоретичних літературних понять (наприклад, інтерактивна вправа" Розмежування драматичних жанрів і засобів комізму"), характеристики композиції, образів, деталей твору. 
Доречно використовувати сервіс під час підготовки до ЗНО, це дасть змогу визначити прогалини у знаннях та звернути увагу на їх корекцію. 
Пропоную ще декілька знахідок використання мережевих ресурсів  у навчальному процесі: мозаїка слів  Image Chef  є хорошим засобом  для створення «хмари термінів», наприклад з лексикології, «хмари героїв» одного чи різних творів та їх повторення; а поетичний калейдоскоп Image Chef  є настроєвим візуальним анімаційним представленням поетичного слова.
Loupe Collage  надає можливість на одному ресурсі зкомпонувати велику кількість фото для подальшої роботи (наприклад, характеристики особистості «Марко Кропивницький»; написання твору-опису «Простори Дніпра», «Весняний Чорний ліс»; лексичної роботи «Лисичкині слова», «Примхливі прийменники»)  і виставити на блог  через посилання, а значить значно зекономити простір. 
Сервіс Zaption  дає можливість  підібрати запитання до відео, тому є добрим засобом на уроках формування  аудіативних  умінь та навичок, на уроках розвитку мовлення (наприклад, «Твір-опис місцевості»); характеристики особистості автора; однією із форм компоративного аналізу «текст – фільм».
По-четверте, розширенню інформаційно-освітнього середовища на блозі сприятимуть як мережеві сервіси (пропоную добірку Л. Бойко«Друзі-сервіси»), так і оригінальний авторський  контент. Враховуючи освітні тенденції, варто не забувати, що саме вчитель є координатором  змісту, який має стати скарбничкою цікавих навчальних матеріалів. Використовуючи  рубрику «Ювіляр» на головній сторінці,  можна систематизувати  навчальний  матеріалу у вигляді архіву окремих сторінок  та застосувати його через посилання на сторінці «Дистанційне навчання. Класи. Література». У подальшому ці сторінки  будуть  сформовані  як координаційні щодо вивчення особистості автора та його творчості, використовуючи  мультимедію, опитувальники, індивідуальні завдання. Така організація домашньої самостійної роботи визначить значно новий і якісний рівень освіти учнів.
Аналіз матеріалів мережі Інтернет дає змогу визначити, що у вирі інтерактивних, пошуково-дослідницьких, проектних технологій  все більше уваги звертається на самоосвітню, пошукову діяльність учня, але цей тягар для нього часто є непосильним, бо, по-перше, не вистачає часу на серйозне дослідження, а, по-друге, він ще немає досвіду узагальнення інформації. Часом така робота стає примітивною. Отож, вчитель не має покладатися лише на учня, а  сам подати нестандартний, але необхідний для літературного дослідження матеріал, бо якщо не відкриється таїна особистості автора та часу, в який він жив, незрозумілим  залишиться  і твір. Вважаю, що саме мультимедійні власні дослідження вчителя допоможуть учневі пізнати неповторність особистості. 
Використання літературної мультимедії на блозі повинне мати пізнавальний аспект, тому електронні презентації у вигляді слайд-фільмів на основі принципу взаємопов’язаності  відображають певну позицію, а не є набором слайдів. Це «розповіді про…». Отож, така мультимедія відкриває на уроках літератури нові можливості ознайомлення з:
-                     тенденціями часу митця чи часу літературного твору;
-     мистецьким напрямком через суміжні види (наприклад, живопис при складнощах розрізнення модерних  напрямків);  
-           землею, де народився митець чи ріс (наприклад, «Т. Шевченко. Стежки дитинства»; «Стеблів І. Нечуя-Левицького»; «Колодяжне Лесі Українки»; «Піски П. Тичини»; «Сосниця О. Довженка» );
-            місцем, що надихнуло митця на власні відкриття (наприклад, "Переяслав Сковороди»; «Чигирин і Т. Шевченко»; «Полтава і Панас Мирний»; «Львів І. Франка»; « Нечимне та Леся Українка»; «Київ і М.Рильський»).
Вважаю, що при створенні таких фотомонтажних замальовок  варто використати кінематографічний прийом розкадрованості тексту. Це відхід від звичайної презентації особистості митця і спроба пошуку власного відкриття, унаочнення, систематизації, нового пізнання та осмислення часу і письменника з позиції суб’єктивного бачення. Кожен наступний слайд-кадр не просто додається до попередніх, а накладається, переплітаючись з ними, та утворює цілісну картину. Це сприятиме гармонійному поєднанню сутності змісту і якості форми, а кожен слайд розглядатиметься, як цілісний засіб інформації, наповнений смислом.
Орієнтирами трактування постаті можуть бути:
-                     творчість: «Володимир Винниченко: відкриття через картини». ( У світі В. Винниченко знаний як талановитий прозаїк та драматург, визначний політик, але саме у живописних полотнах – істина про митця. Це суб’єктивне бачення образів та спроба їх підтвердження через повість « На той бік».  Пошук спільних мотивів, тем, ідей); «Михайло Коцюбинський. Дорога від реаліста доімпресіоніста». (Музейні символічні експозиції літературного-меморіального музею в Чернігові   допомагають по-новому подивитися на творчість М. Коцюбинського. А цитати з його творів періоду реалізму та імпресіонізму виділити ключові образи (сонце, нива, ліс, місто, дорога, квіти, море, острів, музика, кольори: сірий, сонячно-блакитний ), визначити їх розуміння автором у пошуку щастя);
-                     ключовий образ творчості: «Олександр Довженко. Хата»;
-                     справа: «Іван  Тобілевич. Хутір «Надія»;
-                     захоплення: « Ольга Кобилянська: багатогранність захоплень». (Через її дивосвіт: гори, коні, живопис, музика, вишивка, театр, література, сад, море - можна пізнати душу тендітної, але сильної жінки. Щоденникові записи та повість «Царівна» є тому підтвердження);
-                     сучасні розвідки, подолання стереотипів: Г. Сковорода, П. Куліш, Леся Українка, І.Франко.
П’яти – десятихвилинне методично змістовне та розмаїте фотомонтажне літературне дослідження вчителя є поштовхом до подальшої пошуково-творчої діяльності учня, бо вчить спостерігати, виділяти найсуттєвіше, зіставляти, аналізувати, аргументувати власні висловлювання, сприяє синтезу думок, дискусії, реалізації творчих прийомів.
Цікавим електронним забезпеченням здатним переводити презентаційний матеріал у відео є програма Icecream Screen Recorder. Саме її можна використати для створення відеопоезії. Так через художнє слово вчитель здатен наблизити учня до понять «краси», «добра», «висоти», «мудрості».  Через поетичну асоціативність показати неповторну, неординарну особистість автора, стиль, мотиви творчості, ключові образи (наприклад, «Б.-І. Антонич. "Автобіографія"»).
Цю ж програму варто використати як коментар теоретичного матеріалу до мовних тем (наприклад, «Числівник »).
Отож, завдання вчителя – поділитися знаннями, вибравши з накопиченого хаосу матеріалу найбільш необхідний й значимий. Тільки так можна сформувати унікальний контент – цікавий і корисний, інакше учні не схочуть ним користуватися.
По-п’яте, перехід учнів разом з учителем на рівень учасників мережевої  блогової спільноти надає можливості не тільки ефективно впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології активного навчання, а й сприяє проектній  позакласній  діяльності (сторінка «Позакласна робота»), розширює кругозір (сторінки «Сучасна література», «Кіровоградщина», «Рідна країна - Україна»),  допомагає проводити щоденну дистанційну роботу з обдарованими учнями  у вигляді індивідуальних додаткових завдань, популяризує дитячу творчість  (сторінка «Альманах «Зросла квітка»), готує до ДПА та ЗНО.  
Отож, сучасний вчитель, враховуючи відкриття епохи, має достатньо можливостей змінити опосередкований навчальний процес на якісно новий. 



