Позакласна робота

--------------------------------------------------------------------------------------------------------
2016 - рік Івана Франка
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
Місячник української мови й писемності. 2015. 
Місячник української мови й писемності 2016.
-"Граматика фантазії"
- Проект "Поетичне відкриття української мови"
- "З історії української  писемності"
- "Дорожні знаки життя"




--------------------------------------------------------------------------------------------------------
Олімпіада з української мови й літератури
Конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
Літературні конкурси

- Шевченківська  весна
- Мандруючи дорогами Шевченка
- Жінка Шевченкової душі.
- Монолог долі, що вміла бути сильною.
- Земля безсмертного  Тараса
Твір-опис «Світ краси природи у творчості Т.Шевченка», 5 кл. 
Тарас зробив пару штрихів, і на папері з’явилися обриси тополі. Він примружився і довго дивився на замальовку. Тоді й нагадалась хлопцеві та самотня висока зелена тополина посеред поля, якою був вражений, коли шукав загадкових стовпів. Нагадався полиновий запах степу. Він устелений різним зелом: ніжними ромашками, синіми волошками, білими кошиками деревію, червоними маками. Знову захотілося на Україну.
Нагадався зелений гай, кущ калини при долині, що заховався між ліщиною, скрипіння  здоровенного гордовитого ясена, шепотіння вітру з осокою. Може, то він розказує їй свої таємниці. Чи раптом розсердиться, і почне  гнути до долу високі розкуйовджені верби. Всі вони, крім калини, куталися у качиний пушок. Це все бачить блідий місяць-пустун, що, неначе човен, викочується з-поза білих розпатланих хмар. Небо розіллялося золотим вогнем. Воно забарвило у рожеві тони все довкола: леваду, городи і хати. Обізвався соловейко у вишневому садочку коло білої хати. Гудуть у вишняках хрущі. І раптом раз, а потім знову блимнула вечірня зіронька.
Маленькою сірою пташиною зірвався б та й полетів у рідний край. Та крила у пташини підрізані.  
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
Позакласна  пошуково – дослідницька робота

Сьогодення чекає від учителів-словесників результативної діяльності спрямованої на відродження в душах  учнів  генетичної пам'яті, почуття гордості, відкриття дивосвіту українського слова.  Цьому значною мірою  сприяє пошуково-дослідницька робота над краєзнавчими, етимологічними, журналістськими  проектами. 

Краєзнавчий проект


  Легко любити Батьківщину на словах, бо це так звично, важко - усвідомлено. Система краєзнавчої роботи базується на почутті усвідомленому, на постійному відкритті краси і величі рідного краю.
     Основними тематичними напрямами дослідження скарбниць рідного краю є:
1.   Загадки рідних просторів. Про що мовчить половецька баба. 
2.   Цілющі трави рідного краю ( рослини, занесені до Червоної книги, їх унікальність).
3.   Ріки, цілющі джерела, їх феномен. Історія малих річок.
4.   Назви - запилена історія землі.
5.   Оази серед степу ( Хутір «Надія»,  Веселі Боковеньки, Онуфріївський парк, Докучаївські гаї, Міський Єлисаветградський сад ).
6.   Феномен міста Єлисаветграда.
7.   Величні предки. Плеяда видатних людей.
8.   Досягнення сьогодення.
9.   Рідний край очима письменників-земляків. ( М. Смоленчук, «При битій дорозі»; Ю. Матівос, «Від козацького кореня», «Неопалима купина»;  Ю.Дмитренко, «Скарби  мовчать»;  В. Близнець, «Золота гора до неба»;  Ю. Яновський, «Байгород»; 
Є. Маланюк, «Варязька балада», «Уривок з поеми» та ін.).
10.  Дорога мого роду. 

      Робота реалізується через написання  рефератів, створення презентацій. 
      Головне завдання такої роботи - відкрити красу краю в калюжах буденності та сірості. На основі механізмів творчого пошуку та саморозвитку формувати цілісну й чітку картину про історію краю, його культуру, сучасне життя.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Етимологічний проект


З чого починається цінування рідної мови, прагнення до її збереження та возвеличення?
     На мою думку, з усвідомлення її цінності,  усвідомлення, що ти не якесь перекотиполе без коріння і свого минулого, з усвідомлення, що маєш ти і свою землю, і свою історію, і своє небо, і свою мову. Для знищення суверенітету  країни  не треба пускати ядерної бомби, у нації треба забрати чотири речі, щоб вона зникла як держава: мову, традиції, історію і національну віру.
     Отож, доля мови, як і держави, залежить від нас самих, від нашої духовної висоти, патріотизму і національної свідомості. Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає.
У XX ст. Олена Теліга говорила, що саме її поколінню випала доля творити державу. Чи не випала доля саме нашому поколінню у XXІ ст. усвідомити духовну потребу у відродженні мови? За нас цього ніхто не зробить. Це історичний обов'язок, виправдання нашого перебування на цьому світі.
         Пропоную етимологічний проект  дослідження пракоріння українських слів, що був реалізований у 10 класі, під час вивчення теми «Лексикологія. Етимологія».  Було презентовано слова «Україна»,  «калина», «барвінок», «Батьківщина», «батьки», «тополя», «родина», «береза», «лілея», «небо», «козак», «море», «соняшник», «верба», «лелека», «віра», «барва» та інші.
Подаю зразок  такого дослідження.

 

 
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



Немає коментарів:

Дописати коментар