Використані  джерела:
1. Бойко Л.Б. Елементи інноваційних форм роботи та технології [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog5/title-299
2. Луньова  Н. В. Місце освітнього веб-ресурсу  у педагогічній діяльності вчителя-словесника [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу:  http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog5/title-334
3. Маранська І. А. Соціальний сервіс Padlet як елемент педагогічної діяльності вчителя української мови й літератури [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/sotsialnyj-servis-padlet-yak-element-pedahohichnoji-diyalnosti-vchytelya-ukrajinskoji-movy-i-literatury/#more-268
4. Романич Н. В. Особливості впровадження Інтернет-технологій [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog5/title-291
5. Романовська Н. І. Електронні засоби навчання у діяльності сучасного педагога [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/elektronni-zasoby-navchannya-u-diyalnosti-suchasnoho-pedahoha/#more-70
6. Сизько Л. І. Блог як засіб формування іміджу сучасного педагога в інформаційному просторі [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://ru.calameo.com
7. Сучасні педагогічні технології в навчанні [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу:  http://firstedu.com.ua   
8. Технології в освіті [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://osvitnitexnologii.blogspot.com/p/blog-post.html  
9. Федорак Я. Блог як школа: створення ефективного навчального блога.  [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://blogosphere.com.ua 


------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Методичне питання.  Творче мислення учнів: формування, розвиток, перспективи.
      Сучасна освіта – це не відтворення, не запам’ятовування певного матеріалу, а вміння використати свої знання в будь-яких життєвих ситуаціях. Сьогодення вимагає від школи - життєво компетентної креативної особистості, здатної реалізувати себе в умовах динамічного розвитку світу. "Багато хто любить спати, але не можна залишити їх без сходу сонця... вони мають збутися." (Екзюпері). 
       Саме на  це спрямована стратегічна мета Національної доктрини розвитку освіти в Україні – створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості. А це можливе лише при формуванні механізмів самоорганізації, саморозвитку, творчого пошуку, дослідницької діяльності, що сприяють формуванню творчого мислення учнів.
       Для мене важливо допомогти дитині пізнати світ яскравих образів, навчити думати, відійти від  шаблону. Головне завдання вчителя – створення умов для формування  життєво компетентної креативної особистості, здатної реалізувати себе в умовах динамічного розвитку світу.

 



Провідні ідеї досвіду:  
1. Кожне заняття – сходинка до наступного.
       Учні мають відчути, що «проміжних», «неважливих» уроків немає. Провести «місточок»  між заняттями допомагає прийом «Пароль»- відтворення ключового слова з попереднього уроку. Так з’являється перша спроба використати свої знання творчо. Це крок до усвідомлення, що кожен урок – це пошук розуміння нового.
Методи і прийоми: “ Пароль”, міні-лекції, картки-інформації, схеми-опори з проблемним запитанням.
Такий підхід дає змогу систематизувати матеріал, виділивши головне:
   ЧАС  -   АВТОР  -   ТВІР  -     ВЛАСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
     Тоді тексти будуть читатися не з позиції «сподобався - не сподобався», а для  усвідомлення істини, з висновками, які кожен учень робить для  себе сам.
2. Учня  треба навчити спостерігати.
Методи і прийоми: асоціативні схеми-опори, “Дорога випробувань”, відкриття через ключові художні деталі, деталі-символи, кольористика.
3. Дитина має повірити в себе.
Методи і прийоми: думка-речення, власні проекти, написання різножанрових творів, мультимедійні дослідження.


 


Новизною досвіду є використання фотомонтажу ( дослідження особистості автора, поетичні замальовки )  та  технологія  вивчення синтаксису з опорою на зв’язні краєзнавчі тексти.
Практична цінність  досвіду:
1. Послідовне та цілісне засвоєння, закріплення й узагальнення знань, умінь та навичок учнів. 
2. Унаочнення й систематизація масивів інформації, виділяючи головне. 
3. Формування творчої активності  учня, розвиток творчого потенціалу  учня. 
4. Уточнення та розширення словникового запасу дитини. 
5. Бачення учнями результату своєї творчості та однолітків. 
6. Можливості здійснювати «свій вибір».
     Творче мислення дозволяє повною мірою розкрити  природні здібності дитини: неординарність думок, спроможність до висловлення різноманітних ідей, здатність до широких узагальнень, можливість здійснювати «свій вибір», знайти себе у світі та світ у собі.  
"Нам довірені діти, щоб ми пораділи висоті їх підйому." ( А. де Сент-Екзюпері).
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Розвиток  творчої компетентності  на уроках української мови

       Мова - це своєрідна візитна картка кожної людини.
       Сьогодення чекає від учителів-словесників результативної діяльності, спрямованої на відродження в душах  учнів  генетичної пам'яті, почуття гордості, відкриття дивосвіту українського слова.  
       Написання творів-мініатюр - один із шляхів активізації та розвитку  творчого   мислення учнів.
      У своїй роботі я враховую такі   критерії:
  • вправи й завдання творчого   характеру, що пропонуються для виконання, обов’язково   пов’язані за змістом; 
  • уривки з художніх текстів як опора для створення власних; 
  • мініатюри мають виявити    оригінальні й конструктивні ідеї; 
  • завдання, які пропонуються    на уроці, повинні не лише   враховувати індивідуальні та вікові особливості учнів, а й бути цікавими для них,     відповідати їхнім інтересам, уподобанням.   
Шляхами реалізації заявленої   проблеми є такі прийоми:
  • продовження речення (наприклад, «Моя Батьківщина починається       з …»); 
  • добір синонімів до ключових слів уроку (наприклад, гранітна скеля – стрімчак, бескид; ріка – водне плесо, холодне дзеркало води); 
  • добір епітетів та порівнянь до ключового слова уроку (наприклад, степ – привільний, широкий, безкінечний ); 
  • вільні диктанти (наприклад, створення логічного ланцюжка прослуханого тексту та написання власного з урахуванням додаткових завдань); 
  • поширення речень конструкціями, що вивчаються; 
  • редагування речень та створення зв’язного висловлювання; 
  • експрес-твори (зміст речення з якнайменшою кількістю слів); 
  • порівняння уривків творів різних авторів з однієї теми та       створення власного тексту; 
  • створення асоціативного куща слова, уведення слів у речення, реконструювання тексту (наприклад, при вивченні частин мови ); 
  • асоціативні диктанти (добір слів-асоціацій до певного поняття,    коментування орфограм, створення тексту на їх основі ); 
  • прослуховування музичного   твору, створення асоціативного опису, введення у текст вивченої орфограми; 
  • домашні твори-мініатюри за     запропонованим початком (наприклад, «Степ чарував людину тисячоліттями, і вона йшла на його вільні                простори …», використовуючи складносурядні речення та прості ускладнені з єднальними сполучниками); 
  • етюд ( наприклад, «За моїм вікном», «Міські замальовки»); 
  • етюд-згадка (наприклад, «Пробудження»); 
  • мініатюра з однаковими початками ( наприклад, вибирається словосполучення « я люблю», кожна думка починається ним); 
  • мініатюра «На одну букву» 
( Весна Веселий весняний вітер вранці ворушить вітами високої вишні.
Всюди веселкою виграють, виблискуючи, весняні води.
Вітер ворушить верхівками вітрячків, відгукується веселою волелюбністю.
Відзнака  весни – вимальовувати , витворювати, ворожити, веселитися. Вона віршована, вірна, веселкова вродливиця. )
  •  твори-перевтілення ( наприклад, « Я – вітер» ( кожен обирає сам собі образ-характеристику ), «Я – мобільний  телефон» ( кожен обирає сам собі близьку річ для перевтілення ); 
  • «Мій художній твір» ( наприклад, «Монолог мого щоденника», «Один день із мого надзвичайного шкільного життя»,  гумореска «Як поліпшити навчання?», «Усе починається зранку…»)
  • Замітки: ( дорожні замітки, суб’єктивні замітки про …,  замітки-повідомлення, актуальні замітки. ) 
  • Пейзажі-замальовки;
  • Нариси;
  • Репортаж: ( актуальний репортаж, “з місця подій”, фоторепортаж, фото-факт, фото-вікно, фото-провокація. )
  • Інтерв’ю; 
  • “Штрихи до портрета”
  • Тези-поради; 
  • Гумористичні оповідання “Із шкільного життя”; 
  • Казки на сучасний лад.    
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Розвиток  творчої компетентності  на уроках української літератури

       Література - унікальний предмет, що допомагає пізнати світ, людей і себе, він вчить учнів мислити самостійно, сприяє формуванню механізмів самоорганізації, саморозвитку, творчого пошуку, дослідницької діяльності, а значить - відважуватися відходити від стереотипу і шукати власний шлях. Це вже ознака інтелектуальної компетентності.
      Людина, що не навчена мислити самостійно, в результаті починає жити у світі псевдодумок, псевдопочуттів, псевдодій, так з’являється “сіра більшість”.
      Усе виникає з потреби людини, література – це також потреба, бо вона у потрібний момент дає підказки, це віковічний досвід, це “коди” людської душі. Вона змушує думати, зіставляти, робити висновки, вона вчить відчувати не лише душу героя, а й людей, що поряд.
     Оскільки нині дитина живе у світі раціональності, й навчання здебільшого ґрунтується на інтелект, логічність, що не пов’ язується з емоційним сприйняттям, творчим відкриттям світу і себе в ньому, необхідно використовувати можливості мистецтва слова, щоб розвивати креативне мислення, формуючи творчу особистість.
Учням потрібно дати відчуття повітря, простору, вільного часу для роздуму, переживання, вибору позиції. Нехай він думає і аналізує сам, а не переказує книгу та слова вчителя. Нехай відчує себе відкривачем - це джерело інтересу. Адже кожна дитина по-своєму бачить навколишній світ, по-своєму сприймає предмети і явища, по-своєму  думає. Особливу увагу, на мою думку, варто надати кольористиці, бо кожна дитина - художник, і, схилившись над аркушем чи створюючи уявний малюнок , не просто малює, а живе своїм малюнком, кожний вибір відтінку кольору, його місце та інтенсивність є вмотивованим. Тоді й художній текст буде сприйматися не як набір окремих випадкових речень, а як цілісне явище. Цьому сприяють і "Творчі альбоми" .
     Прийоми, спрямовані на розвиток творчості, вчать, у першу чергу, бути небайдужими і допомагають учневі відчути, побачити те, з чим він стикається у реальному житті й не звертає уваги, задуматися над власними вчинками, спробувати, як у дзеркало, заглянути у власну душу, адже душа учня не повинна стати холодним хранилищем істин, які ніколи не будуть використані. Дуже тяжко бути ідеальним, коли ти лиш людина, але що найбільш значуще у житті, людина повинна знати точно. 
     Тому урок має стати уроком пошуку істини, з врахуванням аргументів, дослідження логіки цих аргументів, аналізу фактів та ідей. Цьому сприяють спостережливість, що проявляється у здатності підмічати непомітні, але суттєві деталі; здатність цілісно сприймати об’єкти оточуючої дійсності і разом з тим бачити окремі його деталі; уявлення – здатність бачити предмет і явища під різними кутами зору.
    Поєднання прийомів розвитку креативного мислення дозволяє активізувати попередній досвід учнів, створити ситуацію пошуку.     
    Тому істинною є думка Р. Ролана: “Краще пізнати істину наполовину, але власними силами, аніж дізнатися про неї цілком, але дізнатися з чужих слів і завчити, як папуга”. 
       Одні твори викликають захоплення, інші так і залишаються до кінця не прочитаними, нерозгаданими. Тому саме вчитель має змогу наблизити учня до відкриття. Твір назавжди залишиться незрозумілим, якщо учень не зрозуміє самого автора: його розуміння життя, призначення людини в ньому, мрії, надії, сподівання, його прийняття чи не прийняття світу. Незрозумілою буде філософська лірика Олега Ольжича без усвідомлення тих життєвих цілей, що поставив перед собою, незрозумілою залишиться ідея краси у творах О.Довженка, без розуміння поняття “краси” самим Довженком, незрозумілою буде трагічність творів М. Куліша, без усвідомлення того страшного коловороту, у котрому опинилося ціле покоління.


  

 Завдання вчителя – відкрити учню цей загадковий і чужий світ автора. Але це неможливо зробити без дослідження часу, бо саме він, час, впливає на людину – свідомо чи підсвідомо, і саме він диктує актуальні теми, провідні мотиви, що проходять через  всю творчість митця.
 
Час.  
 


Ключ до розуміння творів – спроба зрозуміти світ автора, чужий і неповторний. 

У своїй роботі я використовую такі прийоми відкриття автора:
·        Відкриття через портрет.
·        Психологічний портрет особистості.
·        Імпресіоністичний портрет творчості митця.
·        “Якби ти був скульптором”. ( Пам’ятник митцю через символічні деталі. )
·        “Квітка письменника”.
·        Схеми-опори, що створюються на уроці через асоціації.
·        Блок-картки з проблемними запитаннями.
·        Фотомонтаж. Спроба відкриття особистості митця. 

Відкриття через портрет    


                                                           
       Портрет - один із провідних жанрів малярства, скульптури та графіки, присвячений зображенню певної конкретної людини; окремий художній твір, що належить до портретного жанру.
( Словник-довідник. Образотворче мистецтво /  Пасічний Д. М.- Тернопіль, 2003. - 216 с.)
        Але портрет – це не лише зовнішнє відображення людини, як фото, це розуміння митцем сутності тієї  людини, яку він зображує, це портрет душі із всіма її барвами, відтінками та символами.
       Недарма А. Горська, художниця 60-х, для котрої проблема людської гідності, поняття честі були над усе, зображуючи О. Довженка, розділила обличчя, яке митець обхопив руками, на чорну й білу частини. Напевне, це відкриття не лише постаті, а й часу, в якому довелося жити.
      Таке відкриття через портрет у поєднанні із статтею Л. Мовчан “Роздвоєна душа митця” дасть змогу учням самостійно дати відповідь на проблемне запитання: “Якою ціною було куплене життя і можливість творити?”  
      Тому портрет на уроці має стати джерелом бесіди, яка допомогла б учням глибше зрозуміти сутність митця і дати відповідь на запитання: “Чому художник створив саме такий портрет, яку особливість митця прагнув відобразити?”
      Особливу увагу варто звернути на:
·                   вираз обличчя, очі ( наприклад, Т. Шевченко, створюючи портрети, особливу увагу звертає на очі, у них спроба виписати усе життя, свої ж, в автопортретах, притіняє. При роботі з портретом доцільно використати прийом “ А що в очах?”, він допомагає наблизитися до розкриття людської сутності, формує прагнення зрозуміти іншу людину, знайти власну часточку в її відображенні.
        Акцентуючи увагу на очах М. Сервіль “Леся Українка” хоче показати не скільки талановиту поетку, а просто самотню жінку, що шукає своє щастя. Це новий образ у порівняння сполітизованого, заангажованого п’єдесталу, де загубилася сама  людина ); 
·                   окремі деталі, на які художник акцентує увагу, використовуючи гаму кольорів, напівтони, штрих, лінію, площину, об’єм, форму, пропорцію, світло, простір (наприклад, Т. Шевченко “П.Куліш” – акцент на контраст кольорів – чітких, яскравих до штриховки. Таке поєднання допомагає художникові передати своє бачення суперечної душі знаного, але не розгаданого таланту;
         П. Шпорчук “ Г.Сковорода” – акцент на контрастні кольори: білий, червоний, чорний, саме вони допомагають пізнати Г. Сковороду. Білому протиставляється чорний, можливо, це протистояння чистоти душі та суєтності, матеріальності, буденності, звабам, порожнечі, світлого й темного, правди і брехні. Червоний, що знаходиться між ними, символізує саме життя, бо асоціюється з кров’ю, смертю, війною, любов’ю, чоловічою силою, стражданнями.
Цікавою є деталь рук, що тримають книгу – символ мудрості -, вона розкриває світоглядні позиції Г.Сковороди: постійна праця над самим собою, моральне самовдосконалення, пізнання своєї природи: нахилів та здібностей -  можуть зробити людину кращою, ніж вона є, тому не дарма книга кольору трави);
·                   фон ( наприклад, П. Шпорчук “ Г.Сковорода” – символічне зображення України та дороги, що допомагає пізнати світ й себе.
        М. Жук “Володимир Сосюра” – відображення часу, в якому довелося жити поету.
        І. Жук “Портрет Леся Курбаса” – символічне зображення найважливіших речей для митця та чорної системи, що може не лише схилити людину, а й знищити.);
·        символіка ( наприклад, І. Жук “Портрет Леся Курбаса” – маска – уособлення театру,
          квітки – краси, тополі – України, звідси можна визначити, що було важливим для
           Л.Курбаса – Батьківщина, театр, краса );
·                   задум ( яку особливість письменника прагнув відобразити художник).
  Добір деталей для аналізу дасть змогу не лише осмислити, а й з’ясувати їх значення для розкриття внутрішнього світу митця, його сприйняття самим художником.
        Робота з портретом може бути проведена як прийом вивчення особистості перед дослідженням творчості митця, у процесі роботи, підсумовуючи вивчене. Запис та зіставлення думок дають змогу прослідкувати процес власного розуміння учнем особистості.
        Різновидами відкриття через портрет є:
·                   зіставлення портретів різних художників ( наприклад, П.Тичина може    відкритись через художні твори М. Жука “Біле і чорне” та О. Довженка “Молодий Тичина”; Г. Сковорода через полотна Г.Галкіна, В.Чебаника, В.Кравченка, П.Шпорчука);
      Таке зіставлення можливе лише тоді, коли учні достатньо усвідомили об’єкт зіставлення, вміють знайти взаємозв’язки різних явищ, охарактеризувати спільне й відмінне. Зіставлення має стати не самоціллю, а ключем до більш глибокого розуміння сутності явищ, образів, ідей, поглядів.
·                   поєднання роботи із портретом та уривків із творів одного часу;
·                   поєднання роботи із портретом та спогадів сучасників, що можуть бути записані на блок-картці та зіставлення рис характеру, що проявляються ( наприклад, спогади дружини про В. Винниченка. Проблемним може стати питання: “ Які з перерахованих рис найвиразніше видно в живописному портреті?”);
·                   відкриття через автопортрет. Він допомагає визначити, як формується особистість митця, його життєві позиції, ідеали.
      Портрет митця  — це особливий спосіб  вираження сутності обдарованої особистості, це спроба показу в одному полотні прагнень, ідеалів, досягнень, радостей і трагедій. Він стає поштовхом поєднання думок художника, вчителя та учня, поштовхом колективного розв’язання проблемних завдань.
         Отож, аналізування портретів – складні навички, формування яких вимагає оволодіння учнями таким ланцюгом розумових операцій – аналіз, зіставлення, порівняння, групування фактів, синтез.

         Подаємо деякі зразки запитань та завдань аналізу портретів. ( З портретами можна ознайомитися в електронному посібнику «Модернізація навчально-методичної роботи – шлях до творчої особистості»)

·                   П. Шпорчук “Г.Сковорода”
Запитання.
 1. Чому художник створив саме такий портрет Сковороди? Що він прагнув відкрити в особистості цього митця нам?
 2. Чому акцент зроблено на контрастні кольори: білий, червоний, чорний? Чому саме таке їх поєднання? Чому білого найменше, а червоного найбільше?
 3. Яка роль допоміжних деталей? Роль рук та книги.
 4. Чи випадково книга кольору трави?
 5. Чи випадковим є саме такий фон? Роль дороги.
Завдання.
Підберіть афоризми і висловлювання митця, що підтверджували б вашу думку.

·                   В. Чебанник “Портрет Г.Сковороди»
Завдання.
1. Чому художник створив саме такий портрет Сковороди? Що він прагнув відкрити в особистості цього митця нам?
2. Чому акцент зроблено на кольори світло – тіні? Яка їх роль?
3. Яка роль допоміжних деталей?

·                   В. Кравченко “Мандрівний філософ” 

Завдання.
1.Визначити, як дана поезія Ю. Клена «Сковорода» співзвучна з художнім полотном.
2. Роль кольористики у розкритті сутності особистості.
3. Ваше відкриття символічних деталей полотна ( блакитний колір, воли, дорога, посох, сопілка).

·                   Г. Галкін “ Біля джерела”
Завдання.
1. Що прагне розкрити в особистості митця художник?
2. Як він цього досягає?
3. Роль джерела на полотні.
Запитання.

1. Чому Т. Шевченко створив саме такий портрет свого друга?
2. З якою метою використав поєднання чітких кольорів і штриховки, їх   символіка?  
3. “А що в очах?”
4. Яка роль фону ?

 ·        В. Штернберг “Портрет Т.Шевченка”, 1840 рік
Вони познайомилися, навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв, були добрими приятелями.
     На незабудь Штернбергові
     Поїдеш далеко, побачиш багато;
    Задивишся, зажуришся,-
     Згадай мене, брате!   (1840 р.)
    Завдання. Створіть психологічний портрет Т.Г.Шевченка через призму бачення митця В.Штернбергом.

        Дослідження особистості Т.Шевченка через портрети вітчизняних митців утруднюється “штампованістю” заяложеного образу “діда у кожусі”, тому пропоную розглядати Шевченка через його автопортрети, де ще немає ідейного спрямування.

Відкриття Т. Шевченка через автопортрети
Серія автопортретів Т.Шевченка – своєрідний психологічний самоаналіз, в якому художник передав  свій настрій, думки, переживання за два десятиліття. Так з’явилося близько 60 автопортретів.
     1838 – 1842 роки для Т.Шевченка – це час духовного і творчого піднесення, величезної працелюбності і систематичної самоосвіти.
     1843 – 1845 роки – подорожі Україною, докорінні внутрішні зміни, пошук причин страшного сьогодення, звернення до історії та її осмислення. Найстрашніше – спокій, бездіяльність, безкорисливість життя. 
     1847 – 1857 роки – “караюсь я в оцій пустині…”
     1857 – 1861 роки – час переосмислення та філософських роздумів про життя.  
       Спробуємо прослідкувати взаємозв’язок даної інформації з автопортретами. 
       Таке дослідження варто проводити у процесі вивчення творчості митця.
·                   Запитання. 1. У чому різниця між портретом, створеним В.Штернбергом та автопортретом Т.Шевченка, адже творилися вони в один рік -1840 ?
2. Для створення автопортрету Т.Шевченко використовує контраст кольорів. Чому світло охоплює з півтемряви лише обличчя – все інше ховається у напівпрозорих тінях?
3. Чому сховано в тіні “дзеркало душі ”- очі?
4. Для чого використані різкі контрасти?
5. Яка роль фону ?
6. Як допомагають зрозуміти митця його твори: “ Думи мої, думи мої…”,  “Н. Маркевичу”, “Гайдамаки”, написані у той же рік? 
·                   Запитання.

1. 1843 – 1845 роки - це час “трьох літ”, час докорінних внутрішніх змін.
 А як ці зміни   можна прослідкувати через автопортрети?
2. “А що в очах?”
3. На скільки змінені життєві орієнтири? Як це передано через деталі?
4. Чому автопортрети цього періоду  чорно-білі?
5.   Як поезії “Розрита могила”(1843 р.), “Чигирине, Чигирине”(1844 р.), “Сон”(1844 р.),
“ Великий льох”(1845 р.), “Кавказ”(1845 р.), “Послання…”(1845 р.), “Холодний яр”(1845 р.), “Минають дні…”(1845 р.), “Три літа”(1845 р.) допомагають глибше зрозуміти митця.
·                   Запитання. 

1.  На скільки змінилися автопортрети до і під час заслання, і в чому проявились ці зміни ?
2. Як через очі відкривається душа поета ? 
3. Неволя. Що це ключовий образ чи стан душі? Як поезії цього періоду співвідносні з автопортретами? 
Заслання, самота, 

солдатчина. Нічого.
Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.
Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.
Нічого, якось жив і якось не вмирав…
                          Л. Костенко.
·                   Запитання.

Наскільки рядки цієї поезії співзвучні з автопортретами? ( прийом “ А я думаю так”)
Ми не лукавили з тобою,
ми просто йшли; у нас нема 
зерна неправди за собою.
Ходімо доленька моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше: дальше слава, 
а слава – заповідь моя…     ( “Доля” )
Запитання. 
Як ця поезія розкриває автопортрети цього періоду?

·                   Запитання.
      1. Чому такі разючі зміни відбулися у зовнішності поета?
      2. Для чого Т.Шевченко – академік гравюри - малює себе дідом, використовуючи ключові деталі: шапка та кожух, коли сучасники та й фото ( 1860 р.) не підтверджують цього?
      3. Чи не здається вам, що художник одягнув маску. Якщо так, то яку?
      4. Роль штрихування, яке вкриває не тільки тло, а й усе зображення ?

Відкриття Т. Шевченка через власні картини

Завдання. 
Дослідіть образи та кольори полотен Т.Шевченка, як через них розкривається сам художник. Його розуміння світу людей і світу природи. 
Чому кольоровий світ став чорно-білим?

 Психологічний портрет особистості

      Психологічний портрет особистості – це словесний портрет, створений учнями на основі їх уявлень, усвідомлень, розумінь сутності людини, використовуючи дані матеріали. Прийом направлений на формування власної думки, з врахуванням аргументів, їх аналізу.
      Такій роботі може передувати проблемне запитання. Наприклад, досліджуючи особистість П.Куліша, можна звернутися до думки М.Олійника: “Пантелеймон Куліш – постать неймовірно складна і як людина, і як митець. В історії літератури навряд чи знайдеться подібний йому не за силою таланту, хоч він у нього був неабиякий, а за мінливістю поглядів, розбіжністю настроїв”. Наскільки виправдана ця думка, і допомагає розібратися психологічний портрет.
      Етапи роботи:
·                   опрацювання учнем допоміжних матеріалів, що подаються вчителем (тексти, де висвітлені дії та вчинки, портрети чи автопортрети, фото, відео-матеріали, але вони мають носити нейтральний характер і не висвітлювати особисті погляди автора. Учням можна запропонувати різні тексти, що допоможе збільшити потік інформації.) – 5 – 10 хв.   
·                   письмове висвітлення власної думки 1- 2 реченням – 3 хв.
·                   робота в парах, формування спільної думки – 3 хв.
·                   заслуховування думок учнів. (прийом “А я думаю так”)
·                   створення психологічного портрету митця.
       Різновиди:
·                   письмовий словесний портрет.
·                   імпресіоністичний портрет чи “ Колір душі” ( які кольори використали б і чому, щоб відкрити оточуючим цю особистість?)
·                   “ Пам’ятник митцю через символічні деталі”
·                   Квітка письменника “ ( з якою квіткою асоціюється письменник і чому?).
                       
Імпресіоністичний портрет творчості митця

     Мислення образами,  кольорами та їх відтінками -  характерна особливість дитячого мислення, тому поєднання суміжних видів мистецтва, зокрема живопису, допоможе сприйняти чужий, незрозумілий світ через особисті враження.  Колір, як певний код,  допомагає заглибитися у внутрішній світ автора. Завдання учнів визначити ті кольори та відтінки, які, на їх думку, розкривають сутність митця та його творчості, вмотивовуючи свій вибір. Така вимога спонукає мислити асоціативно.  

    Наприклад,  творчість Коцюбинського М. наповнена контрастами: сірим (буденним) і сонячним та блакитним (мрією) . Дослідження еволюції стилю митця через кольористичне сприйняття допомагає простежити шлях письменника від одного стилю чи напрямку до іншого. Це сприяє створенню цілісної картини творчості, а не знайомства з поодинокими кадрами-творами.
Наприклад, еволюцію стилю М. Коцюбинського можна простежити через темні та яскраві кольори.

“Якби ти був скульптором” ( Пам’ятник митцю через символічні деталі )

         Скульптура, як і живопис, є неоціненним джерелом у відкритті граней особистості митця. Цікавою є робота зіставлення різних скульптур однієї  особистості – це дає змогу різносторонньо розглядати об’єкт, бо кожен митець прагнув передати  своє суб’єктивне ставлення, і разом з тим добирати докази для підтвердження власної позиції. Наприклад, по-різному через скульптуру можна розглядати особистість Лесі Українки.
·        Завдання. “Моє відкриття через скульптуру.”
·        Завдання. Створити пам’ятник Лесі Українці, використовуючи матеріали “Постать митця”.
“ Ще зовсім маленькою навчилася шити та вишивати, разом з братом мали свій квітник та город, любила грати на фортепіано, малювала. Майже 30 років вела “війну” із своєю хворобою. Її уявляють дуже “мужеською”, але вона відзначалась великою жіночністю. Любила одягатися гарно. Завжди ходила рівно. Не терпіла бездіяльності, пасивності. Леся Українка народилася під знаком Риб. Поезії притаманні тонкий психологізм, музикальність, орієнтація на викриття глибинної суті явищ.”
Прийом “Якби ти був скульптором” направлений на узагальнення знань про особистість, він допомагає з ряду інформації виділити головне, найсуттєвіше, дати власну характеристику, часто через символіку.

“ Квітка письменника “  ( з якою квіткою асоціюється письменник і чому?)

      Прийом направлений на асоціювання понять.
Асоціація – уявний внутрішньо смисловий зв'язок, що виникає між двома або більше сприйняттями, уявленнями, поняттями або образами на підставі будь-якої ознаки схожості або подібності. ( Словник-довідник. Образотворче мистецтво / Пасічний Д. М.- Тернопіль, 2003. - 216 с.)
       Уява – необхідний елемент творчої діяльності, пов’язаний з минулим досвідом та знаннями особистості, а також із вмінням виразити свої інтуїтивні думки.  Асоціації існують за подібністю, за контрастом, за часовим зв’язком, за просторовими відношеннями.
        Поєднання несумісних образів – квітки та особистості – сприяє розвитку спостережливості, пошуку спільних ознак, аналізу, а значить і формуванню творчої особистості, що має власні погляди.
        Наприклад, квітка П. Куліша, на думку багатьох, - мати-й-мачуха, її тепла і холодна сторони розкривають неоднозначну натуру митця; квітка Лесі Українки – квітка між камінням – маленька, тендітна, але разом з тим - стійка та мужня.
·        Завдання. А якою квіткою вона є для вас?
Переведення інформації у зорові образи сприяє стійкому запам’ятовуванню.

 Схеми-опори, що створюються на уроці через асоціації

       Зорова схема-опора – один із засобів засвоєння нових знань. Ця робота – спільний проект учителя та учнів, що твориться протягом уроку на дошці. Спостерігаючи за фактами, зіставляючи, групуючи, осмислюючи, величезний за обсягом матеріал синтезується в єдине ціле. Цей прийом варто застосовувати у середніх класах, коли учні самостійно ще не можуть провести дослідницько-пошукову роботу. У подальшому ці схеми можуть бути використані при підготовці до контрольних робіт. 
        При дослідженні особистості особливу увагу варто звернути на:
·                   первинне відкриття невідомого митця ( прийом “ Думка-речення про автора”) через поезію, уривок з прозового твору. Цей текст має відображати дух тої епохи і наблизити до її розкриття;
·                   доба і душа митця. Саме ідеї доби чи їх неприйняття будуть диктувати підтексти творів;
·                   відкриття №1 – на рівні відчуттів ( прийом “ А що в очах?” через портрет, фото, відео). Запис робиться 1-3 реченнями.
·                   дитинство – витоки творчості, дух родини, визначення головного у житті;
·                   образи символи, що характерні для творів;
·                   загальна характеристика творчості (“хроніка творчості”);
·                   новаторство;
·                   власні підсумки дослідження;
·                   робота над статтею про автора, спогади сучасників, думки автора, додаткові джерела;
·                   відкриття №2 – критичне: створення ланцюжку характеристик автора як людини;
·                   підсумок - моніторинг ( продовження думки: “ Митець, що…”, складання сенкану).
          Поданий учням сенкан, як текст-символ, може стати також опорою для дослідження особистості.

 Блок-картки з проблемними запитаннями

    Блок-картка - текст із підвищеною енергією впливу – подає цитатну інформацію дослідників, сучасників, друзів про митця та власні роздуми автора.
    Блок-картка сприяє розвитку критичного мислення, бо поєднує прийоми зіставлення, аналізу, виділення необхідного, аргументацію власних висловлювань, синтез думок. Блок-картки дають можливість учням максимально наблизитися до розуміння особистості письменника, повніше й глибше познайомитися із його поглядами, осмислити мотиви творчості; розвивати уміння і навички зіставляти літературні факти, робити узагальнення, висновки.
   Використання блок-карток вирішує такі завдання:
·                     цілісне запам’ятовування матеріалу, а не частинами, фрагментарно;
·                   скорочення часу на пояснення, практичне опрацювання теми;
·                   уникнення безпредметного говоріння, всі висновки вмотивовані;
·                   включення в роботу просторово-зорової пам’яті;
·                   розгляд  та осмислення великого обсягу інформації за короткий проміжок часу;
·                   формування вміння встановлювати часові та причиново-наслідкові зв’язки  між подіями;
    Проблемне запитання є орієнтиром при дослідженні матеріалу.
    У подальшому учням можна пропонувати самостійно створювати блок-картки, що сприятиме формуванню вміння систематизовувати великий за обсягом матеріал, виділяючи головне:
·                   Епоха, в яку жив митець;
·                   Сім’я, її вплив на формування;
·                   Освіта;
·                   Вплив людей, з якими спілкувався, друзі та недруги;
·                   Що любив і що ненавидів;
·                   Естетичний ідеал письменника ( уявлення про соціальний лад, людину, стосунки між людьми…);
·                   Громадська діяльність;
·                   Незвичайне й сподвижницьке у житті митця;
·                   Творча праця ( жанри, публіцистика, перекладацька діяльність, ідейне спрямування);
·                   Особливості індивідуального стилю;
·                   Історична необхідність появи митця, новаторство;
·                   Життя письменника – поштовх до роздумів.
          Підсумковою роботою дослідження особистості митця може стати
написання есе “Літературний портрет”
          При написанні есе “Літературний портрет” учень має враховувати:
·                   Власні враження про творчість;
·                   Основні теми й проблеми,  аналіз тих творів, які вразили;
·                   Провідні образи;
·                   Жанрова різноманітність;
·                   Особливості стилю;
·                   Ідейно-естетичний ідеал митця;
·                   Висновки. Значення творчості митця у літературному процесі.

          Побачити великий матеріал в системі, виділивши головне, допомагає і робота у старших класах над  проектами “Документальний фільм про автора”.

          Фотомонтаж



          Мета проекту – це відхід від звичайної презентації особистості митця і спроба пошуку власного відкриття письменника через музейні експонати, асоціативність, цитати з художніх творів, думки сучасників та дослідників, творчі роботи.    Все поєднання слайдів повинно працювати на одну ідею, якою маєш захопити, тому прийом вчить мислити через образи.    Це не глибоке дослідження, а лише одна грань таланту. Це поштовх до нового пізнання, нового осмислення часу та митця з позиції власного бачення. 
        Це показ особистості як єдиної та неповторної.
·        В. Винниченко. Відкриття через картини.
·        О. Довженко. Відкриття через образ хати.
·        І. Карпенко-Карий. Відкриття через справу. Хутір «Надія».
·        О. Кобилянська. Відкриття через захоплення.
·        І. Котляревський. Відкриття через багатогранність таланту.
·        М. Коцюбинський. Відкриття через творчість.
·        Т. Шевченко. Монолог долі. 

   У своїй роботі я використовую такі прийоми  аналізу художнього тексту:
·        Асоціативні ряди
·        Думку - речення
·        Структурні схеми “Сонечко твору“
·        Схеми-опори з проблемним запитанням
·        Дорогу випробувань
·        “А що в очах?”
·        Кольористику
·        Ключові деталі твору
·        Власні підсумки—моніторинги
·        Поетичні презентації.

    Асоціативні ряди

    Прийом спрямований на асоціювання різних елементів між собою. Він допомагає поєднати власне бачення з твором, набутий досвід з новою інформацією, а це забезпечує глибше розуміння й відтворення внутрішнього, духовного світу героїв, автора, а значить і людини взагалі. 
      Є слова, що стають ключовими не лише для одного твору чи декількох, а об’єднують цілі розділи чи навіть курси, у середніх класах – це “дитинство”, “дружба”, у старших – “ щастя”. Асоціативні ряди до цих слів визначають не лише своє розуміння понять, а й дають змогу з хаотичних асоціацій спробувати створити уявлення про твір, щоб потім розібратися у причинах вчинків героїв. Так асоціативний ряд стає поштовхом до дослідницької роботи.
  Приклад № 1
  Завдання. Підберіть слова, з якими асоціюється слово «дитинство».
   (Дитинство – радість, тепло, іграшки, піклування батьків, ….). Всі варіанти дітей записуються на дошці.
  Запитання.   А які слова з цього ряду охарактеризували б дитинство Сашка (“Зачарована Десна” О.Довженко)? Учні мають підкреслити ці слова і довести текстом.
 Проблемне запитання. Чи щасливе дитинство було у Сашка?
Цей вид роботи спонукає думати вільно й відкрито і може стати потужним інструментом розвитку творчих здібностей учнів. Наприклад, використовуючи асоціативний ряд можна запропонувати такі завдання:
·        якби ви були художником, то якими б кольорами зобразили дитинство Сашка, чому?;
·        якби ви були кінорежисером, то через який кадр показали б суть дитинства Сашка?
Створення кадру – це не просто створення застиглого моменту, а передача  складного і багатогранного світу, де поєднуються слово, колір, музика і шум.
Наступним видом роботи з асоціативним рядом може стати зіставлення.
Приклад № 2
Завдання. Підкреслити однією рискою слова, що розкривають дитинство Федька, а хвилястою – дитинства Толика ( “Федько-халамидник” В.Винниченко), довести свою думку текстом.
Запитання.   Чиє дитинство було щасливішим, чому?
Приклад №3
Завдання. Випишіть деталі, які б розкривали  поняття “дитинство” очима дітей і очима дорослих у творі А. Дімарова “Блакитна дитина”.   
          очима дорослих                             ніколи такого не робив”, “відмінні
                                          Дитинство                 оцінки”, “ жодних прикрощів”,
                                                                           “блакитна дитина”
               очима дітей                                      “дорослим – горе, нам – радість”,  на чому іще можуть кататися     порядні хлопці, як не один на одному”
  Запитання. Чому світи дорослих і дітей такі різні?
   Асоціативний ряд може стати і початковим етапом характеристики самих героїв.
Приклад № 4
Створивши асоціативний ряд до слова “щастя”, можна визначити що є щастя для кожного з героїв ( наприклад, Наталки, Петра, Возного, Терпелихи із твору “Наталка Полтавка” І.Котляревського) і прослідкувати через твір на скільки це припущення було правильним, а що ще варто було додати. Це допоможе учням бачити багатогранність того чи іншого поняття і краще зрозуміти, що спонукало героїв до саме таких вчинків.
     Асоціативний ряд може розкривати усвідомлення певного поняття самим автором.
Приклад № 5
 Кіноповість О.Довженка “ Україна в огні” має ключове слово “війна”. Як бачить його автор, можна дослідити через текст, створивши “портрет війни” очима О.Довженка.
( Війна – біль, страх, жах; ціна таланту; неволя; вибір – людина чи істота; зрада – неусвідомлена та усвідомлена; героїзм. )
Така робота над виділенням головної інформації в тексті та її аналіз проводиться протягом уроку, тому асоціативний ряд перетворюється у схему – опору.

       Думка - речення

       Прийом використовується як початковий етап дослідницької роботи над твором і допомагає з’ясувати рівень сприйняття учнями художнього тексту.  Завдання учнів узагальнити інформацію, стисло, логічно обrрунтувати власну думку про твір одним реченням.
П’єса “Наталка Полтавка” І.Котляревського - твір про …  ( вибір між почуттями та достатком, який робить кожен) .
   Думки учнів допоможуть визначити вчителеві на скільки твір є зрозумілим і що залишилося невідкритим, чому ще варто приділити увагу.
  Як різновид прийому можна використати роздум – речення над твором (уроком) після дослідницької роботи, це дасть змогу вчителеві побачити на скільки результативною була робота, а учням – зіставити свої думки, чи змінилися вони і на скільки.

      Структурні схеми “Сонечко твору“

     Прийом варто використовувати у середніх класах, коли у підручнику подається не весь твір, а лише його уривки. Коли ж твір має композицію мозаїки ( “Тореадори з Васюківки” В. Нестайка, “ Звук павутинки” В.Близнеця, “Химера лісового озера…” , “Гуси-лебеді летять” Я.Стельмаха, “ Блакитна дитина” А.Дімарова), тоді учням важко об’єднати ці “куски”, визначити їх підтекст та ідею самого твору. У такому разі пропоную використати схему “Сонечко твору”. Початковим етапом роботи є:
·                   формулювання вчителем проблемного запитання;
Приклад:  “ Звук павутинки” В.Близнеця. Чи справді “Звук павутинки” твір про красу, казку, совість? ( Прочитавши лише дві частини, учні не можуть підтвердити текстом поняття “совість”, а це є поштовх до дослідницької роботи.
·                   запис у схему основних частин, що подає підручник;
·                   їх аналіз через ключові деталі і визначення підтексту;
    У процесі роботи учням можна запропонувати самим дослідити деякі частини, визначити їх підтекст, а на уроці заслухати результати. Так знайдеться час для зачитування уривків тих частин, що не ввійшли до підручника, але є важливими для визначення ідеї твору.
·                   запис, залежно від розташування, частин, що не подаються у підручнику, визначення їх підтекстів;
·                   відповідь на проблемне запитання.
         У 7 класі учням можна пропонувати самим визначати ключові слова, що розкривають суть твору, а потім проводити дослідницьку роботу.
Вся робота над схемами проводиться у творчих альбомах. 

     Дорога випробувань

    Дорога випробувань – ряд ключових понять, які сприяють тому, щоб прослідкувати, як автор, використовуючи певні життєві ситуації, допомагає герою чи читачам осмислити сутність життя. Цей ряд може бути записаний вчителем на дошці й допомогти учням зорінтуватися на уроці або створюватися у процесі дослідження тексту.
·                   Поема Т. Шевченка “Катерина”.
     Трагічний шлях Катрі.
Полюбила москалика --  конфлікт: щирий – нещирий, довіра – обман. 
       позашлюбна вагітність  -----            віра у відповідальність
          осуд односельців
          відречення батьків  -----      головне – честь роду
          поневіряння по світу, самотність, безпорадність --  образ тополі,
        зустріч ---  відкриття душі москаля, усвідомлення власного становища
                 загибель останньої надії              “причинна”, “божевільна”
                     самогубство
! Вмерти легко. Важко залишатися живим.

    Схеми-опори з проблемним запитанням

   Кожен художній твір схожий на військовий корабель, де немає нічого зайвого, а все має своє призначення. Тому кожен художній твір варто розглядати як структуру, де всі елементи розміщені певним чином і є пов’язаними між собою.
   Схема-опора – символічний код для відкриття твору. Цей прийом дає змогу з’ясувати своєрідність композиції твору, сприяє творчому читанню, спонукає до багатьох запитань, часткових та загальних.
   Створюються схеми-опори у творчому альбомі – наочному посібнику, який твориться учнем разом із вчителем у процесі дослідницької роботи, сприяє розвитку творчої уяви учня, формує стійкий інтерес до читання, власного бачення і розуміння твору.
    Робота над схемою-опорою будується як діалог учителя та учня і розрахована на активізацію мислення дітей, що дає їм змогу розібратися в думках і почуттях, що виникли під час читання твору. Самостійні спостереження учнів навчають їх  швидко "включатися" в роботу й працювати в певному темпі, планувати й контролювати результати, передбачати, що потрібно для виконання завдання, визначати послідовність дій. Учні при цьому використовують свої спостереження й життєвий досвід, а це підсилює впевненість у власних діях, їх передбачення стають сміливішими, діти позбавляються скутості, бо кожна думка є правильною, але її треба довести.
    Робота над схемою – опорою може бути незакінченою на уроці, тоді учні отримують ще одне проблемне запитання, їм потрібно продовжити роботу дома і прокоментувати своє дослідження.
    Проблемна ситуація, що створюється на уроці, потребує пошукової діяльності, а це виховує самостійність, активність, креативність – здатність відійти від стереотипу і шукати власний шлях розвитку. Поштовхом до проблемної ситуації є проблемне запитання.
   Проблемне запитання – питання, яке ставить учня у складну інтелектуальну позицію, воно передбачає різні відповіді й водночас має бути посильним.
Проблемне запитання формує прагнення самому заглибитися у художній твір, розвиваючи самостійність суджень.
   Кроки пошукової роботи:
Проблемне запитання – пошук ключових деталей – аналіз даних – формулювання гіпотези – її дослідження – синтез думок – формулювання висновків.
Застосування схем вирішує такі проблеми-завдання:
·                   Бачення, усвідомлення і розуміння цілісної структури твору ( кожен герой не сам по собі, він живе серед інших, пов’язаний з ними численними стосунками) через фрагменти тексту.
·                   Обмін думками, обговорення, відтворення різних читацьких позицій.
·                   Пошук відповідей на проблемне запитання.
·            Нестандартна подача дослідженого самостійно матеріалу, розвиток творчої уяви.
Учні опановують нові знання не шляхом засвоєння готових істин, а в процесі самостійної пошукової діяльності, якою керує вчитель.  

        Кольористика


 

       Колір - певний код художнього образу чи інколи й цілого тексту. Він впливає не лише на змістове відкриття , а й сприяє заглибленню у внутрішній світ автора, його розуміння кольористичної картини світу. 
       Колір допомагає сприйняти художній текст не як набір речень, а як цілісне явище, в якому закодована мова людської душі.
 Інтерпретація твору відбувається на емоційному, інтуїтивному сприйнятті й направлена на здатність зрозуміти роль кольору, його відтінків.
      Цей метод вчить розуміти художній світ, відображений у пейзажних замальовках, а не сприймати твір за сюжетно-композиційною канвою.
     Аналіз твору  через сукупність деталей-символів дає змогу побачити стійку структуру  твору, пройти через текст крок за кроком, щоб потім «зібрати» твір у єдине смислове ціле.
    Пошук вторинних значень допомагає учню виявити свою ерудицію та творчу свободу.
    Особливу увагу на колір варто звернути при розгляді модерних психологічних творів, де наявні:
·                   пейзажі, які є не лише настроєвим тлом, а й символічною деталлю, що розкриває власне авторську концепцію світу;
·                   кольористичні деталі портрету, через які можна  трансформувати психологічні відтінки характеру, експресивні стани і навіть прогнозувати майбутнє;
·                   кольори-символи, що, маючи семантику одного кольору, можуть набувати додаткових відтінків завдяки асоціацій;
·                   кольористичні епітети, напівтони, мазки.

Прийоми формування творчих здібностей учнів, використовуючи  кольористику

·        колір душі героя в різні періоди життя( дослідження асоціативних деталей, що розкривають внутрішні поривання особистості, зміни настроїв, почуттів )- сприяють розумінню сутності життєвої дороги героя, його польоту чи падіння. Наприклад, герой Хвильового «Я(Романтика)» пройшов шлях від срібних, росяних, перламутрових, синіх кольорів до зелено-лимонного, зеленого, чорного;
·        уявне малювання «Якби ти був художником» ( учні самі, враховуючи сутність героя, його життєві позиції, малюють колір душі героя, вмотивовуючи вибір кольору, його інтенсивність). Наприклад, Лукаш із “Лісової пісні” свою ніжно-зелену душу змінив на зелено-болотяну.
        Кожен колір викликає певні асоціації, тому учні самі, враховуючи сутність героя, його життєві позиції, малюють колір душі героя у ключовий момент, коли приймаються важливі рішення, виявляється сутність героя, вмотивовуючи вибір кольору, його інтенсивність.
·        Колір душі в ключовий момент, коли приймаються важливі рішення, коли виявляється сутність людини;
·        У чому несумісність душ? ( Спроба розуміння через відтінки кольорів). Наприклад, чим різні душі молодих Мавки та Лукаша, якщо герой уже в 1 частині має “непрозорі" очі;
·        Семантика одного кольору різних світів. Наприклад, Гончар О. у новелі «Модри Камень» білий колір  у світі героя асоціює з холодом, порожнечею, а у світі Терези цей колір набуває символу чистоти;
·        Символіка контрасності. Наприклад, Гончар О. у романі «Собор» використовує контрасні кольористичні епітети: собор - сивий, небесний, парусно-повний, а світ міста - бурий. Так через колір можна прослідкувати розуміння автором понять духовності та приземленості;
·        Колір явища. Наприклад, дощу із поезії Тичини П.«Дощ», Костенко Л.“Дощ полив...”
        Поєднуючи колір та художні деталі й символи, пропоную використовувати прийом “Якби ти був кінорежисером”, що сприяє створенню цілісних символічних кадрів-картин, розвиваючи асоціативне мислення, вміння думати нестандартно. 

    Власні підсумки

    Моніторинг – це осмислення учнями відкритих і усвідомлених істин, висновок, який кожен учень робить для  себе у кінці уроку. Він допомагає проаналізувати подану  інформацію на уроці та узагальнити її.
Завдання. Над чим заставив задуматися урок ( твір)?
Завдання. Моє відкриття уроку ( твору)?
Завдання. Чи варто вивчати твір у школі. Чому?
    Роздум – речення дає змогу зіставити початкову власну думку з кінцевою.
Завдання. “Наталка Полтавка” твір про …
    Підсумком може стати і відповідь на проблемне питання уроку:
Чи ти за мене душу віддаси? Або вічна проблема щастя ( І. Котляревський “Наталка Полтавка”). То в чому ж вічна проблема щастя?
Завдання. Що я візьму з уроку в життя? 

Поетична презентація

        Мета проекту – показ через художнє українське слово понять Краси, Добра, Висоти, Мудрості. Це відкриття світу України.  Вчити в поетичному слові, що грає музичністю, бринить чи гримить, бачити образ. Навчитися його сприймати, розуміти, відчувати.  Серед буденності у простих речах бачити щось грандіозне, небуденне. У кожній мініатюрі через асоціативність та інтуїтивне чуття відкривати диво, сповнене ритму, кольору, тону, мелодики.        Кожна поезія  - показ особистості автора – неповторної, єдиної. З особливими ключовими образами, темпом, стилем, ритмомелодикою. З своїми ідеями, що  відображені в різних поезіях, і є важливими для самого автора. 

        Це одна із доріг до відкриття митця через сучасне розуміння.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Фотомонтаж.  
ІКТ – супровід: пошуки і перспективи на уроках  української літератури

Зараз у системі освіти популярності все більше набуває ІКТ. Але до цього часу у навчально-методичній літературі суттєво не описано методику використання технології на уроках української літератури.

Я хочу представити своє бачення використання цієї технології.          

Аналіз матеріалів мережі Інтернет дає змогу визначити, що у вирі інтерактивних, пошуково-дослідницьких, проектних технологій  весь тягар, часто непосильний, бо не вистачає часу на серйозне дослідження і ще немає досвіду узагальнення інформації, покладається саме на учня, а вчитель часто губиться, бо лише корегує хід уроку, але, на мою думку, не виконує основного свого призначення.
Сучасні методики у більшій мірі ігнорують традиційне слово вчителя.
Але художній твір так і залишиться незрозумілим, якщо не відкриється таїна особистості автора та часу, в який він жив.
Саме вчитель має подати учню на урок нестандартний, але необхідний для літературного дослідження матеріал у вигляді  міні-лекцій, карток-інформацій, асоціативних схем-опор, блок-карток з проблемними запитаннями, мультимедійних власних досліджень, щоб навчити учня бачити приклади особистостей, неповторних у своїй суті.

Використання ІКТ-супроводу може стати ресурсом для подальшої пошуково-дослідницькій роботи при розгляді художніх творів, тому його варто адаптувати під конкретний предмет. З досвіду можу сказати, що головним у літературній мультимедії є пізнавальний аспект, тому такі презентації повинні створюватися у вигляді слайд-фільмів на основі принципу взаємопов’язаності  та відображати певну позицію, а не бути набором слайдів. Це « розповіді про…» .

Мультимедія відкриває нові можливості подання навчальної інформації, бо на уроках української літератури дає можливість познайомитися з:
  • тенденціями часу митця чи часу літературного твору;
  • краще зрозуміти героїчний епос ( думи та історичні пісні ) допоможе проект про добу Козаччини ( «Хортиця», «Чигирин» ).
  • мистецьким напрямком через суміжні види ( наприклад, живопис); модернізм (складнощі у розрізнені )
  • землею, де народився митець чи ріс, бо, щоб зрозуміти особистість, потрібно поїхати на його батьківщину ( наприклад, Моринці та Керелівка Т.Шевченка (фотомонтаж сучасних фотоматеріалів з Моринців, Керелівки, Будища та  поетичних рядків-згадок про своє дитинство Т. Шевченка ); Стеблів І. Нечуя-Левицького; Колодяжне Лесі Українки; Піски П. Тичини; Сосниця О. Довженка );
  • місцем, що надихнуло митця на власні відкриття ( наприклад, Переяслав і Г. Сковорода; Чигирин і Т. Шевченко; Полтава і Панас Мирний; Львів та І. Франко;  Нечимне та Леся Українка; Крим та Леся Українка; Київ і М.Рильський );
  • постаттю митця через літературні дослідження.
Тоді тексти будуть читатися не з позиції «сподобався - не сподобався», а для  усвідомлення істини, бо зрозумілим стане і «чужий» час, і його тенденції, озвучені автором.
Вважаю, що у методику використання ІКТ – супроводу варто внести поняття режисури.
Кінематографічний прийом розкадрованості тексту я використала у фотомонтажі « Особистість письменника. Спроба відкриття » - це відхід від звичайної презентації особистості митця і спроба пошуку вчителем власного відкриття, нового пізнання та осмислення часу і письменника з позиції суб’єктивного бачення. 
Кожен наступний слайд-кадр не просто додається до попередніх, а накладається, переплітаючись з ними, та утворює цілісну картину. Це сприятиме гармонійному поєднанню сутності змісту і якості форми, а кожен слайд розглядатиметься, як цілісний засіб інформації, наповнений смислом.
     “ Моє завдання – примусити мислити, дивлячись мій фільм” ( О. Довженко )
Для того, щоб літературне дослідження не було перетворено на ряд слайдів, я визначила такі етапи роботи:
збір матеріалів: відвідування музею, самоосвітня робота;
        Найкращими засобами збирання матеріалу для такого дослідження є подорожі Україною та відвідування музеїв, що досконало розкажуть про митця.
Перебуваючи в Сосниці, на батьківщині Олександра Довженка, я збагнула, що саме музей зберігає і дух епохи, і дух світу великої особистості, підказує нові шляхи нешаблонного відкриття особистості як єдиної та неповторної.           Мені захотілося розповісти про О. Довженка його ж прийомами – фото-кадрами із музею, що показували б саму суть, були символами, ключами до розгадки. Тоді кожна особистість відкриється як особливий мікрокосмос зі своєю окремою історією.
визначення орієнтирів трактування постаті:
  • через творчість ( « Тарас Шевченко. Таїна дороги Україною ».
  1. Дорога як спроба власного відкриття України у 1843 – 1846 роках. Спроба знайти відповідь на питання: «Чия правда, чия кривда і чиї ми діти...»
  2. Правда про хатину-державу. Альбом «Мальовнича Україна».
  3. Київська Русь – приклад справжнього державництва ( Замальовки Києва, Вишгорода, Седнева ) .
  4. Замальовки старовини - це спроба пізнання коріння самобутньої нації.
  5. Духовний світ доби Б. Хмельницького ( Хортиця, Чигирин, Суботів ).
  6. Духовний світ доби І. Мазепи ( Батурин, Полтава, Решетилівка, Межигірський монастир, Київ, Густин, Переяслав ).
  7.  «Може, вернеться надія…», «Лежить попіл на розпутті…» ( Холодний Яр, Мотрин монастир ).
  8.  Відродження душі нації не через бурхливу боротьбу, а через духовність. (Почаївська Лавра).
У дослідженні проведено паралелі художньої та поетичної творчості періоду «Трьох літ», де постає сама Україна.
« Тарас Шевченко. Біблія як шлях до розуміння власного призначення ».
Основою дослідження є біблійні мотиви картин серії «Сюїта самотності» та серії «Притча про блудного сина», автопортрети періоду заслання й поетичні рядки про власну долю та призначення.
« Володимир Винниченко: відкриття через картини ». У світі В. Винниченко знаний як талановитий прозаїк та драматург, визначний політик, але саме у живописних полотнах – істина про митця. Це суб’єктивне бачення образів та спроба їх підтвердження через повість « На той бік».  Пошук спільних мотивів, тем, ідей.  
« Михайло Коцюбинський» Дорога від реаліста до імпресіоніста.
Музейні символічні експозиції літературного-меморіального музею в Чернігові   допомагають по-новому подивитися на творчість М. Коцюбинського. А цитати з його творів періоду реалізму та імпресіонізму виділити ключові образи (сонце, нива, ліс, місто, дорога, квіти, море, острів, музика, кольори: сірий, сонячно-блакитний ), визначити їх розуміння автором у пошуку щастя.
  • через один ключовий образ ( образ хати – О. Довженко. « Людина завжди повинна пам’ятати, звідки вона пішла у життя…»
  • через справу ( І. Карпенка-Карого, М.Кропивницького )
  • через захоплення (« Ольга Кобилянська: багатогранність захоплень ».
Через її дивосвіт: гори, коні, живопис, музика, вишивка, театр, література, сад, море - можна пізнати душу тендітної, але сильної жінки. Щоденникові записи та повість «Царівна» є тому підтвердження.
  • через сучасні розвідки, подолання стереотипів ( Г. Сковорода, П. Куліш, Леся Українка, І.Франко )
Створення плану-опори характеристики особистості ( етап систематизації матеріалу);
« Іван Котляревський: дорога до висоти ».
  1. Воздвиженський монастир та будинок Котляревського на Івановій горі - особливі, наповнені духовної сутності місця Полтави для Т. Шевченка.
  2. Епоха руйнації української державності.
  3. Коли кар’єри замало?
  4. Втечі від світу  чи спроба себе пізнати.
  5. Багатогранність талантів – етнограф, фольклорист, письменник, політик, військовий, дипломат, актор, драматург, режисер.
  6. Надія на воскресіння держави. 
  7. «Зміст має лише життя, прожите для інших».
  8. Дорога до висоти.
Створення ілюстрованого органічного, інформаційно насиченого та мінімізованого тексту ( цілісного нарису ), використовуючи щоденникові записи, згадки сучасників про митця, художні твори, що розкривають світобачення автора, поезії про письменника, сучасні розвідки;
Формулювання проблемного запитання чи гіпотези;
Вибір фото, що були б ключами у відображенні суті митця;
Кадрування слайдів для розкриття ідеї, відповіді на проблемне запитання, підтвердження чи заперечення гіпотези;
Корекція структури дослідження, виділення головного та відкидання несуттєвого;
Гармонізація змісту та форми: оптимальний обсяг ( до 100 слайдів ), доступність, науковість, послідовність, естетичність ( стиль ).
Фотомонтажне літературне дослідження  як новий жанр може стати креативною знахідкою зображення світу літератури, ще однією дорогою до відкриття митця через сучасне розуміння.
 П’яти – десятихвилинне методично змістовне та розмаїте вчительське дослідження є поштовхом до подальшої пошуково-творчої діяльності учня  протягом уроку, бо вчить спостерігати, виділяти найсуттєвіше, зіставляти, аналізувати, аргументувати власні висловлювання, сприяє синтезу думок, дискусії, реалізації творчих прийомів.
Мультимедійні засоби навчання є інструментом, що дозволяють надати масиви інформації у більшому об’ємі, ніж традиційні джерела, в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття. 
Такий підхід дає змогу унаочнити і систематизувати матеріал, виділивши головне.


      -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Педагогічна  творчість

   
   
  
  

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2 коментарі: