Методична скарбничка. Література.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------
Урок літератури. Що головне?
Особливості дослідницької  роботи  з  літератури:

ЧАС - АВТОР - ТВІР - КОМЕНТУВАННЯ

Сучасний  урок. Його критерії?        
                                          Сучасний вчитель. Функції.  
  
- Школа не має права відставати від життя. 
- Будь-яка творча робота починається від потреби, бо саме вона головний чинник руху до нового.  
                              
Традиції                                            + ІТ      
Посібник «Відкриття світу  літератури»       "Перевернуте навчання" як  спосіб  
                                                                               розширення  ОП.
Організація  освітнього  простору:
1. Знайомство з інформацією:                      
 - читання підручника, худож. літ.                         -  блог як майданчик  інф.простору
                                                   Блог як інноваційний засіб координування активної освіти  
                                                                               (Лекції креативних для активних вчителів. )               
    - лекції  вчителя,                                                       -  відео, 
    - самостійне знаходження інформації                 - електронна  презентація (створ.)  
      (Google, Ютуб)                                                  ( Google +. Презентація )        приклади
                                                                                       Стаття.  ІКТ - супровід: 
                                                                                        - ресурси: Padlet
                                                                      (інформаційна сторінка Т. Шевченко; 
                                                                                        інформаційна сторінка О. Теліга;
                                                                                        - фотокомпонування. 
                                                                                        - сторінка  класу;
2. Використання  інформації:

- Відповіді на проблемні питання за блок-карткою  
- Тести;                                                                         - Google +. Форма.  Вікторина.                
                                                                                      - Матеріали до уроку 
                                                                                      -  Інтервправи    
3. Аналіз = розподіл на частини:
- створення  схем-опор особистості: 
час - місце - родина - навчання - діяльність - творчість    
- асоціативні схеми через думки
- відкриття через портрет (П. Куліш)
- схеми-опори твору
- дорога випробувань
- схеми-опори героя                                                 -  Ментальні карти                  Практика
(класифікація , протиставлення)                
- коментар через ключові деталі; цитати             -  "Щоденник інтелектуала"
- рекламування  автора / твору                -  Група для учнів. Творче відкриття Івана Франка.
  

4. Синтез = створення нового продукту:              
- твір (дослідження, нарис)
- проект                                                                         
- презентація  (різні ресурси)
- поетична  презентація  =  відеопоезія  Б.-І. Антонич. "Автобіографія"

5. Підсумки
- думка-речення;
- "Моє відкриття": що дав зрозуміти урок
                              
 Практикуйтесь, а не дивіться.
 Будьте активними, а не пасивними.
 Спілкуйтеся. І використовуйте напрацьоване.
 Самовдосконалюйтесь.
 Реалізовуйте всі ідеї, що маєте, бо завтра це може зробити хтось інший.

30 способів, але ваш - 31.                                                                                     

    
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
Матеріали до уроків.   

6 клас. 

• Володимир  Винниченко "Федько-халамидник".
• Віктор Близнець "Звук павутинки". Головного очима не побачиш / Учімо найсвятішого: Методичний посібник / Упоряд.: Л. П. Кричун, В.М.Нудний. – К.: Грамота, 2010 // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. –  № 4. - С. 8 – 11

7 клас. 

• Анатолій  Дімаров. "Блакитна дитина" / Українська література. 7 клас. Конспекти уроків / Уклад.: А. Пустовойт, В. Нудний. – Тернопіль: Мандрівець, 2008 

8 клас.   

• "Слово о полку Ігоревім" // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. - № 9. - С. 10 – 23. / Українська література. 8 клас. Конспекти уроків / Уклад.: А. Пустовойт, В. Нудний. – Тернопіль: Мандрівець, 2009 
 
• Іван Тобілевич. "Ми зробимо, що в наших силах"
• Леся  Українка  "Давня  казка"
• Терень Масенко / До храму власної культури. Уроки літератури рідного краю у школі. Методичний посібник. – Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2008. 

9 клас. 

• Феномен весільної пісні

• Іван Котляревський. Дорога до висоти 
• Іван Котлявський. "Енеїда" / Українська література. 9 клас. Конспекти уроків / Уклад.: А. Пустовойт, В. Нудний. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 
• Іван Котляревський. "Наталка Полтавка"/ Українська література. 9 клас. Конспекти уроків / Учімо найсвятішого: Методичний посібник / Упоряд.: Л. П. Кричун, В.М.Нудний. – К.: Грамота, 2010

10 клас. 

• Панас  Мирний - корифей української  прози. 
• "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - перший соціально-психологічний роман.

• Іван Тобілевич. Ми зробимо все, що в наших силах.

11 клас. 

• Олександр Довженко. Україна в огні. 

_______________________________________________________

6 клас

ВОЛОДИМИР  ВИННИЧЕНКО "ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК"

Мета: дослідити через деталі твору світи головних героїв, розібратися у їх прагненнях і вчинках, спробувати зрозуміти самого автора; розвивати образно-асоціативне мислення, вміння самостійно робити висновки; сприяти вихованню в учнів почуття щирості та відповідальності за свої слова і вчинки, прагнення боротися зі злом у власній душі.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: два аркуші « Кольористичний портрет», фарби, ілюстрація «Федько», «Толик», «чижик», спів чижика. 

                                                                 Хід уроку                                                                    

1.Орг. момент.

2.Активізація навчальної діяльності

·          Запитання. Яким для вас відкрився письменник? 

3.Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

4. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

·          Думка-речення. Твір про …                                                                                         

·         Слово вчителя. В одному із своїх творів А. де Сент-Екзюпері писав: « Головного очима не побачиш..», отож спробуємо дослідити світи наших героїв, відчуваючи їх серцем.

·              Спостереження.

Світ Федька. ( Вчитель виставляє ілюстрацію Федька. Запис деталей протягом уроку. ) 

Як зображує його автор?

( Коментоване читання з виписуванням деталей) 

Розбишака – халамидник ( бешкетник, розбишака )

Рогатки, синці, битися, перевернути , спокій – ворог, перший по силі, Соловей-Розбійник…

·           Чому зразу ж така характеристика? (таким бачили його люди)

·               Завдання. Якими б кольорами ви зобразили б його душу очима людей?                                                                                                                                     

·              Слово вчителя. Яким він є насправді допоможе зрозуміти дорога випробувань самого автора:

1. Змій. Через які деталі, на вашу думку, розкривається Федько у цій ситуації?

(іде і кричить, не любив підійти тихенько, чуб йому стирчить, очі хутко бігають ( сила в тому, що він контролює ситуацію), повертає змія) – його цікавить не змій, він хоче бути лідером.

2. Покарання. Чи й справді Федько «камінь, а не дитина», чому він не плаче?          

·          Які риси Федька для автора є дуже важливими?

( не любить брехати, вірність товаришам )

·          Куди веде дорога Федька – вниз чи вгору?                                                      

·         Слово вчителя. Свою дорогу випробувань проходить ще один герой – Толик.   

     

 ·         А який він – цей Толик?

Світ Толика ( Вчитель виставляє ілюстрацію Толика. Запис деталей протягом уроку. )

 ( ніжний, делікатний, смирний, боязко, соромливо, невинними синіми очима, чистенький, чепурненький)

·   Завдання. Якими б кольорами ви зобразили б його душу очима людей?

·   Прокоментуйте: «Толя, плачучи казав, що він не винен, а Федько призвів на те?»

Чи випадково з’явилась ця деталь, що вона розкриває, які б характеристики ви б піддали сумніву?

·           Про що він мріє ? ( бути лідером)

·         Прокоментуйте: «Толі страшенно хотілось подивитись, як Федько буде стрибати з крижини на крижину. Він пострибає і, розуміється, злякається й почне плакати; його знімуть з криги, а всі потім будуть сміятися. Хай не задається… с. 83

·            Чи випадково його сині очі названо «оченятами»? ( малість душі) А що в очах?

·             Які б кольори добавили у портрети? Яка подія розкриває нам його суть?

3. Річка.                                                                                                                              

4. Крижина. Вона випробувала обох. Як відкрилися герої у найвідповідальніші хвилини, коли потрібно було не бешкетувати, а відважуватися на вчинки?

( Федько -  «держись, я зараз буду коло тебе» - здатний на вчинок

 Толя – « крижину підбило до берега, як стріла, вилетів з неї» - думає лише про себе

·            Ваш штрих до портрету одного й іншого. Чи є крижина кінцем випробування героїв?

5. Правда-неправда.                                                                                                         

·            Коли Толя сказав, що він не винен, Федько аж труситься перестав. Чому ж збрехав Федько? ( з жалю, а ще відчував відповідальність – дав палку )

·             Чому дорослі не зрозуміли сина? ( Бо не дивилися в його очі)

·              Ваш штрих до портрету Федька.

·               Чому твір закінчується саме так ?  (с. 89)    Які б деталі прокоментували?

6. Чижик. Чи  є він випробуванням?                                                                           

« Толі зовсім не хотілось чижика, - навіщо йому чижик?», «Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька.»

·              Ваш останній штрих до портрету Толика. Чому змінилися кольори чи, може, були невідкритими? (Спочатку ми дивилися на героїв очима дорослих, а потім заглянули в їхню душу.)

5. Підсумок уроку.                                                                                                                

·             Спробуємо заглянути у душу ще одного героя – чижика. Про що співає чижик, бо у своїй пісні він відкриває те, що приховав автор.

·              Прослуховування мелодії.

·           Звернення до теми, її дописування. ( ..про те, що людина – це вчинок. Від вчинків залежить, яка наша душа – світла чи темна)

6. Домашнє завдання.

Подумайте, чому твір називається « Федько – халамидник», адже героя два?

Створити символічні портрети Федька і Толика.          

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ "ЗВУК ПАВУТИНКИ". ГОЛОВНОГО ОЧИМА НЕ ПОБАЧИШ.

Мета: вчити критично читати художній текст, продовжувати формувати навички аналізу прозового тексту, виокремлювати деталі, досліджувати їх місце у творі; виховувати вміння встановлювати мету у своєму житті.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: схема-опора, слайди.

                                                                 Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Активізація пізнавальної діяльності   

·         Асоціативний ряд. Які відчуття у вас з’являються, коли ви чуєте слово – «павутинка »?

·       Прийом « Думка – речення». А про що, на вашу думку, повість « Звук павутинки»? Спробуйте охарактеризувати твір декількома словами.

       ( Повість про … ( казку, совість, пізнання ). Чи справді це так,  визначимо, дослідивши твір.

3. Оголошення теми і мети уроку.  

4.   Мотивація навчальної діяльності.

     Слово вчителя. Ми будемо вчитися уважно читати художній текст, досліджувати його, виокремлювати деталі, щоб відкрити головного героя . Простежимо: як формувалась і чи сформувалась особистість Льоні, аби ви були уважнішими до себе і не загубили момент формування вашої особистості.

           5. Узагальнення і систематизація знань.

·         Запитання.  У чому незвичайність побудови повісті? З чого вона складається?

     ( З частин, де кожна – нове відкриття.)

·         Створення схеми «Сонечка твору», пригадуючи розділи. ( Додаток 2. "Сонечко твору") 

·         Творення схеми-опори, використовуючи діалог, протягом уроку  (Додаток 3.)    Автор розпочинає повість із «срібного» - срібний чоловічок? Чому срібний колір?  Що   допомагає він нам відкрити – світ реальний чи уявний? ( Уявний, світ хати.)  Який він, цей світ? ( Читання уривків, увага звертається на деталі: темінь, «у темному царстві»; «видзвонює срібними підківками» чоловічок, «блискає світлячок у пітьмі», «залунала кришталева музика крапель», «чудернадське видовище снується у хаті», «сонячне кіно», «вишневі пушинки», «бринить у хаті синя джерельна музика», «чорна пір’їна», «дивовижа».   ·         У цьому світі живе головний герой – Льоня.     ·         Прийом «Мудра сова». Зверніть увагу на «Способи характеристики героя» і пригадайте, які способи характеристики вам відомі.  ( Коментар учнів.: самохарактеристика, авторська, інших персонажів, портрет, через думки, через вчинки,  через мовлення, через символіку.)                                                                ·          А які способи використав  автор?  Яким є Льоня? ( Мрійник, фантазер.)  Підтвердити свою думку фразою з тексту. ·         Слово вчителя.  Для Льоні все є живим. Все радує чи страшить. І разом з тим все таке недовговічне. Зберегти б його… ·         Запитання. Чому ж хлопчик не ховає Бумса у коробку, щоб зберегти його для себе?      (  Бо він уже знає, що прийшов у світ не руйнувати, а відкривати й усвідомлювати його цінність. Він відповідальний за тих, кого приручив.) ·         Чи є Льоня відкривачем? ·         Що допомагає пізнати розділ «Сопуха»?  ( Все на світі має свої «дверцята».) ·         Прийом «А я думаю так». Установіть, що означає слово «двері».  Чи різного значення слова «дверцята» і "двері".                                                                                  ( Дверцята має все, але від людини залежить, чи відкриє вона їх. Це лише спроба до відкриття. Двері – це реальний шлях.) ·         Прийом «Мудра сова». Зачитування  лексичного значення  слів «двері», «дверцята» із тлумачного словника. Визначення підтексту слів у творі. ·         Запитання. Прокоментуйте слова матері: «Не смій за поріг – упадеш». (Відкриття починається з порогу. Він відокремлює один світ від іншого – реального. Потрібен лише один крок, але потрібна ще і величезна сила духу його зробити.  Тому відкривається ще одна риса -  сміливість.)    ·         Так Льоня з’являється в іншому світі – світі  двору.  (Переміщення героя.)         Який він - цей світ, які кольори в ньому переважають?  ( Читання уривків, увага звертається на деталі: «тут у нас гарно», «чисто й затишно, і в                душі співають півники», «немає Рекса. Убив його Глипа».) ·         Прийом «А що в очах?»  З якою метою автор подає такі деталі: Льоня. «Очі направлені в самісіньке небо». Глипа. «Очі в землю». ·         Дослідження через деталь. Чи  однаковою є темінь 1 розділу та ніч, з якою            порівнюється Глипа? ( у 1 розділі первинність відкриття, у 3 розділі -  чорнота душі.) ·         Запитання. З чим зустрівся Льоня у світі реальному?  ( Живе Глипа, а Рекса немає.             Частиночку  природи знищено людьми, котрі забули про те, що вони люди.) ·         Яка риса Льоні стає яскраво вираженою? ( Небайдужість.) ·         Адам. Чи випадково він з’являється у житті Льоні та ще й біля річки? ·         А чому чоловіка звати Адам?  ( Перша людина, що спробувала щось пізнати Адам (першолюдина) – цікавість – яблуко – заборона (гріх непослуху) учений-фізик    –    дослідження – атом    –  пізнання некерованого,                                                                                                         непідвладного                                                                              людині, забороненого.) ·         Слово вчителя.  Адам-фізик  хоче створити штучне сонце, заперечивши всі закони природи, але штучність, навіть із світлою ідеєю, руйнує, несе смерть.  ·         Дослідження через кольористичну деталь. Які наслідки цього? (З’являється деталь «обпалений».) ·         Коментування деталей опису Адама: «світло-сірих штанях», «у білій нейлоновій тенісці, на голові небесно-легкий капелюх», «одяг на сонці просвічувався, і чоловік здавався безтілесним», «синювато-білі ноги», «блідо-прозоре лице», «холодна вода», «холодний погляд»,  «голос з льодком», «поїдає мертвий вогонь». ·         Яких асоціацій набирає білий колір, з чим пов’язується? (  Колір чистоти і природності, набуваючи штучності,  перетворюється на колір пов'язаний зі смертю. Це  наслідок - розплата  - смерть.)               ·         Запитання. Чому життєрадісний Льоня тягнеться до Адама,  чим вони схожі? (Льоня також прагне пізнати світ, щось створити, стати капітаном. ) ·         І що він творить? ( Греблю на річці.) ·         Для чого вона йому, адже її все одно змиє? ( Все починається із дії, навіть, якщо немає шансу.) ·         Чого навчив Льоню Адам? ( 1. Бути капітаном свого життя. 2. Не все можна пізнати. Завжди є межа. Атом – частинка, без котрої життя не існує, але атом і смерть, якщо ця частинка втрачає межу.) ·         Греблю розмило вночі. А вранці з’являється Ніна. Її ім’я ніжне, як звук павутинки. Що вона уособлює? ( Той світ – який варто пізнавати: цікавий і беззахисний, як ім’я Ніна.  Це вона стає другом і порадником, вчить пізнавати, не боятися і творити.) ·         Дослідження через кольористичну деталь. Чому вона зажди на човні? Якими б кольорами ви б змалювали її душу? ( Читання уривків, увага звернена на деталі: «Ніна – тонке прозоре ім’я», «видно блакитний човник і блакитне весло, і сидить у човнику – хто б ви думали – дівчинка. Вона теж блакитна, очі великі й здивовані, у косах – біла стрічка».) ·         Для чого таке дивне випробування – печери? ( Лише подолавши страх можна зрозуміти цінність світу.) ·         Слово вчителя.  Ніна поряд, вона освітлює дорогу своїм грибком. Ніна – це світ, який   варто відкривати. ·         Коментування епіграфа повісті.   «Присвячую цю повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо у дитинстві». (Ось світ,  який варто відкривати.)   Слово вчителя.  Павутинка – тонка і тендітна, як і життя, про що бринить вона через увесь твір, що хоче відкрити Льоні. ·         Творче завдання. Звучить музика ( Бетховен «До Елізи» ). Пофантазуйте під музику «Про що співає павутинка». ·         То чи й справді це повість про казку, совість, пізнання?  6. Підсумок уроку. ·         Прийом «Я думаю так».  Сьогодні ми відкрили для себе образ Льоні.       То який же він, Льоня? ( Дописування рис, їх коментування.) ·         Отож, він справжній! Коли він із фантазера став таким? ( Коли побудував корабель для Ніни.) ·         Слово вчителя. Справжня людина зберігає в собі уміння радіти світу, природі, уміння  фантазувати, уміння відчувати звук павутинки, уміння  в кожній буденності бачити мрію.      Не поспішайте дорослішати, живіть у добрі й радості, бережіть дружбу, любіть світ й  людей, і тоді вас не лякатимуть зло, горе, розлука. Бо головного очима не побачиш, його можна відчути лише своїм серцем. 7. Домашнє завдання.   Твір-роздум «Монолог срібної павутинки».

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ІВАН ТОБІЛЕВИЧ. "МИ ЗРОБИМО ВСЕ, ЩО В НАШИХ СИЛАХ!" Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника-земляка; усвідомити роль літературної спадщини і мистецької діяльності драматурга в розвитку театральної справи в Україні; з’ясувати духовні й моральні засади творчості І.К.Карпенка-Карого, особливості його світогляду; розвивати навички творчого мислення; удосконалювати вміння працювати з різними джерелами інформації,  аналізувати і систематизувати факти, вчинки, міркування, давати оцінку певним явищам; формувати навички дослідницько-пошукової роботи; виховувати любов до рідного слова, театрального мистецтва. Тип уроку: урок засвоєння нових знань Обладнання: презентація Епіграф:                                                                     "Захочеш і будеш, в людині, затям,                                                                                      Лежить невідгадана сила"                                                                                                                       ( Олег Ольжич).                                                                  Хід уроку 1.Орг. момент. (  Протягом уроку заповнюється схема-опора ).                                                   « Митець часу»        Час                                                           Особистість                         Творчість       Місце народження                                 Життєві позиції                  Початок творчості       Родина                                        Громадська діяльність         Особливості творчості       Навчання                                                                                                 Жанри       Місце проживання                                                                                  Новаторство       Основна професія                                                                Твори, що запам’ятались 2. Активізація опорних знань. ·                     Слово вчителя. Час – один із важливих чинників розуміння особистості. ·                     Запитання. Чим характеризується час  ІІ половини  ХІХ століття?       ( запис ознак: пореформений час землеволодіння – розвиток сільського господарства – розвиток промислового капіталу – розвиток українського громадського руху ( товариство «Основа» ) ·                     Прийом « Числовий код » ( на уважне читання критичного матеріалу )                           1863 –  1876 - 1882 ( 1. Валуєвський указ. Заборона друкувати шкільні підручники, науково-популярні видання українською мовою, заборона викладання українською мовою;   2.  Емський указ. Заборона друкувати українською мовою всі оригінальні твори та переклади, заборонено сценічні вистави, читання лекцій та ввезення з-за кордону українських видань. 1881 р. – роз’яснення указу, дозвіл на театральні вистави українською мовою, але заборона створення українських театрів та труп.     3.  Заснування у Єлисаветграді М. Кропивницьким українського  професійного театру. ) ·                     Слово вчителя. Це час трьох яскравих особистостей: М. Старицького, М. Кропивницького та І. Тобілевича – це вони творили український реалістичний театр. 3. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності 4. Сприймання й усвідомлення фактичного матеріалу. ·                    Слово вчителя. Канцелярист міської управи, потім повітового суду м. Бобринця, секретар Єлисаветградського поліцейського управління – займається аматорською театральною ( забороненою ) діяльністю і має ціль: «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці, - ми зробимо, що в наших силах!» Кроки становлення: Він був з тих українських степів ( с. Арсенівка на Кіровоградщині ), де найперше цінується людська гідність та душевна краса. А  родина дарує таланти. - Актор. - Бобринець. Драматичний гурток із чиновницької молоді. - Організатор. Актор. - Єлисаветград ( передмістя Чечори ). Аматорський театральний гурток. Гроші від вистав призначалися для допомоги бідним учням, селянам-погорільцям.  Непримиренний до різних шарлатанів, які задля заробітку спекулювали мистецтвом. - Актор ( псевдонім «Карпенко-Карий» ). – Єлисаветград. Професійна театральна діяльність у трупі М. Старицького, потім П. Саксаганського. Свій стиль гри: 1) герой має домінантну  рису; 2) творення героя на показі риси протилежної моральним нормам.    - Громадська діяльність. – Єлисаветград. Член Товариства для поширення ремесел і грамотності. Разом з братами піклувався про відкриття ремісничо-грамотного училища для бідних, бібліотеки. Був організатором товариства “Червоного хреста” в Єлисаветграді, що сприяло упорядкуванню госпіталю в місті. Чин секретаря поліцейського управління дозволив І. Тобілевичу розвинути широкий аматорський рух в Єлисаветграді, якого не було по всій Україні. - Драматург. – Єлисаветград. Керівник театральної трупи разом із Саксаганським. І. Тобілевич – непересічна особистість.  ·                    Перегляд презентації « Іван Тобілевич. Відкриття особистості »                                                    (можна переглянути на сторінці "Проекти") ·                    Запитання. 1. Яка думка дослідження наблизила вас до розуміння особистості І.Тобілевича? 2. Які життєві цілі ставив та реалізував? ·                    Робота зі слайдом. Два головні образи малює хутір: хата і дуби. Чому? Про які святині нагадують українській душі ці образи? ( Родина і слід твоєї праці). -  Дослідження побудоване на фото І. Тобілевича, але як  дане фото відкриває особистість? На які б символічні деталі ви звернули увагу?   ·       Прокоментуйте епіграф уроку, чи співвідносний він із вашим розумінням суті І. Тобілевича? ·                    Завдання. Записати життєві позиції письменника. -            “ І садок, і калина, і вся інша краса – діло рук людини” -            “Втрата енергії – послідній ступінь до вмирання всіх духовних сил чоловіка… Енергія – все!... Як радісно, коли чоловік воскресає духом і хоч  що-небудь зробить.”  -           “ Писать же я повинен, бо маю про що…» -         “ Одним із найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить себе, а розумна праця, у котрої є мета. Вона забезпечить… свободу і незалежність.”  -            “… всі ми – Обломови, над якими панують руїнники-фанатики: все готові знищити, а на місце знищеного нічого поставити не уміють.”  -            « Я хочу зберегти за собою дороге право дивитися кожному в очі просто, без сорому, без прихованої муки совісті.” ·                    Запитання.  А як ці ідеї відбилися у творах І. Тобілевича, що ви читали? ·                    Запитання. Чим І. Тобілевич – драматург вирізнявся посеред інших? ·      Продовжити рядок: І. Тобілевич – актор ( драматург, режисер, громадський і театральний діяч, критик, публіцист, театральний рецензент, учасник визвольного руху ) ·                    Слово вчителя. Чи не забагато це для одної людини?   “Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори, се зрозуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література та якому щодо ширини та багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем,… ясного і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших слов’янських народів”. ( І. Франко ) “…Сила драматургії Тобілевича не лише в тому, що він створив типові образи представників різних верств українського народу кінця минулого - початку нашого століття. Він зумів укласти в ці образи загальнолюдські ідеї”. ( В. Чорновіл ) ·               Робота у парах. Які загальнолюдські ідеї, на вашу думку, є актуальними у творчості І. Тобілевича? ·      Слово вчителя.  «У театрі повинні грати тільки справжню літературну драму, де страждання людської душі тривожить кам’яні серця» І. Тобілевич. Актор створив цілу галерею образів: - яскраво-комедійні ролі: Мартин Боруля з однойменної комедії, Терешка Сурми («Суєта»), Прокопа Шкурата («Сватання на Гончарівці»), Шила («Як ковбаса  та чарка…»), сторожа («По ревізії»), возного («Наталка Полтавка»); пізніше сатиричні - Хома Кичатий («Назар Стодоля»), Хома («Ой не ходи, Грицю…»), Бичок («Глитай, або ж Павук»), Цокуль («Наймичка»), Герасим Калитка («Сто тисяч»), Терентій Пузир («Хазяїн»).  – героїко-романтичний образ Назара Стодолі з однойменної п’єси Т.Шевченка. - драматичні: Іван («Безталанна»), діда мірошника («Наймичка») – грізні: Потоцького («Сава Чалий»), Михайла Михайловича («Бурлака»). Український театр був його другою рідною хатою, бажаним місцем відпочинку, радості й морального оновлення…” Сергій Тобілевич. ·               Робота з підручником. Визначте жанри, характерні для творчості І. Тобілевича. ·     Слово вчителя. Комедія стала першою сходинкою в зображенні великого ряду образів, що з людей перетворилися на духовних калік. ·       Запитання. Чому саме на хуторі «Надія» драматург творить комедійно-сатиричні твори? ·   Теорія літератури. Комедія – драматичний твір, у якому висміюються вади суспільного життя і негативні риси характеру людей. Із метою осміяння, засудження в комедії застосовуються засоби гумору та сатири. Використовуються також інтрига, каламбури, гумор і сатира. Існують комічні ситуації “характерів” і “становищ”. Часто викривальний сміх і є “позитивним героєм” у комедії. ( користування літературознавчим словником )            ·          Прокоментуйте думку І. Тобілевича. « Комедія ця ( «Хазяїн» ) дуже серйозна, i я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедiï жде тільки смiху» (Із листа І. Тобілевича до сина). У чому призначення комедії для автора? ( Комедiя нового типу  покликана була показати, як ненаситна жадоба до наживи, що стає самоцiллю, перетворює людину на моральну потвору. « Комедію нам дайте. Комедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками, і заставляє людей, мимо їх волі, соромитися своїх лихих учинків. » ) 5. Узагальнення і систематизація знань. ·            Слово вчителя. Драматургія Карпенка-Карого виділяється серед доробку своїх колег тим, що він відмовився від широкого використання в п’єсах фольклорно-етнографічного матеріалу, аби глядач дізнався про реальне, повсякденне своє життя. У цьому  - новаторство. ·                    Прокоментуйте думку. «Будущина в руках нового покоління, і чим більше вийде з школи людей з чесним і правдивим поглядам на свої обов’язки перед спільною громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!» І. Тобілевич 6. Підсумки уроку. Оцінювання результатів. ·              Слово вчителя. Драматургія Карпенка-Карого настільки універсальна й досконала, що її можна ставити в будь-якій театральній системі. Це може бути театр абсурду, натуралізму, поезії, філософських думок, економічних проектів… Бо Карпенко-Карий — цілий ТЕАТР. Український. Світовий. На всі часи.  7. Домашнє завдання. 1. Допрацювати схему-опору «Митець часу». 2. Читати комедію І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», визначити як розкриваються записані життєві позиції у комедії. В. р. Творче дослідження «Театр І. Тобілевича» ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ЛЕСЯ  УКРАЇНКА  "ДАВНЯ  КАЗКА" - поема про... Мета: прокоментувати зміст поеми, визначити жанрові особливості твору, проблематику; розвивати навички проблемно-дослідницької роботи; сприяти формуванню рис світлої творчої особистості. Тип уроку: урок-дослідження Обладнання: бейджі, булавки, 3 портрети, фарби ( кісточка, стаканчик),  ілюстрації Гай, замок, темниця, 2 кольористичних портрети, музика Вівальді ( тр. 22, 16 ), магніти - 6.                                                                                                 Головного очима не побачиш…                                                                                                                    А. де Сент-Екзюпері                                                                  Хід уроку 1.Орг. момент. 2.Активізація пізнавальної діяльності  Леся Українка. Квіти, музика, живопис, поезія – ось світ її захоплень. Мабуть, саме такою вона відкрилась і для сучасного французького художника Мішеля де Сервіля.  Але щось у цьому портреті залишилося таїною, бо ніколи Леся не була чорно-білою, її душа – кольорова. Завдання 1 (для художників). Протягом наших досліджень визначте, які кольори, відтінки та символічні образи розкрили б суть душі поетки.  ( працюють дві учениці ). 3.Актуалізація навчальної діяльності Антуан де Сент-Екзюпері вважав: « Головного очима не побачиш…», а й справді, його можна лише відчути, тож спробуємо це зробити через  поему «Давня казка» 4.Оголошення теми і мети уроку. Леся Українка «Давня казка» - поема про … 5. Дослідницько– практична робота: Багато критиків вважають, що це поема про поета-громадянина. А про що «Давня казка»? Думка-речення.  ( Записи робить одна учениця – секретар. )  Чи випадково ми потрапляєм саме у світ Середньовіччя? Чим воно таке особливе? ( Доба лицарських подвигів, мужніх вольових борців). (  Л.Костенко: « Було життя осяяне красою, любов і честь цінились над усе, а що там смерть з великою косою? – мущина, лицар, сонячне дитя!» ( «Апологія лицарства» )                            ·         А чи й справді, воно було таким?! Леся Українка подає нам два світи: світ поета і світ лицаря та пробує розібратися, напевно, і сама, де ж він – той світ величі.  Асоціат. ряд                   Поет.          Важливе у житті        Неповторність                                          Краса світу              Талант                                                       Поезія                Краса                                                         Воля           Відчуття природи                                          Потрібність.               Висота.                                                                                     Гай.                                      Портрет душі. ·         Поет.  Які асоціації викликає у вас це слово? ·                     Чому ж авторка, знайомлячи нас із поетом, робить так, що він не стоїть, а лежить чи сидить? Де ж та висота? ( висота у душі, він не окремо, він частина природи, так з’являється слово гармонія.    ( Ілюстрація гаю) – ( у фольклорі, а у нас казка, ліс – світ темних сил, а гай – світлих).   Який цей світ гаю – закритий чи відкритий? (  малюється крива) Що є важливим для поета у житті? Що для нього щастя? Як він розуміє поняття багатства? ( використовуючи деталі-характеристик Отож, на думку Поета,  багатство у нас самих, а не в грошах та маєтках. Яким бачить своє призначення? ( Допомога) Завдання. Який колір розкриває душу Поета, чому? ( світло-зелений)   Асоціат. ряд                 Лицар          Важливе у житті       Висота.                                                        Багатство        Шляхетність                                                Гордість       Мужність       Благородство       Патріотизм       Честь       Чесність        Вірність        Захисник                                                                    Замок.                                      Портрет душі. Лицар. Які асоціації викликає у вас це слово? ( із словника – мужня, саможертовна, благородна людина, захисник волі) Що є важливим для лицаря Бертольдо у житті? Він на коні. Живе у замку, що будувалися завжди на горі. ( Ілюстрація замку).  Де ж загубилася висота і з’явилася дисгармонія ? ( у його закритому світі замку, з якого він виходить лише для того, щоб ...)                                                                                                                                                         ·         Дорога 1. Мисливство. Його призначення? ( Знищувати, руйнувати. Тому невипадковими є  деталі: «шум», «з-за кущів юрба мисливська на долинку вибігає», прокоментуйте. ( Людина забула про головне, і лицар також.) ·         Що стане у творі спробою відродити його душу? ( Пісня). ·                     «Душа – це, мабуть, музика, ну що б, здавалося, у цій мандалині – шматок дерева, а гра підіймає до небес» ·         Завдання. А про що співала поетова мандалина, що навіть гордий лицар визнав: «Ворожбит якийсь, та й годі." ( Слухання музики) Монолог поетової душі. ·         А якою є душа лицаря? Чи втрачена висота? ·         Завдання. Який колір розкриває душу , чому?( темно-жовтий) ·         Дорога 2. Кохання. Що вимагає воно від лицаря? ( Уже мало бути просто багатим, знаним, кохання вимагає шукати висоту. Л. Костенко: « В монастирях, фортецях і столицях, з глухих палаців, схожих на тюрму, якщо він лицар, о якщо він лицар! – вона троянду кидала йому». ·         Для чого потрібна пісня « Гордо, пишно, променисто… ( визнаються зовсім інші життєві цінності). ·         Штрих до портрету душі лицаря. ( світлі тони) ·         За законами казки існує й дорога 3 – дорога в інший світ, щоб перетворитися в іншу, кращу людину, дорога яка має чогось навчити. У творі це дорога на війну. Війна. Вона одна із тих понять, які без прикрас показують сутність людини.  Як розкриває вона Бертольдо, чи є він ще лицарем? ( Мужній, сміливий) ·         Які кольори його душі? ( червоні) І знову пісні допомагають йому. ·         Дослідження пісень. Робота в парах Як розкривається поет, через які деталі? ·         Теорія літератури. Антитеза – різке протиставлення якоїсь істотної ознаки чи властивості характеру, події, явища, предмета. Її роль у тексті.   ·         Чи міняється колір його душі? ( променистий ) ·         Чому поет стає лицарем? ( нове розуміння свого призначення - захисник) ·         Чому не відбулося відродження лицаря? ( Війна була загарбницькою. Зло не може відродити душу) ·         А чи відбулося перетворення? ( лицаря у графа). Тепер він вже не буде пов'язаний з піснею, а навпаки прагнутиме її знищити. Чому лицар перетворюється на графа? Що для нього стає важливим?  ( Влада, слава, гроші). ·                     Колір його душі. (темно-коричневий) Так закритий світ закривав і душу. ·         Вперше герої зустрілись на стежині, чи випадково? Стежина – це дорога долі, яка випробувала  обох. Кожен зробив свій вибір сам: зберіг свою душу світлою чи затемнив її. Кожен іде своєю дорогою  - вверх чи вниз. ·         Чи можна вважати, що перемагає темінь, адже поет гине у темниці ( не в’язниці, а саме темниці)? ( Знищували фізично, душу і послідовників не знищити, як не знищити світло у вічній боротьбі з темрявою). ·         Там, в темниці, знову звучали пісні, линула мелодія. (Звучить мелодія)  Про що вони були? ( Для мене це музика про благородних орлів, які линуть до вищого і, зневажаючи кажанів із їхньою любов’ю до темноти, злітають до сонця). ·         Чому Леся Українка не ставить остаточної крапки, адже в казках перемагає світло, чому жодна із сил не перемагає. ( Крапку ставить кожен для себе сам.) ·         Повернення до теми. Зачитування початкових думок-версій. Думка-речення. ( Поема про вибір і про душу, що шукає висоти чи розмінюється суєтно і дрібно.) Записування теми на дошці. Крапка. Чи крапка? 6. Підсумок уроку. Останнє відкриття – самої Лесі. Коментарі учнів. 7. Домашнє завдання.      Твір-роздум: «Леся Українка. Відкриття особистості.»   --------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 9 клас. ФЕНОМЕН  ВЕСІЛЬНОЇ  ПІСНІ  Мета: дослідити символіку основних образів пісень, їх ідейне навантаження, відкрити світ розпорошених красот пращурського виднокола.  Збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння. Сприяти вихованню поваги до національних святинь. Обладнання: набір слайдів «Весілля», записи весільних пісень, аплікація. Хід уроку І. Організаційний момент Пошукова  1 група провела фольклорні дослідження, записала весільні пісні, що знають їхні бабусі. Пошукова 2 група провела етнографічні дослідження, зробила фото весільних рушників та розшифрувала їх символічні коди. Пошукова 3 група провела етнографічні дослідження весілля як дійства. ІІ. Опора на суб’єктивний досвід учнів. Мотивація навчальної діяльності. ( На дошці записані три ключові слова: весілля, пісня, феномен ) ·         Слово вчителя. Яку праглибінь береже наша мова. Чи задумувалися ви над цим? Адже вона – відлуння вічності, золоті ключі від глибшого розуміння сутності нашого народу. Завдання. Підберіть асоціативний ряд до слова весілля. Словникова робота. Весілля – слово походить від «веселий». Шлюб - слово походить від « з люʹбим», символізує поняття взаємного кохання. ·         Запитання. А що значило весілля для пращурів? ( Весілля ототожнювалося із словом «народження» нової сім’ї, родини, роду. Це маленьке народження Всесвіту.) ·         Словникова робота. Феномен – виняткове, надзвичайне, єдине у своєму роді явище. Проблемне запитання уроку. У чому ж феномен весільної пісні? Адже складність пізнання феномену в її архаїчності. Про це свідчить наскрізна символічність старовинних пісень, що існують і тепер, де закодована магічна сила слова. І відкрити феномен весільної пісні можна лише через символіку. Словникова робота. Архаїчний – старий, давній, первісний. ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. ІV. Актуалізація опорних знань. Слово вчителя. Весільна пісня - образний код перетворення чарівної дівчини  у наречену, а потім у вірну, мудру дружину. Це пісні дороги, а вірніше, пісні усвідомлення своєї дороги. Словникова робота. Наречеʹна – нареʹчена долею. Дружина – слово походить від «дружити, розуміти, підтримувати одне одного»            V. Етап організації пізнавально - дослідницької  діяльності. Сватання.  ·         Запитання. Які народні істини відкриває це дійство? 1. Пошана до першопочатків: хліб – сіль.     ( Дослідження учнів. З ними благословлялася будь-яка важлива справа. У давніх предків-землеробів хліб був одним із втілень Духа родючості, тому й набрав ознак святині. Кругла паляниця,  шишки, коровай – це все імітація  Сонячного божества, що дає людині життя. Паляниця походить від «Пал» - давнього імені Сонця. Шишки – образ променистого Сонця. Коровай пов'язаний з коренем «Коло». Сіль – як білий камінь – є символом насіння, символом продовження роду, а значить нескінченності життя. Тому хліб і сіль – це побажання нескінченного добробуту.) 2. Пошана до батьків. Їх до певної міри обожнювали, бо вони були порадниками, захисниками традицій і ладу. Тому головне -  отримати їх благословення. У давніх предків весь шлюбний обряд і полягав у благословенні батьками хлібом-сіллю. ·         Словникова робота. Лад – скорочена форма імені слов’янської богині Лади, Матері Світу, що уособлювала гармонію у природі та людському житті, порядку у родині та державі.  3. Ушановування родинного вогнища – печі. Від неї також  дівчині треба було отримати благословення. 4. Через хустку, символ поєднання,  – згода на створення нової родини. ·         Слово вчителя.  Сватання – це кінець дівування.                                           Ой, сосонка літо й зиму зелена,             Наша дівонька у п’ятницю була весела,                                           А в суботу русу косу чесала,                                           А в неділю йшла до шлюбу плакала… ·         Запитання. Як у пісні взаємопов’язані образи зеленої сосни та русої коси? ( Сосна – символ дівування, під час сватання слідкували, щоб саме її не намалювали на хаті. У весільних піснях вона має згоріти. Коса – символ дівочості. ) ·         Прийом «А що в душі?» Якого кольору слово «дівування»? Чи можна вважати його червоним? (Червоний колір - це уособлення руху, молодості, краси.) ( Вчитель бере майбутню аплікацію вінка, обплетену стрічками, та прив’язує маленьку хусточку.) ·         Дослідження учнів 2-ої групи.  Кольори стрічок розкажуть про побажання: світло-коричнева, символ землі-годувальниці, бажає родючості, добробуту;  червона – бажає краси; жовта, символ сонця, - тепла, блиску; світло-зелена – світлих починань, молодості, життєрадісності, веселощів; блакитна, символ святої води, -  здоров’я та нагадує людині про духовність; а біла – символізує чистоту, красу та довершеність.    ·         Звучить пісня «Ой, чи правда, Наталонько».            Ой, чи правда, дівчино, що ми чули,                                          що у тебе із вечора свати були. Та й по селу покотилась новина, що ти уже та й рушники подала.           Правда мої подруженьки, правда щира,                                         що звечора мене мати заручила.                                         Ой, думай, думай, дівчинонько,                    думай, ще й гадай, брести тобі дві річеньки                                         ще й третій Дунай.            Ой, перебредеш дві річеньки, а Дунаю ні.          Ой, забудеться дівування, а розкоші ні. ·         Бесіда. 1.      Які символічні образи розкривають світосприйняття предків? (  1. Рушники.  2. Три річки.   3. Поняття «розкіш» ) 2.      Рушник – давній український символ, тут закодовано потужний дух світосприймання народу. Рушники були своєрідною освятою початку справи та її закінчення. ( Показ слайдів: рушники краю). Яке його значення у пісні? (Символ долі, яку намріяла собі дівчина і закодувала у сакральних знаках. «Подати рушники» - згодитися на цю долю, на нове життя.) 3.      Яке значення відіграють саме три річки? (Число три є символічним, воно уособлює триєдиність світу; річки – це межа між світом дівування та заміжжям, між світом батьківської хати та «чужої» сторони.)  4. Як ви розумієте слово «розкіш», чи відповідає воно лексичному значенню – «багатство, пишність»?  ( У пісні – це піклування батьків, захищеність від осуду).  Наведення прикладу 1-ої  дослідницької групи:                       Ой, розкіш у тата, розкіш у мами сама бачу.             Не раз, не два по розкоші та й заплачу.           Ой, матінка мене рано та й не будила,                                          не ходила по сусідах не судила,           а свекруха рано встане, мене збудить,      сама піде по сусідах та й обсудить:         «Та  сонливая, дрімливая невістка моя,                                         до роботи лінивая, окаянная». ·         Запитання. «Гнися мосте, гнися, гнися не вломися, молода Наталонько, низенько клонися». Чи випадковими є ці рядочки пісні? Які життєві істини закладені у цій пісні? ( Пошана до людей, доброзичливість. Самолюбство не сприятиме створенню гармонійних стосунків.)    ·         Слово вчителя. Саме так, три рази вклоняючись, з шишкою на рушниці дівчина запрошувала на весілля. ·         Запитання. Чому тричі? Яка роль цього числа? ·         Слово вчителя. Але важливим було благословення не лише батьків, а й Всесвіту, бо людина – його частина. Щаслива прикмета – коли накрапає дощик. Так, напевне, з’явилися і рядочки цієї пісні:           Крапає дощик із неба, того нам і треба. Зеленого зілля. Просимо на весілля!         Коровай. ·         Слово вчителя. Коровай - це символ Сонця ( в основі давній корінь – «Коло» ), символ багатства й достатку, що його творить сонце - Дажбог.   ·         Дослідження учнів 3-ої групи. Випікання короваю – справа ритуальна, тому все має значення: випікається нова доля, тому і жінка має це робити лише та, яка має щасливу родину. Щоб створити коровай використовували деко ( віко). По його чотирьох вуглах обов’язково ставили чотири свічки – так очисним вогнем вітали народження нового Сонця і разом з тим берегли тісто від сил темені: безладу і мороку. Дно короваю робили із житньої муки, бо жито було основою життя, сам коровай і прикраси пеклися із пшеничної муки - символ добробуту. Таке поєднання не випадкове, адже твориться пара. Найпоширеніші прикраси – «шишечки», що уособлювали маленьких дітей сонця, своєрідні виступи асоціювалися з промінням, це символ добробуту й родючості; «калачики», «зубчики», «горішки», «голубчики» - пташки-голуби, які приносили, за уявленнями, сонячне світло і тепло; жайворонки – символи життєдайної сили сонця. Коровай прикрашався калиною, яка є символом роду; маком, що мав виконувати сокровенні бажання. Випікання короваю було справжнім дійством, наповнене прикметами, оспіване піснями.     Діжа, у якій місили тісто, вважалася святою, тому і колір її золотий, осяяний світлом.                   За лісом, за пралісом золота діжа кисне.                          За лісом, за пралісом золота діжа сходить…     Діжу ставили у найпочеснішому місці, ретельно мили, не використовували для жодних інших цілей, лише на весіллі садовили на неї молоду, щоб майбутня родина мала затишок. Великим гріхом було лихословити у присутності діжі. Коли тісто замісили, діжу носили на руках і співали радісних пісень, наповнюючи тісто позитивною, сонячною енергетикою . ·        Звучать пісні про коровай.                                    Рубайте сосну здорову та кладіть її на загніт,                                   Щоб був коровай на весь світ!                                       Ой вийся короваю, ще вище од гаю!                                       Щоб був короваю, красний, як сонечко, ясний!                                       Піч стоїть на золотих стовпах, діжу носять на руках!                               Кучерявий піч вимітає, пелехатий в піч заглядає.                              В щасливому місці короваю сісти.                                      Ой раю ж мій, раю, пшеничний короваю!                                      З семи криниць водиця, з семи стогів пшениця.                                        А в нашої печі золотії  плечі,                                      а срібнії крила, щоб коровай гнітила.                              Наша піч регоче, короваю хоче,                              а припічок заливається, короваю сподівається!                              А у тої печі -  мальовані плечі,                             Мальовані плечі, золотії крила,  щоб коровай загнітила! ·        Бесіда. 1. Чому поєднано ніби несумісні речі «рай» і «коровай»? ( Несумісності не існує. На перший погляд дивними є слова: «Ой раю ж, мій раю», здавалось, вони зовсім не пов’язані із весіллям. Але семантика слова «рай» набагато давніша – це уособлення життєвої космічної сили сонячного бога «РА», це ушанування сонця, вогненної чоловічої енергії, що має сприяти народженню нового життя, а значить і принести благодать, коровай – символ майбутньої благодаті, достатку і щастя.) 2. Які символічні деталі розкривають світосприйняття предків? ( Сім, вода ( криниця ) – земля – вогонь.    Число «сім» - символ довершеності, повноцінного життя, адже воно утримує трійку як символ неба і душі та четвірку як символ землі і тіла. Тому позитивна енергія цього числа має творити лише гарне – коровай. «Криниця» - знак благодаті, поєднання земного і небесного, бо біля криниць стояли дерев’яні журавлі-крани. Це символ водної енергетики, що разом із вогненною творить нове життя. Тому вогню також відведено особливе місце.  3. Знайдіть слова що є уособленням вогненної стихії, її ушануванням? ( Загніт ( жевріючі вуглини, тріски ), коровай ( походить від давньої назви сонця – «Коло»), красний, як сонечко, ясний… золотих ( ці ознаки уособлюють палаючу красу ), піч (  походить від давньої назви сонця – «Пек» ), вище од гаю ( рух сонця вгору ),  раю (походить від давньої назви сонця – «Ра» ), гнітила (рум’янила).  4. Печі у весільних обрядах відведено особливе місце. Чому її так детально    оспівували предки – «золотії плечі», « срібнії крила»?               ( Звичайна українська піч – неповторна, подібної немає в жодного іншого народу, протягом тисячоліть зігрівала вона рід. Тому й стала піч очисним домашнім вогнищем. Предки вважали, що без нього люди  гублять своє щастя.  Золотий – колір чудесності, безцінності, верховенства, святості, всепереможний і всемогутній. Образ крил – це натяк на «висоту», духовність, мудрість, про які має  пам’ятати родина. Можливо, у цій пісні піч приймає на себе роль мудрого птаха-тотема, що був охоронцем роду.) 5. А чи можна визначити основну кольористику цих пісень? ( Блакитний і жовтий: водиця – пшениця, золотії - срібнії . Це кольори першооснов, що творять зелений світ. Тому можна говорити про давність пісень випікання короваю. )   6. Для чого потрібна атмосфера веселості? ( Позитивна енергетика перейде і у    коровай, і у майбутнє життя молодих. Так знову прослідковується віра у слово і дію. Звідси й приказка: «Почати в добрий час».)        ( До аплікації добавляється колосся.) ·        Слово вчителя. Співом супроводжується садіння короваю та його випікання, бо який коровай – така й доля. Випечений коровай, як і діжу, піднімали вгору, щоб ушанувати сонце – Дажбога, що сприяє створенню достатку та  багатства.                                              Ой раю ж, мій раю, пшеничний короваю,                                              Я тебе вбираю в рожевії квіти, в червону калину,                                              В золоте колосся, щоб добре на світі велося.   - Рушником накривали діжу після випікання хліба і ставили на покуті.  Дівич-вечір. ·        Слово вчителя. Дівич-вечір - усвідомлене прощання з молодістю. Наші предки особливої уваги надавали дереву життя, його вишивали на рушниках. Квітка, пуп’янок, листок – таємниця триєдності – народження, розвитку, безперервності життя. Ця триєдиність зберігалася у гільці – гілля з трьома гілками. Найчастіше це була вишня чи яблуня, символу роду, материнства, прикрашена квітами та стрічками. Наша молода дружечок збирала і гільце вбирала. Своїми руками дівчина творила новий світ, тому й казали: «Благослови, Боже, нам вилечко звити, цей дом звеселити». ·         Звучить пісня « Ми гільце вили». Ми гільце вили, три зіллячка клали: і руту, і м’яту,        хрещатий барвіночок, пахучі васильки, калинові квітки, щоб любилися дітки. ·         Слово вчителя. Це єднання блакитно-жовтих кольорів переходить у символічне єднання «води» і «вогню». Кожна річ в обряді та пісні нагадує про першопочаток. ·         Запитання. Чому саме вити дерево життя – дерево роду, а не прикрашати, які асоціації виникають? ( Як пташка в’є своє гніздечко, так і молода дівчина має зробити своє родинне гніздечко затишним та теплим). - Гільце на дівич-вечері прикрашали рушником. ·         Дослідження учнів 1-ої групи.          Нащо ж тобі дитя моє, той віночок, уже тобі не ходити у таночок,         уже ж тобі не водити подружочок.         З гори та в долину по червону калину,                по зелений барвіночок молодій на віночок.        Дівування асоціюється з вінком – це засіб охорони від нечистої сили. Тут кожна квітка – символ майбутньої долі. ( Вибирання з ряду ілюстрацій квіток, читання з картки  пояснення символіки.) Барвінок – символ сімейного щастя, тому саме з нього плели вінок, вплітаючи й інші квіти. З барвінку – й  весільні букетики. Любисток – приворот - зілля, символ любові, але ще й оберіг, як і полин, від злих сил. Калина ( походить від  «Коло» - давньої назви сонця та «на» - уособлення материнського начала) – тепер вона символ вічної ясної краси, чистоти, міцного кохання, незламності. Первісне її поняття пов’язане із кров’ю, кревністю, родом. Кров, як місток між поколіннями роду. Квіти калини символізують дівочу вроду, гідність, духовність. Ходити по калину – шукати милого, судженого. Ламати калину – виходити заміж. В останні століття калина стала символом людської долі. Так проявилась одна з ключових ознак – сонцепоклонництво. Васильки здавна символізували вірність, святість та чистоту. Рута- м’ята – символ молодості. Жовтаві безсмертники – символ здоров’я роду. Уособленням дерева життя у мініатюрі є деревій – це символ довголіття. Ці квіти вже не були просто квітами вони ставали оберегами. Звити вінок – створити коло, що уособлює Сонце, без нього не можливе життя, нове радісне життя. Воно захист від злих думок, заздрості. Стелись, стелись барвіночку,                                             Стелися низенько,               Прийди милий та дивись веселенько…. Красі у весільних піснях приділяється особлива увага, тому дівчина порівнюється з квіткою: … квітка моя гарна, чарівна, ой, кому ж та й дісталася. Дівчино моя, гарна та мила, ой, мені та й дісталася… ( Створення аплікації  вінка – побажання.)  Закінчувався Дівич-вечір розрізанням на частинки стрічки з голови нареченої.   ( Стрічка вінка розрізається на частинки. ) Ой, прощай, прощай, бо ми вже йдемо.                     Бо ми твоє дівування з собою беремо. Так на частинки розрізалося дівування, яке вже не можна повернути, починалася підготовка до весілля. Підготовка до весілля. ·         Слово вчителя. Відкритість, гостинність і святість  розкривається у піснях-запрошеннях на весілля: Благослови, мати, наш рід закликати.              Одкривайте двори, застилайте столи                                     вишитими рушниками, йде наречена з дружечками. ·         Запитання. Чи не здивувало вас формулювання:  «Благослови, мати», адже батько голова роду? ( Це відгомони давніх часів матріархату, шанування Сонця та жінки, як тих, хто дає нове життя. Мати ж має і навчити доньку бути гарною господинею. Пісня-примовка «Начинається, та наш батечко, весіллячко в нас, нехай воно начинається, аби в добрий час» більш пізнішого періоду.) ·        Прийом «А я думаю так». Прокоментуйте пісні:                 Крапає дощик із неба, того нам і треба                                           ( Вдарили( бризнули)  ключі з неба, того нам і треба).                                           Зеленого зілля – просимо на весілля!            Сніг іде – стежка біліє. Зять їде – теща радіє.                                 Сніг іде зірочками – зять їде з свашечками. ( Сніг, дощ – уособлення води. Небесна вода освячує народження нової життєвої дороги, є носієм родючості. Обряд переливання дороги водою пов'язаний з уявленнями про її правічну очисну функцію. Зелене зілля ж потрібне для вінків. ) ·        Слово вчителя. З водою пов’язаний і обряд  миття голови молодої лугом – розчином попелу з водою. Попіл ( уособлення вогню, бо у його основі - давній корінь «Пал» ) має відродитися при поєднанні з водою. Це не просто миття голови, це освячення жінки – майбутньої берегині сімейного вогнища. ·        Словникова робота. Берегиня -  1. Давньослов’янська богиня добра і захисту людини від зла.  2. Охоронниця дому, домашнього вогнища. 3. Охоронниця святинь. ·        Звучить пісня «Ой матінко, та й голубочко» Ой матінко, та й голубочко, ізмий мені та й голівоньку,               Та й розчеши та й гладесенько, та й заплети та й дрібнесенько,          Бо вже більше та й не митимеш, білих ручок не томитимеш,                         Бо вже мою русу косу заховають під очіпок. ·        Звучить пісня « Ой діждали неділеньки, неділі» Ой діждали неділеньки, неділі,        Та й надінемо сорочину білу – білу.                                               Та й надінемо віночок до лиця, Та й поведемо доньку до вінця. ·        Звучить пісня « Розстелився барвіночок по садочку»  Розстелився барвіночок по садочку,                                           Спорядила на посаду мати дочку.   Спорядила мати дочку в вишиванку,                                           Садовила на посагу рано зранку.                                           Заквітчала голівоньку у віночок,    Щоб не пішла дочка більше у садочок,                                          Та й заплела косу русу до кінця,                                          Спорядила доньку свою до вінця. ·        Бесіда. 1.      Які образи пісень, на вашу думку, є символічними, чому?  ( «Розстелився барвіночок», «вишиванка», «віночок», «коса» ) 2.      На усвідомлення чого спрямовані ці пісні? ( На усвідомлення молодою кардинальних змін у її житті. Це вибір назавжди. ) 3.      Чи випадково наречена сідає чекати на молодого у світлиці на покуті і на кожусі? ( Походження слова «світлиця» прозоре - «світло».   Покуть – це святе місце, місце молитви і святості. Саме з цього має починатися нова дорога. Вивернутий кожух – благополуччя, бо пов’язаний із давнім тотемом кози.) 4.      Ворітчина  та викуп ( нареченої, приданого ). Їх роль? ( Ворітчина, викуп є обов’язковими, бо, на думку народу, нічого не дається даром.) У гордого тестя стій зятю за ворітьми.                         Ой, надворі да метіль мете, ой, надворі дрібен дощ іде.          Крийся зятю, крийся зятю і кунами і бобрами, й чорними да соболями.  ( Про давність цієї пісні вказують деталі «кунами і бобрами, й чорними   соболями» - хутро декілька тисячоліть було  грошима за товар.) 5.      Пісні про нареченого на коні. Чи випадкові вони?    Ой, сходить сонечко копитцем, копитцем,                                  обсій, матінко, овесцем, овесцем, щоб той овесець рясним був, рясним був, щоб твій синок красним був, красним був. Бери, мати, кониченька за поводи, поводи,                                 та синочка у доріженьку проведи.                                    Оце тобі, мій синочок, дорога                                    до тесцевого порога.   Кучерявий паниче, поганяй коней швидше,            бо не будеш поганяти, будем в степу ночувати. ( Це умова: наречений повинен мати здатність долати перешкоди, бути захистом і опорою. ) 6.      Чому пару обсипали саме житом? ( Це символ життя, бо слова мають одне коріння. Та й сам обряд обсипання має значення, бо слово насінина походить від сіʹм’я, і воно, як і сім’яʹ, за уявленнями предків, має прорости, набрати силу росту, квітувати і дозрівати, знову таки у формі насінини, у якій зберігається ген пам’яті. Обсипання супроводжувалося побажаннями добра, тому ці слова-зерна мали здійснитися. Таке обсипання відбувалося тричі, освячуючи дію.) Вінчання.  ·        Запитання.  Яка символічна роль цієї пісні?               Ой, сонечко вгору йде, ой, сонечко вгору йде, ото наша дівонька з двору йде,         а в нареченої  віноченьки  ясно сяють,                                       а за нею дружечки співають. ( «Сонечко вгору» - символ руху, початок нового. ) ·        Слово вчителя. Побудову нової родини треба починати із освячення.           Благословення і живий вогонь свічок захищали пару у найважливіший момент   від нечисті.              Ой, вийди, сваточку, проти нас, да засвіти свічечку, єсть і в нас, Да стулимо свічечки у руках, да заведімо діточок докупи.         Це не просто єднання двох свічок, це єднання двох світів, двох доль, що стоять  на одному рушнику і віднині творитимуть одне ціле – сім’ю .                    ·        Дослідження учнів 2-ої групи. Все – взаємопов’язане: слова, мелодії, лінії та барви. У світ вишивки споряджати б дослідницькі експедиції, бо це прадавній символ духовного вивищення людини. А весільний рушник – це мереживо думок із зашифрованими оберегами. Тут немає зайвих ліній, все має своє призначення. Він  найбагатший за своєю орнаментикою. Мотив дерева життя мав культове значення: квітка – сфера Богів, середня частина дерева – людського життя, а коріння – першооснова.               Весільному рушникові приписували магічні властивості – він був оберегом родини, її щастя. Тому обов’язково вишивали парні образи: птахів – півнів (символ господарювання), соловейків ( символ початку нового життя), голубів (символ взаєморозуміння в родині, чистоти), лебедів ( символ кохання і вірності) жар-птиці ( символ щасливої родини); з рослин: виноград  ( символ сімейного благополуччя, щасливого одруження), а птаха в щедрих гронах винограду береже вже не просто ягоду, а рід;  квіти з парними пелюстками (символ щасливого життя). Важливою є кривулька-бігунець – давній оберіг. Закінчувався рушник вишуканим мереживом, бо краї не повинні бути «глухими», адже тоді втрачається найголовніше – оберіг.      «Хай стелиться вам доля рушниками», - казали предки. Через кольористику знову нагадували про гармонію як основу щастя. ( Показ слайдів та коментар: весільний рушник ). ·        Слово вчителя. Рушником мати перев’язувала руки молодих – тепер у них спільна доля. Саме так заводила до святкового столу. Святкування. ·        Завдання. Створіть логічну цепочку святкування. ( Гостинність – гумор – танці ) ·               Бесіда.     1. Гумористичні пісні – це насміхання чи що?  ( Гумористичні пісні – це важливий елемент обряду. Сміх бадьорить людину, проганяє нудьгу, а значить відлякує нечисть.                                  Ой, чи це свати, чи це не свати?                                  Що не вийде ніхто з хати.                                 Хліба-солі не виносить,                                 нас у гості не запросить.                                       А в нашого свата з верби-лози хата.                                 Боїться впустити, щоб не розвалити.                                   Ой, були ми у свата, з верби-лози хата,                                 Не давали їсти, пити, ще й хотіли побити.                                Наші свашки гарненькі, як жаби рябенькі,                                На столі стрибають, дружок лякають.                                Їли бояри їли, цілого вола з’їли,                                а на столі ні кришечки,                                а під столом ні кісточки.                                Де ви подівали – у кармани поховали.           Світилочка пані, обідай із нами,           не будь така пишна, як у саду вишня.                               Не будь така горда, бо будеш голодна.                                  Чом ви, дружки, не співаєте, чи із ріпи зуби маєте?                                  Ой, якби ж ви розум мали, ви б такого не питали.           Перша світилка коса, а друга без носа, а третя без вуха,                                  та й та пісню слуха.                                  Старша дружка коса, об’їлася проса,                                  та водою обпилася, сидить собі надулася. 2.       Що є неприйнятним для нашого народу? ( Жадність, самолюбство, замкнутість, тупість, неохайність, боязнь.) ·         Слово вчителя. Обов’язковим є замирення:    Мир миром, пироги з сиром, варенички з маслом, ви дружечки красні. Обнімемось. Помиримось. Миротворча думка у свідомості слов’ян.  Бо саме мир, гостинність, злагода є основою добробуту, і наші предки це добре знали справіку, на це вказують культові страви – пироги, вареники. - Коли заносили коровай, звучала пісня «Да чи бачиш ти дівко»          Да чи бачиш ти, дівко, що несе дружко віко? А на віці покривало, то вічнеє завивало. ·         Запитання. Для чого таке звернення до дівчини? ( Це звернення-запитання: чи усвідомила вона свій вибір. ) ·         Дослідження учнів 3-ої групи. У цей час рвуть символ дівочості – вільце і ділять на часточки коровай – знак щедрості молодої пари. Обряд пов’язаний із віруванням, що добро, дароване людям, повернеться у більшій мірі, бо достаток і родючість схожі на зернину: посаджена у ґрунт, вона дасть колосок з десятком зернин. Рушником староста виводить пару зі столу у нову дорогу, нове життя.                      Розплітання коси. ·        Прийом « А що в душі? » Яким би кольором зобразили душу дівчини при розплітанні коси? ( Одним із основних кольорів життя – зеленим, бо головним є вже  не «рух», а «гармонія». Розплітання коси – це переродження дівчини у жінку). ·        Словникова робота. Гармонія – поняття, що окреслює органічне поєднання, злагодженість, взаємність. ·         Звучить пісня «Горіла сосна» Горіла сосна, палала, горіла сосна, палала,         під ней дівчина стояла, під ней дівчина стояла, під ней дівчина стояла, русую косу чесала,    Ой коси, коси, ви мої, довго служили ви мені.                        Більше служить не будете, більше служить не будете,          під білий вельон підете, під білий вельон підете.                        Під білий вельон, під хустку, під білий вельон, під хустку                       більш не підете за дружку! Більш не підете за дружку!                    Під білий вельон з кінцями, під білий вельон з кінцями,                        більш не підете з хлопцями, більш не підете з хлопцями.                   Під білий вельон, під вінок, під білий вельон, під вінок,                більш не підете у танок, більш не підете у танок… ·         Бесіда. 1. Слово «горіти» вживалось у значенні «жадати, бажати». Як це співвідносне з піснею? 2. Чи випадковою є така побудова? ( Ні, адже повторюється найголовніша думка. Ця пісня цікава триєдиним повторенням, що заключає в собі коло, давній образ сонця. Поняття висловлене тричі є виразом його повноти. ) 3.  Які образи вважаєте ключовими? ( Сосна, коса – символи дівування; вельон, хустка – символи заміжжя ) 4.      Яка роль паралелізму? ( Поєднання природи і людини – утвердження єдиного закону Космосу, за яким все живе, це одне ціле і не може існувати одне без одного. Так людина прилучалась до світової гармонії.) ·         Слово вчителя. Сосна «горить» не випадково, бо вогонь – це уособлення чоловічого начала, яке і нищить дівування. Що має усвідомити дівчина? («Більш не підете за дружку!»; «Більш не підете з хлопцями»; «Більш не підете у   танок») ·         Прийом «Пісня про …» ( Кардинально змінене життя. Вибір назавжди. )             (Аплікація вінка накривається хусткою, відрізаються стрічки.) ·         Звучить пісня « Вигортай мати жар». Вигортай мати жар, жар,   буде тобі дочки жаль, жаль,                неси мати дрова, оставайся здорова. ·         Запитання. У чому символіка пісні? ( Жар – стародавня назва вогню. Тому жар, палання – символи сімейного вогнища. Тепло доньки має перейти в іншу хату. Горіння, але від співчуття лежить в основі й іншого слова пісні – «жаль». Так одне й те ж поняття виражене образами зовнішнього і внутрішнього вогню. Тут майже в кожному слові прояви вогненної енергії. ) ·         Звучить пісня « Ой, що ми хотіли…»                                         Ой, що ми хотіли, те ми й зробили:                                        з хлібини паляницю, з  дівки молодицю.          - Ця пісня знову наголошує: була одною, стала іншою.             Чужина. ·         Слово вчителя. Дорога до свекра – дорога до чужих людей, у світ нової родини. ·         Бесіда. 1. У пісні «Викотили смоляну бочку» використано засіб паралелізму, з якою метою?    Викотили смоляну бочку, видурили ми у свата дочку. Викотили та й новесеньку, видурили молодесеньку.     Викотили та й засмолили, таки свата та й обдурили.                     Для хазяйства буде добра бочка, для свекрухи буде гарна дочка.                Для хазяйства та й новесенька, для свекрухи – молодесенька.           Для хазяйства та й постійная, для свекрухи та й надійная.   ( Це націлення на нове розуміння життя: тепер не дівчина, а господиня, а   значить головне – добробут.) 2.  Яка роль Місяця у піснях?                     Ой, місяць доріженьку освітив, ой, брат сестрицю випроводив.                     От це тобі сестрице дорога, їдь до свекора здорова.                         Місяцю – рогіженьку, світи нам доріженьку,                        Нашому молодому, як іде додому.                         Ой місяцю-ріжку, світи нам доріжку,                         Щоб з дороги не зблудили, молодої не згубили.                                 Сонечко низенько, невісточка близенько. ( Космос давав уявлення про порядок. Це віддзеркалення виважених гармонійних зв’язків людини із живою природою. Сонце і місяць довгий час сприймалися нашими предками не як планети сонячної системи, а як загадкові міфообрази, вони впливають на життя людей, їхню долю, стаючи енергоносіями людського життя, тому у фольклорі постають як подружжя. За прадавніми легендами українського народу від божественного союзу народилися діти-зірниці.  Сонце і Місяць – сакральні міфообрази жіночого та чоловічого начала.  До того ж Сонце у предків-сонцепоклонників стає центром системи всіх обрядів, бо це воно, як і жінка, творить нове життя.  А Місяць -  вічним супутником. Ці ж пісні звернені до місяченька невипадково – це звернення до майбутнього господаря, тепер він має освітлювати дорогу спільного життя піклуванням та захистом. Цікавим є образ «місяцю-рогіженьку», бо це вказівка на молодика, а отже і на початок нових життєвих можливостей – ріст добра, якому має сприяти чоловік. У небесній гармонії наші предки хотіли бачити бажану гармонію роду. І своє омріяне виспівали.) ·         Словникова робота. Сакральний – священний. Міфообраз – щось вигадане, фантастичне. ·         Слово вчителя. Ці невеличкі весільні пісні колосально глибокі за змістом, вони відгомін про наше пракоріння і доказ, що не були наші предки печерними людьми  тисячоліттями, вони відкрили для себе закони світобудови і знайшли спосіб їх передачі через покоління.    ·         Бесіда. 1. На які основні критерії, що сприятимуть гарному, злагодженому життю, наголошено у пісні «Добрий вечір, матусенько моя»?                 Добрий вечір, матусенько моя, а чи мила дружинонька моя,                 Нехай тобі, мій синочку, мила,  аби мені що робила,                 аби мені сукню попрала, аби мене матір’ю звала.         (  Працелюбність, шанування старших, любов, адже вона дає зміст життя.)        2. Чи випадково знову одним із головних образів стає піч? Топи, мати грубу раненько, бо приїхав син – соловейко.                                                  Він привіз перину, ще й молоду дружину.       ( Саме сімейне вогнище має поєднати тепер родину.)          3. Давні елементи  перетворень можна прослідкувати у піснях: «Топи, мати грубу раненько», « Ой матінко-вутко», «Прилетіла  пава…», яка їх роль?                                         Ой матінко-вутко, ворочайся прудко,                                         Ведемо тобі невісточку, молодую покористочку,                                         Сонечко низенько, невісточка близенько.                                     Прилетіла пава, серед двору впала.                                     І не кишкайте, й не полохайте.                                     Нехай вона привикає та й до дому не тікає.         ( Відбулося перетворення «красної дівоньки» на «паву». Почалося нове життя. Для весільних пісень - це характерний мотив перетворення на птаха ( хлопця на солов’я, дівчини на зозулю, сіру гуску, вутку. )        4. Чому у весільних піснях з’являється ще один образ птаха - сірі гуси?         ( Сірі гуси – символ заміжніх жінок. Вираз «відставати від білих лебедів і приставати до сірих гусей» означає залишати дівування і ставати заміжньою жінкою. ) ·         Слово вчителя. «Пісня – це бездонна душа народу», «Пісня – окрема доля».  Слово у пісні було й молитвою, й оберегом. Так людська душа прилучається до світової гармонії. VІ.  Контрольно-оцінювальний етап. ·         Прийом «А я думаю так». Весілля – це … ( не розважання, а засвідчення народження маленького всесвіту – сім’ї.) ·         Запитання. Які життєві істини відкрили вам весільні пісні? ( Запис на дошці) ·         Аналіз думок. То в чому ж феномен весільної пісні? ( Коли вони творилися ті пісні, питання не з простих, але у весільних піснях збережена космічна енергетика, поєднана вогнем і водою, та первинна сутність мови наших предків, осмислення ними світу. І ті відкриття через тисячоліття відгукуються до нас, розворушуючи генну пам'ять. Вони – відлуння вічності і ключі глибшого розуміння сутності нашого народу. )  VІІ.  Домашнє завдання. Написати нарис « Феномен весільної пісні». Література: 1. Матеріали фольклорної практики, зібрані на Кіровоградщині, Черкащині. 2. Братко-Кутинський О. Феномен України. – К.: «Вечірній Київ», 2006. – 304 с. 3. Пепа В. Україна в дзеркалі тисячоліть. – К.: ВЦ «Просвіта», 2006.- 344 с.        ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ДОРОГА ДО ВИСОТИ         Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Івана Петровича Котляревського, визначити нові творчі орієнтири літературної та історичної епохи; удосконалювати вміння аналізувати і синтезувати факти, робити власні висновки; сприяти вихованню творчої особистості.         Обладнання: портрет Івана Котляревського, електронна презентація «Іван Котляревський. Спроба відкриття»,  твори письменника.           Епіграф:                                                            Ми не лукавили з тобою,                                                                                      ми просто йшли…                                                                                                            Т. Шевченко                                ХІД  УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ На уроці працюють дослідницькі групи, що опрацювали біографію та підготовили запитання. За кращі запитання, повідомлення нової інформації учні отримують додаткові бали. ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1.    Слово вчителя.       У 1845 році, подорожуючи, Т. Шевченко творив свій художній цикл – «Мальовнича Україна».  Його цікавили особливі, наповнені духовної сутності місця. У Полтаві він знайшов їх, зображуючи Воздвиженський монастир та будинок Котляревського на Івановій горі. ( слайди картин Т. Шевченка )   2.    Прийом «А я думаю так».       Чому проста хатина письменника для  Т. Шевченка була такою ж важливою  як і монастир? 3.    Слово вчителя. Відповідь можна знайти у Шевченкових рядках:                                       Будеш, батьку, панувати,                                       Поки живуть люди,                                         Поки  сонце з неба сяє,                                       Тебе не забудуть!   4.           Проблемне запитання.        Якою особистістю був Іван Котляревський? Що  зробив він для своєї Вітчизни, що Т. Шевченко назвав його своїм батьком? ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1.                Слово вчителя.           Полтава! Красуня Полтава над срібною Ворсклою. Зелені пагорби застиглими хвилями прикрашають її береги. І сьогодні, коли стоїш на Івановій горі, бачиш неозорі заворсклянські краєвиди, ліси і гаї, стародавній монастир на горі, вишневі садки, не перестаєш говорити лише одне: «Краса!».  Все це збереглося з тих далеких часів. Такою любив її й І. Котляревський. ( Слайди  художнього зображення Полтави). 2.       Відкриття через портрет. 1. Чому художник створив саме такий портрет? Що він прагнув нам відкрити в особистості митця?  2. Чому акцент зроблено на контраст світла і тіні?  3. Яка роль допоміжних деталей?  4. Що найбільше вражає і чому?  3.      Складання асоціативного ряду: ·                      Дослідження долі митця через ключові слова:  ДВОРЯНИН  ( вчитель записує ключові слова, що визначають самі учні, на дошці у рядок, дослідницькі групи доповнюють інформацію ) ·                   Повідомлення дослідницької  групи.               І. Котляревський  - дворянин, батько мав славний родовід, який походив з волелюбного українського духовенства, а мати - з козацького роду Жуковських. ( Слайд герба роду )          Здавалося, його життєва дорога наперед відома: ґрунтовна початкова освіта, Полтавська духовна семінарія,  державна служба в канцелярії. Але для талановитої людини це замало.  І тоді людина шукає себе. Він їде на село вчителювати. Це була його перша втеча із світу, який йому набрид. ·                    Запитання групи дослідників: - Чим збагатив його – дворянина – цей період життя? ( «Записував пісні й слова, вивчав мову, звичаї, обряди, повір’я, перекази українців, ніби готуючи себе до наступної праці» ( С. П. Стеблін – Каменський). Пісня, танці, звичаї, героїчна історія, народний гумор поглибили його знання, отримані у духовній семінарії. З’явилося нове розуміння світу Батьківщини. ) - Що важливого було зроблено? ( Не лише усвідомлена для себе значимість власного народу, а й з’явилося прагнення розказати про це іншим. Це час написання 1 – 3 частини «Енеїди». Він перший, хто підняв камінь з руїни державності і заклав його у підмурівок майбутнього.)  ·                   Дослідження долі митця через ключові слова:                       ФОЛЬКЛОРИСТ,  ЕТНОГРАФ. 4.                 Слово вчителя.      «За милу все терять готові: клейноди, животи, обнови, одна дорожче милой – честь…» ( «Енеїда»). Кохання – воно єдине здатне різко змінити долю. Таким було кохання до Марії.       “ Я тікав у світ честі й відваги, а потрапив у болото салдафонства, моральної нікчемності, де карти й горілка є головним змістом буття. Вісім років я був ад’ютантом генерала, та тільки-но почалася війна проти турків, радо подався на фронт. Це була друга втеча: від нудьги, презирства – у суворість і небезпеку.”  (І. Котляревський )    (  слайди, що розкривають суть війни ) ·                   Дослідження долі митця через ключові слова:  ВІЙСЬКОВИЙ ·                   Запитання групи дослідників: - Скільки років військової служби припало на долю? ( 11 років ) - У яких битвах російсько-турецької війни відзначився І. П. Котляревський? (Битва під Бендерами та Ізмаїлом. ) -  За що отримав військове звання штабс-капітан?  ( Повів в атаку, що сприяло взяттю турецької фортеці Ізмаїл. ) -  Чого найбільше не терпів? ( Знущання людини над людиною. Для нього не було різниці: пан чи кріпак. Про це свідчать службові листування. ) 5.        Слово вчителя.            Майже всі жителі Полтави знали його особисто й поважали. Був простим і привітним до  людей. Як і батько, який, будучи письменним, писав все, що приносили люди і не брав за свою працю гроші, І. Котляревський  допомагав кожному, хто до нього звертався, ніколи не чванився своєю доброчинністю.  ·            Повідомлення дослідницької  групи.             Він був знайомий з найвпливовішими ( цар Олександр І, міністр внутрішніх справ  В. Кочубей), бо мав дар розповідати розумно про серйозні речі.  Його цінували найталановитіші люди свого часу ( історик, академік І.Срезневський, письменник М. Гоголь ).          І. Срезневський, приїхавши до Полтави, запитав себе: «Чого я в Полтаві?». І відповів: «Могила ( цебто Шведська) й Котляревський, ніщо інше не могло мене привабити в Полтаву.»  І. Котляревський вірив у ідеали справедливості, рівності, добра. Своїм розумом, щирістю та гостинністю він вмів привертати до себе людей. ·                 Дослідження долі митця через ключові слова:   ДИПЛОМАТ ·                    Запитання групи дослідників: -  Як в реальному житті проявлялися дипломатичні здібності? ( Бере участь у переговорах з буджацькими татарами під час російсько-турецької війни, переконує татарських старшин прийняти миролюбні пропозиції; як дипломат декілька раз їздив до Німеччини, не раз  виконував доручення і царя, і міністра В. Кочубея. ) -  Чим було відзначено І. Котляревського за вдалі дипломатичні переговори під час російсько-турецької кампанії? ( Орден Анни ІІІ степеня) -  Чим відзначився під час війни з Наполеоном? ( Створення козацького полку ) -  Як ще після військової служби було реалізовано організаторські здібності? (Стає наглядачем «Будинку виховання дітей бідних дворян». Він відзначається гуманністю, теплим ставленням до дітей, розсудливою вимогливістю. )   -  Ідеї яких французьких просвітителів захоплювали І. П. Котляревського?  (Сервантеса, Вольтера ) -  Як відбились прогресивні декабристські погляди у долі І. Котляревського? (Став членом масонського ложа «Любов до істини», член «Товариства аматорів красної словесності» ) 6.       Дослідження через світ хати.           Як світ хати розкриває людину?  На що варто звернути увагу?      (слайди із садиби-музею І. Котляревського) 7.     Прийом «А я думаю так». (Невідповідність зовнішньої простоти та елегантності, вишуканого смаку у самій хатині, дорогі шпалери із зображенням античних героїв, багато картин,  скульптур, позолочені підсвічники, вишукані меблі, вишиті рушники ) ·                Дослідження долі митця через ключові слова: МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ                     ·                    Запитання групи дослідників: -  Власну мову він вивчав, спілкуючись із простими хлопцями та дівчатами, а які вивчив у духовній семінарії? ( Грецьку, латинь, німецьку, французьку, російську, турецьку, польську ( дві останні вивчив сам). Це дало змогу читати твори в оригіналі. ) -  На якому музичному інструменті любив грати? ( На скрипці.) -  Чим міг здивувати? ( Умів захоплююче розповідати прочитане, навіть цілий роман, цитував, мав чудову пам'ять. Добре знав героїчну та бурлескно-травестійну українську поезію. ) -  Твори якого античного митця І. Котляревський читав в оригіналі? (Твори Вергілія; добре знав давньогрецьку та римську літературу.) 8.    Слово вчителя.         Часи І. Котляревського – це епоха руйнації української державності, рабської покори: за 5 років до його народження - 1764 р. – скасовано гетьманство, коли йому було 6 років - 1775 р.  – зруйнована Запорізька Січ. Малим він пам’ятав, як царські війська йшли повз його двір. Тоді він мало що розумів, та бачив сумні очі батька і сльози матері. То було народне горе. До 1800 р.  – Україна вже московська провінція, були затерті всі сліди української державності.         “Він перший почав писати мовою, якою говорило населення цілого краю. Він зробив цю м'яку, виразну, сильну, багату мову мовою літературною, і українська мова, яку вважали лише місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що її звуки рознеслися по всій Росії.” ( В. Короленко)             Напевне, розумів: щоб знищити націю, не потрібна й війна, в народу треба забрати лише 4 речі : мову, історію, традиції та національну церкву ( віру). Тому задумана «Енеїда» - це спроба все це повернути і відкрити малоросам Україну. ·                    Дослідження долі митця через ключові слова: одинока постать з  надією на воскресіння держави.  ПИСЬМЕННИК ·                    Запитання групи дослідників: -  У якому місті було надруковано І – ІІІ частини «Енеїди»? ( Петербург ) -  У якому місті було вперше надруковано «Енеїду»? ( Харків ) -  Скільки років витратив автор, щоб написати поему? ( 26 років.)  9.       Слово вчителя.           «Енеїда» - це твір-звернення до нового покоління, що знатиме своє призначення, буде собі і небом, і сонцем, не плаватиме за течією, співатиме не сумних пісень, а героїчних, не любитиме пустих слів, не загубиться у лабіринтах вічності, а буде справжнім. ·                   Дослідження долі митця через ключові слова: ПОЛІТИК 10.     Слово вчителя.           Бути політиком – це не говорити про серйозні речі із кам’яним обличчям.  У чому особливість політики І. Котляревського спробуємо дослідити.    11. Дослідження через текст: читання уривка із поеми «Енеїда», визначення особливостей художнього письма.  ( Серед сміху – підтекст, що потребує роздуму. ) ·                   Дослідження долі митця через ключові слова:   ГУМОРИСТ 12.      Слово вчителя.          Володіючи даром глибокої спостережливості, вмінням художнього образного узагальнення, він творив оригінальні образи, часто гумористичні, але для І. Котляревського «Енеїда» жартом ніколи не була. «Ніхто не присвячує жарту кращих років молодості, не вважає його завданням свого життя … Котляревський відчував усю важливість та серйозність задуманої справи.» ( М. Мінський ) 13.       Відкриття через портрет.           Чи можна згодитися із думкою: « Лицар із лицем філософа, який приваблював людей розумом та веселою вдачею».  Доведіть чи спростуйте. 14.      Слово вчителя.         Любив гарні харчі з національних страв та добре вино. Був не проти пограти в карти, бостон чи віст, а дам займав дотепними сповідями. На кінець вечора завжди зберігав якийсь анекдотець.         А театр став стихією його  душі. Всього дві п’єси : «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» - а в них ожила українська душа, з її оберегами та її сутністю.   ·                   Дослідження долі митця через ключові слова:                                 ТЕАТРАЛЬНИЙ ДІЯЧ                          ·               Повідомлення дослідницької  групи.             Він брав участь у виставах. Грав сам і був режисером аматорських п’єс. Якщо потрібно було переробити якесь місце у п’єсі, він зараз же придумував нові діалоги чи вирази,  дуже добре володів версифікацією. З 1816 р – директор театру. Багато допомагав артистам. При його сприянні їм було надано житло поблизу театру. Напевне, тоді прийшло усвідомлення: «Зміст має лише життя прожите для інших». ( слайд – Полтавський театр ) ·                   Запитання групи дослідників: -  Які ролі вдавалися йому найкраще? ( Прегарно виконував комічні ролі ). -  Скільки років був режисером та директором Полтавського театру? ( 5 років. ) -  Чи була воля для митця просто словами, які вчинки це підкреслюють? ( Мав   8 відданих кріпаків, яких перед смертю відпустив на волю.) 15.    Слово вчителя.             Скільки граней таланту мала ця людина? Чи варто рахувати. Та найбільшим є, напевне, його вміння відчувати талант іншої людини, сприяти його розвитку. Те тепле ставлення Т. Шевченка до І. Котляревського не  випадкове, бо він показав приклад: як рятувати талант від неволі, сприяючи викупу з кріпацтва актора М. С. Щепкіна. ( слайд – портрет М.С. Щепкіна ) І, може, це і є дорога до висоти. V. ПІДСУМОК УРОКУ  1.    Роздум над епіграфом.   То чи й справді – « Ми просто йшли…»? 2.     Творче завдання. Визначити  життєві позиції І. Котляревського. 3.     Слово вчителя.        У 1903 році у Полтаві споруджено пам’ятник  І. Котляревському, на кошти зібрані серед народу. То було істинне визнання таланту. 4.     Прийом  «Якби ти був скульптором».         Узагальнити  знання про особистість, з ряду інформації виділити головне, дати власну характеристику. Створити пам’ятник І. Котляревському через символічні деталі.  VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Заповнити таблицю-опору: «Особистість Івана Котляревського», враховуючи: час, місце народження, родина, навчання, робота, місце проживання, життєві позиції, творчість, основні твори,  жанр, особливості стилю, новаторство.   2. Прочитати  матеріали про історію написання «Енеїди» та її значення у літературному процесі. 3. Прочитати І частину поеми «Енеїда», визначити ключові епізоди. 4.  Індивідуальне етнографічне дослідження. ------------------------------------------------------------------------------------------------------------  СПРОБА ВІДРОДИТИ НАЦІОНАЛЬНУ СУТНІСТЬ, АБО КОЛИ  НЕМАЄ ЧАСУ НА ПОРАЗКИ ( За поемою І. П. Котляревського «Енеїда». )         Мета: дослідити через систему деталей основні причини написання поеми, прослідкувати як через художній твір реалізується основна його ідея; удосконалювати вміння аналізувати і синтезувати факти, робити власні висновки; сприяти вихованню творчої особистості.         Обладнання: портрет письменника, слайди «Енеїд» різних часів, слайди з етнографії, таблиця «Дорога випробувань Енея», карта «Середземномор’я». ХІД  УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1.     Слово вчителя.         Інколи для митця достатньо лише одного твору, щоб кардинально змінити літературну епоху. Таким твором і стала «Енеїда». 2.    Проблемне запитання.        Чи й справді, змінилася літературна епоха та з’явилася надія на відродження нації? Спробуємо розібратися.  3.   Думка-речення: «Енеїда» І.  Котляревського твір про …  4.  Запитання для дослідження: -  Чому увагу привернула саме Вергілієва «Енеїда»?  ( 1. Жанр героїчної поеми був особливою ознакою літературної епохи.   2.  І. Котляревський володів вмінням віртуозного римування. ·  Словникова робота. Поема – віршований ліро-епічний твір про неординарні події та сильні характери, розвинутий сюжет поєднаний з ліричними відступами. 3. Твори Вергілія читав в оригіналі; добре знав давньогрецьку та римську літературу.   4. «Енеїда» Вергілія про подорож Енея – сина дарданського царя Анхіза і богині Афродіти, але вона має зачепку пов’язану з Україною – це Троя.        Римський поет Вергілій, описуючи заснування Риму, проводить ниточку   від славної Трої. Про те ж давнє коріння нашого народу часів Трипілля         говорить й І. Котляревський.   5.Сюжет зруйнування відповідав історичній добі. А показ дороги, побудови нового - задуманій ідеї твору. 6. Політична ситуація не дозволяла прямо виражати свої ідеї, тому підтексти приховані. Твір ніби про одне – знищення Трої, подорож Енея, заснування Риму, але зрозумілим є інше: зруйнування Січі, як основи державності, дороги до відродження.) 5.     Слово вчителя.         В. Шевчук: « У XVII ст. існувала традиція називати Київ Троєю…               І. Котляревський добре знав літературу українського бароко: в його поемі знаходимо не один її мотив, по-своєму перероблений» . Значить і про цю традицію знав також. А так як поняття Україна та Київська держава набули синонімічності, то на думку В. Шевчука: «Чи не стала Троя Вергілія спробою згадати Трою-Київ, тобто знову пов’язати античне і місцеве, нагадавши, що дух незнищенний.»     6.     Запитання для дослідження: -  Що вказує на свідоме стильове переформатування поеми? ( 1. Стильова заміна з високого стилю на низький ( героїчна поема в травестійно-бурлескному стилі ) дала можливість зразу ж заявити про оригінальний твір, а не переробку. ·        Словникова робота. Травестія – літературна переробка серйозного героїчного твору в жартівливий. Виникає дисгармонія змісту і форми. Бурлеск – трактування «високої» теми низьким стилем. 2.   Пряма вказівка на «український світ»: « Еней … козак…».  А значить і змінюється часовий простір та місце дії.  «В античні умови, в прадавні міфи повів він своїх запорожців, та вони від того не перестали бути запорожцями» (О. Гончар ). 3. Смілива заява про самобутність української мови, самодостатність українського народу, його життя і подвиги.) - Що дало змогу так яскраво представити «український світ» у творі? (Фольклорно-етнографічні записи, вивчення мови допомогли на межі України й Малоросії, держави і губернії ствердити: український народ існує, і не лише існує, він живе, бо має свою мову, історію, традиції, віру.) 7.     Етнографічне індивідуальне дослідження ( з використанням слайдів).  -  У поемі використані назви українських міст: Полтава, Опішня, Лубни, Кемберда, Гадяч, Будища, Горбанівка, Київ; місцевість: степ.  -    Українські імена:  Ганна, Терешко, Панько, Охрім, Харко, Лесько, Олешко, Пархом, Феська, Тарас. -    Одяг: бриль у Меркурія, очіпок грезетовий у Венери, кожухи, свити, червоні чоботи, кораблик бархатовий у Дідони, запаска, жупани, лахміття.  - Згадано більше  українських страв, ніж у спеціальній праці Миколи Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», 1860 р.; лубенський коровай, полтавські пундики. -    Власне  українські речі: рушники, ослін, макогон, полив’яні миски, казани, люлька і кресало, кремінець, мітли. -  Українські танці: панас, журавель, хрещатик, гори дуб, гоцак, третяк,  хлюст. -     Музичні інструменти: «бандура горлиці бриньчала, сопілка зуба затинала, а дудка грала по балках… санжарівки на скрипці грали…» -    Звичаї та обряди: йти з хлібом і сіллю, триразові поклони, підшіптування від переляку,  нашити рушників для старостів, рвати трави на Костянтина,  вечорниці, ворожіння, тризна ( поминки); герої казок та речі: цар Горох, Баба-Яга, Телесик, Коти горох, Іван Царевич, сап’янці - скороходи, килим-самольот, скатерть-самобранка. -     У поемі використано більше 80 фразеологізмів. -  Цілющі рослини: васильки, папороть,  шавлія, Петрів батіг, конвалія, любисток, просерень, чебрець, м’ята, дурман, очерет. -     Транспорт: берлин, ридван. -   Історичні події та часи: часи  татар, походи запорожців проти турків, Гетьманщина, Полтавська битва 1709 р., згаданий Максим Залізняк; часи чумакування. -   Козацька зброя: бунчук, бубни, булава, списи, мушкети, палаші. Отож, «Енеїда» І. Котляревського – справжня етнографічна енциклопедія. ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1.        Слово вчителя.         Поема «Енеїда» починається спаленням Трої. По суті, поразкою. Це кінець, але це і початок… Вся дорога, всі випробування – це спроба розібратися, чому відбулася ця поразка. Хто винен у тому, що давнє могутнє державне утворення Троя – Україна-Гетьманщина із Січчю знищено. Це дорога перетворення героя і цілого народу. І щоб зрозуміти її – потрібно нею пройти. ( Протягом дослідження будується « Дорога випробувань Енея»: Троя_____Середземне  море _____Карфаген______________________________ 2.     Бесіда. -         Троя. З предковічної землі – «скирта гною». А яка реакція ватажка? ( «Тягу дав», «П’ятами з Трої накивав», «куди очі почухрав».) ·           Словникова робота. «Тягу дав», «П’ятами накивав» - жартівливі     фразеологізми – «втекти»; ««куди очі почухрати» - «абикуди».) -  Чому використані саме такі засоби? ( Це показ суті героя: головне врятуватися, але життєвої цілі не усвідомлено.) -    Чому ж твір починається так: « Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди , козак… завзятіший од всіх бурлак…». Яка  роль цієї цитати? Чому з’являється невідповідність слів « моторний», «козак», «завзятіший»? ( Він сильна особистість здатна змінити світ, вибраний богами збудувати сильне царство – Рим,  але це не є його життєвою ціллю. ) -    Які деталі-характеристики можуть це підтвердити – героя немає? ( «Слізьми троянці облились», «Еней прочумався, проспався… обридло», «І сам не знав куди слонявсь», «Волочимся без талану…», «Еней по берегу попхався… слонявсь і в город причвалав…» )                 Дослідження слова.  Іти  – слово пов’язане з дорогою, але у творі автор свідомо замінює його синонімами, які розкривають психологічний стан особистості, що рухається, і якось має дійти до своєї цілі:  « слонятися» -  іти без цілі;  « волочитися» - іти дуже повільно;  « причвалав» -   насилу йти. - Чи виправданою є думка Венери: « Куди йому уже до Риму?» ( Слабкість духу: постійний плач, страх і тікання від проблем - не дає можливості до звершень. Це підкреслюють і фразеологічні авторські характеристики: «піджав хвіст, мов собака» ( страх і слабкість),  «дав драла» ( втечі ); його троянці – «обідрані» - доведені до цілковитого зубожіння.)   3.      Слово вчителя. Причини такої слабкості варто шукати не у самій суті Енея, а в тому світі, що його оточує.   4.      Запитання. -   Що це за світ? ( Світ моря –життя та тих, кому воно підвладне – боги.) 5.      Складання асоціативного ряду.  Боги – вершителі доль, закон, миролюбність, доброта, любов, чудеса. 6.      Робота в групах. - Світ богів – вершителів долі нації, еліти, який він? Чи може така еліта сприяти розквіту держави? ( Три групи проводять текстове дослідження, заповнюючи схему: Боги Авторська характеристика Які риси розкриваються Зевс ( Юпітер – за рим. міфол. ) – верховний бог, глава олімпійської сім’ї.    - постійні бенкети: « …тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав, він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав»; - «Я в правді твердий так, як дуб»; -  мова лайлива:  «Занишкніть, уха наставляйте і слухайте, що я скажу: мовчіть! Роти пороззявляйте, хто писне, - морду розміжжу!» П’янство, самодурство, пихатість, грубість   Юнона – дружина Зевса, богиня шлюбу ( посварилася з Афродітою за яблуко краси Паріса) - постійні сварки та інтриги: «розкухкудахалась, як квочка»; «чи довго будете казитись… щодень поміж себе сваритись і смертних з смертними травить»    Інтриги, заздрощі, жорстокість Афродіта ( Венера – за рим. міфол. ) – богиня краси і кохання, богиня Весни «Венера молодиця сміла, бо все з воєнними жила, і бите з ними м'ясо їла, і по трактирах пунш пила…» Гулянки, бездуховність  Іол «пане-свату» «Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора…»  Хуторянство ( думає лише про себе ), продажність, хабарництво Нептун «Нептун іздавна був дряпічка… шатнувся зараз із запічка, півкопи для його кусок…» Хабарництво, ледарство Меркурій «Прискочив, мов котище мурий до сирних в маслі пирогів.» Зажерливість 7.      Запитання. - Чи випадково автор наголошує на ці риси? ( Жоден з них не думає про державні інтереси, не звертає увагу на культуру, освіту. Живуть сьогоденням, а не майбутнім. Вони і є причиною психологічного каліцтва сильної людини, яка приймає ці закони.) 8.      Дослідження через деталь.       Доведіть думку текстом. ( При доведені риса підкреслюється у таблиці.) ·          Еней, щоб море заспокоїлося дає хабара Нептуну. ·          Спочатку їжа, потім душа. ( «Все військо добре убирало, аж поза вухами лящало, один перед другим хватав», «лигали, глитали»; «хлистали») ·          Карфаген: їжа, жінки, бенкети, гулянки «до дуру», зрада. ·          Дідона, Лавіся, Латин, Турн – проекція на українсько-польське панство, козацьку старшину, офіцерство, що потонуло в розвагах, а від «розумна пані… дуже працьовита», «завзятий цар» залишилися лише прикметники. ·          Герої постійно п’яні: «Щодень було у них похмілля, лилась горілка, як вода, щодень бенкети, мов весілля, всі п’яні, хоч посунь куда», «І то ж що божий день гуляють, дуріють, казяться, співають, а завтра знову починають, і так щоденно дні минають.»  ·          Еней нічим не відрізняється ні від владної еліти, ні від панства ( «Тут не боявся і Юнони, пустився все бенкетувать», «Іще гуляти захотів і, цупко піною напившись, ведмедів привести звелів») 9.     Творче завдання. «Кольористичний портрет Енея».        Через кольори передати сутність героя, вмотивувати вибір. 10.   Слово вчителя.         Перша і друга частина поеми яскраво відображає український світ, з його  гостинністю, піснями, танцями, звичаями, обрядами. Це те, що складалося віками, передавалося з покоління в покоління, те, що має давній родовід та національне коріння, те, що палили, але не знищили, як незнищенним є дух. А значить є надія на майбутнє. Письменник показує малоросам українську культуру, багатющу і захоплюючу. Але мудрість І. Котляревського у тому, щоб серед розмаїття показати і вади – найстрашніше: заміна духовного матеріальним, гулянки «до дуру» відучують мислити і думати про державні інтереси.   11.    Запитання. -  Якщо дивитися на карту, то Карфаген – місто в Африці, а це - збій з курсу. Чим є місто у творі: дотримання сюжету чи щось інше? ( Це показ вибирання другорядного замість головного, про яке нагадується «ненароком».) V. ПІДСУМОК УРОКУ   Завдання.    Спрогнозуйте долю Енея. Чи легко вдасться йому побудувати Рим? VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1.   Прочитати  ІІ - ІІІ -  частину поеми «Енеїда», визначити ключові епізоди. 2.   Проаналізувати, яку роль відіграють деталі при зображенні пекла.  --------------------------------------------------------------------------------------------------------------    ДОРОГОЮ ДО ПЕКЛА, ЩО ВЧИТЬ ВИСОТИ ( За поемою І. П. Котляревського «Енеїда». )         Мета:  через сюжетні та позасюжетні деталі твору розглянути особливості еволюції головного героя, чинники, які спричинили до змін, визначити проблеми, порушені у творі та позицію автора; удосконалювати вміння аналізувати і синтезувати факти, робити власні висновки; сприяти вихованню творчої особистості, довести важливість цілеспрямованості та сили волі у формуванні особистості.         Обладнання: портрет письменника, таблиця «Дорога випробувань Енея», карта «Середземномор’я». ХІД  УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1.     Бесіда.   -  Випробування. Яка їх роль у житті людини? -  Чи випробовує життя Енея? ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ( Протягом дослідження будується « Дорога випробувань  Енея»: Троя_____Середземне _____Карфаген____Сицилія ____Кумська ______ море                                                                                  земля 1.         Слово вчителя.            І. Котляревський використовує давню українську літературну традицію побудови художнього твору: казкове перевтілення через випробування нікудишнього героя у справжнього. 2.     Бесіда. -   Чи відбулось це перевтілення Енея дорогою між Карфагеном і Сицилією? (Ні, але ця дорога не марна, вона дає приклади справжності, сили духу, повернення суті «козацтва») -   На який образ автор звертає увагу? ( Охрім). -  Яка його роль у творі? ( Це надія самого автора на відродження лицарської суті.) -   Але чи можливе це відродження у душі Енея? ( Так, в Сицилії  він згадує про своє коріння ( вперше ) – і справляє поминки по батькові. Шанування батьків – одна із сходинок відродження душі, хай і підсвідомої, бо такою є традиція. ) - Чи змінила Сицилія Енея? ( Ні, знову все повторилося: п’янство, гулянки, кулачні бійки. Знову про місію було забуто.) -  Чим є підпал флоту: чи лише коверзування Анони? ( Це маленьке спалення Трої, це змога пробудитися.) -   Чому ж Еней реагує так: «Злякався, побілів, як сніг…», «Кричав, опарений мов пес»? ( Бо це ще не ватажок здатний приймати розумні рішення. Він боїться, бо безсилий. Від нього нічого не залежить. Флот тушить дощ. ) -   Яка думка вказує на не усвідомлення власної місії? ( «Чи тут остатись, чи поплити?»)      3.     Творче завдання.          «Мої поради герою». 4.     Слово вчителя.            Дотримуючись традицій української сутності, свої поради  через сон герою  дає і батько - Анхіз. Це він нагадує Енею про його життєву місію: « Прокиньсь, пробуркайся… проходись… придерж своїх, щоб не впивались… пливи…». А ще просить спуститися до нього в пекло. Так для Енея починається нова дорога – дорога до пекла, яка має його змінити. 5.      Запитання.  -   Чи усвідомив Еней слова батька? ( Немає віри у своє призначення.) 6.      Прокоментуйте.  «Дрижав од страху і трусився», «Їхав щось несміло», «Поплакавши і поридавши, сивушкою почастувавсь… на богів не полагався і батькові не довіряв…», «Не знав троянець ні один, куди, про що і як швендюють…», «поблудивши по морях…» . ·                   Дослідження слова «швендяти» – по-дитячому безтурботно пересуватися; «блудити» -  іти і не бачити чи не знати  шляху.   7.     Слово вчителя.         Ці слова розкривають сутність особистості, яка хоч і популярна, є ватажком, але не має чогось найважливішого, їй все чуже, вона не чує, що варто чути, вона не навчена відчувати і довіряти власному серцю.  Протягом всієї дороги їй дискомфортно, бо немає  відчуття реалізованості. Вона не знає куди вона йде і чого.         Кумська земля в реальності не існує. Це вигаданий світ межі, тут живе   ворожка, яку І. Котляревський називає «Баба-Яга».  ·                   Словникова робота.         Баба-Яга - суто український казковий образ проводиря, що живе на межі двох світів: реального та ірреального. 8.      Бесіда. -   Яким є світ Баби-Яги  Сивіли? ( Вона частина вже існуючого світу, тому хабарництво для неї природна справа: «Ти знаєш, дурень не бере…». Ці закони придумала не вона, але, щоб жити, вона має їх виконувати. ) -   Чи має вона своє призначення, чи усвідомлює його? ( «Людям в нужді помагаю». Тому  вона веде Енея до пекла. ) 9.     Прокоментуйте:         «Утрись і більш не слинь» та «Моторний, смілий молодець». Для чого ця невідповідність характеристик Сивіли? ( Характеризує яким є і яким має бути.)  10.    Запитання.          У творі Вергілія пекло згадується побіжно. Чому воно існує в                     І. Котляревського з переліченням всіх гріхів? ( Пекло – це показ занепаду духовності. Люди грішать, а отже несуть у світ зло. ) ·                   Дослідження слова. «Пекло» – походить від «пекти, очищувати вогнем». 11.     Прийом «А я думаю так». На які гріхи варто звернути увагу особисто нам? 12.     Слово вчителя.             А пекло переповнене, бо у суспільстві панує повний безлад, бо найголовніші закони предків розвіяно, а про відповідальність забуто. Це показ життя після загибелі Козацької держави.            І лише ті, «які правдиву жизнь вели», хто не  забув про громадський обов’язок та Батьківщину, опинилися у раю. Це шанс, який має кожна людина, але не всі йдуть цією дорогою, хоч і знають про неї.            Напевне, так було й з Енеєм, тому знову, уже втретє, звучить нагадування про місію, послану богами, з уст ворожки у пеклі: збудувати державу. 13.      Запитання. -   Чи  випадковою є триєдність? (  Триєдність -  одна з ознак української свідомості. Тричі сказане набирає ознак сили. Тепер Еней почув і повірив.) V. ПІДСУМОК УРОКУ 1.     Творче завдання. «Кольористичний портрет Енея». Через кольори передати сутність героя, вмотивувати вибір. 2.     Запитання. -    Над чим змусив замислитися урок? VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1.   Прочитати  ІV - VІ частини  поеми «Енеїда», визначити ключові епізоди. 2.   Які закони українського козацтва можна прослідкувати у творі, коли й сама згадка про Запорізьку Січ була недопустима.  -------------------------------------------------------------------------------------------------------------- «ЛЮБОВ К ОТЧИЗНІ, ДЕ ГЕРОЇТЬ», АБО КОЛИ КРАПКУ СТАВИТИ ЗАРАНО. ( За поемою І. П. Котляревського «Енеїда». )         Мета: через сюжетні та позасюжетні деталі твору розглянути особливості еволюції головного героя, чинники, які спричинили до змін, визначити проблеми, порушені у творі та позицію автора; удосконалювати вміння аналізувати і синтезувати факти, робити власні висновки; сприяти вихованню творчої особистості, довести важливість цілеспрямованості та сили волі у формуванні особистості.         Обладнання: портрет письменника, таблиця «Дорога випробувань Енея», посібник Б.Яценка « Таємниці давніх письмен», стаття В. Шевчука «Енеїда»                     І. Котляревського в системі українського бароко». ХІД  УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1.        Слово вчителя.           У 1798 році у Петербурзі, столиці російської імперії, де Україна всього лиш малоросійська провінція виходить друком три частини «Енеїди». Здавалося б, Еней усвідомив своє призначення, тепер він уже зможе заснувати Рим. Можна ставити крапку. Чому ж І. Котляревський пише ще три частини поеми? 2.      Прийом «А я думаю так». ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ( Протягом дослідження будується « Дорога випробувань Енея»:       Троя___Середземне __Карфаген__Сицилія __Кумська ____ Латинська      море                                                              земля                земля 1.     Бесіда. -   А коли крапку ставити зарано?    -   Чи усвідомлює Еней своє призначення? ·                   Словникова робота. Призначення – те, що необхідно здійснити; завдання, ціль. 2. Те, що визначено наперед, приречено комусь; доля. -   На скільки він змінився після пекла? ( Віра у свої сили допомагає з легкістю долати перешкоди: пропливти острів Цірцеї, де троянці могли пропасти, перетворившись на волів ( підтекст можна знайти у закріпаченні), доплив до Латинської землі, тепер знає, що робити. ) -   Чи відбулося переродження? ( Ще нічого не зроблено, але є уже прагнення.) 2.      Дослідження через деталь.     « Троянці з хмелю просипались… Пішли, щоб землю озирать, де їм призначено селитись, жить, будуватися, женитись…». У чому відмінність від попереднього життя троянців? ( Будувати і женитися – це дія направлена на майбутнє, а не на сьогодення, як було раніш.) 3.                      Бесіда. -    Чи випадковою є деталь: за тиждень «вивчили латину»? ( Всі троянці мали сильний розумовий  потенціал, але ніколи його не використовували. ) -   Але чи легко відмовитися від власних недоліків? ( Ні, тому знову все зводиться до гулянок. ) -    Підтримуваний богами Еней все ж не спішить виконувати свою місію, чому? ( Бо він ще не герой, він не відкрив себе повною мірою. ) 4.                      Слово вчителя.           Енею, як і автору, важливо розібратися, яким є його теперішній світ. Бо коли писалася четверта частина, все переплелось: народи, безкінечні  війни, потрясіння. «Війна в кровавих ризах тут…».   І невипадково виникає запитання: «Енею! Де тепер душа?»   5.       Бесіда. -   Чому проти героя повстав  світ: «Весь мир на його напустився»? ( Це ще одна реалія часу: будучи в центрі катаклізмів ( і Україна зокрема ), так чи інакше зачіпалися чиїсь інтереси. Безкінечна й безнадійна боротьба. )   -   Чи випадково повчання Еней отримує від очеретяного діда? ( Мудрість йде від землі, і вона в об’єднанні проти ворогів. Це давня українська практика.)   -  Чому на відміну від троянців прикладом для наслідування стають саме латини? ( Вони дотримуються законів українського козацтва, їх призначення  - у захисті отчизни. Ось він, незнищенний дух козацтва:  « Відкіль та храбрість уродилась», «По городам всяк полк назвався, по шапці всякий розличався… пошили сині всім жупани, на спід же білії каптани, -  щоб був козак, а не мугир» ( професійне військо), «оддавали все на рать… своєй отчизни для сторожі», давали присягу.       Для троянців ця земля ще була чужою, а тому не було й усвідомлення: ради чого?! ) -    Чому Низ та Евріал, що є уособленням патріотизму у творі, не троянці? ( Троянці лише вчаться вірності присязі, бойовій дружбі, мужності, саможертовності.) -   А коли стають героями? ( Коли  усвідомлюють « де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять», « умри на полі, як герой».) -   Чи втрачена душа троянців? Чим займаються вони у вільний час? (Співають пісень про Сагайдачного та Січ. Вони не забули свою мову, звичаї, історію. А значить є шанс на відродження. ) -   Які зміни відбуваються з троянцями, коли треба захищати Нову Трою (образ нової Козацької держави), бо її хоче зруйнувати Турн? ( Вони вже справжні оборонці. Гультіпаки, гравці, п’яниці відчули рідну землю, так просипається саможертовна козацька душа.) -    Турн звертається до свого війська: «Ребята!», а як – Еней, чому? (Козацтво! Лицарі! Трояне! Тобто козацтво і трояне це те саме. ) -    До кого звернені ці слова: «Любов к отчизні, де героїть, там сила вража не устоїть, там грудь сильніша од гармат…» ( До  нащадків. Бо якщо перші три частини – це ствердження існування нації, то наступні три – це показ дороги її збереження: через освіту, будування, любов та захист.)    -  Поєдинок Турна та Енея. Для чого він, коли основні підтексти вже визначено?  ( Це і є поставлена крапка. Перемогти Турна-загарбника, що «прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий», що бере собі у поміч злого духа, означає  перемогти темінь, воскресити державність,  зберегти майбутнє свого народу.) -  Прокоментуйте деталь: зброя для Енея, виготовлена Вулканом, була прикрашена образами героїв українського героїчного епосу, чому? ( Ці рідні обереги надавали сили у найвідповідальніші життєві моменти. ) -   То для чого автору було вдаватися до давньої традиції  в українській літературі: використання мотиву переродження?  ( Тепер Еней «не парубок моторний», а  герой справжній: відважний мудрий ватажок, князь, провідник. Який «один за всіх не спав, він думав, мислив, умудрявся ( бо сам за всіх і одвічав» ). 6.    Слово вчителя.        У поемі ( як і в житті) Еней  не збудує  Риму, лише Нову Трою ( нову козацьку державу), але все ж виконає свою місію засновника. Біле місто (сильну майбутню державу) збудує Енеєвий син, як напророчив очеретяний дід. 7.    Творче завдання. «Кольористичний портрет Енея». 1. Через кольори передати сутність героя, вмотивувати вибір.  2. Порівняти ««Кольористичні портретів  Енея» різних періодів. 8. Слово вчителя.         У 1846 році археологи знайшли поблизу міста Креччо в Італії гробницю, де, як гадають, був похований Еней. На надмогильному камені був напис, зроблений етруською. Спроби розшифрувати цю давню мову були марними до тих пір, поки не порівняли її … з староукраїнською.      Зараз учені все більше схиляються до того, що найдавніше населення Італії, зафіксоване історично, - це носії трипільською культури.        Чи знав про це І. Котляревський? Адже він уперше в українській літературі звернувся до образу Енея в час, коли сама Троя ще не була знайдена, але свідомо уподібнив троян до українців.       Напевне, знав, занадто загадковою особистістю був цей митець. V. ПІДСУМОК УРОКУ 1.      Слово вчителя.          Структура «Енеїди» грандіозна, вишукана та складна, система підтекстів вражаюча. Твір водночас традиційний і новаторський, бо автору вдалося поєднати літературу бароко, українську народну творчість (пісні, героїчний епос, казки) з травестійним класицизмом та початками романтизму. Твір на рубежі давньої і нової літератур. 2.      Думка-речення: «Енеїда» І.  Котляревського твір про …   ( коріння, політичну ситуацію і віру у створення власної держави -  сильної і могутньої. Якщо малороси самі цього захочуть, нагадають, що вони українці, і виконають свою місію. ) 3.       Слово вчителя.              І. Котляревський мав свою місію. Він не йшов так довго, як Еней, йому не потрібно було нагадувати про неї. Все життя він знав її усвідомлено: відродити понищену українську сутність.  VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1.  Написати   лист до І. Котляревського «Мій лист у вічність», де визначити ті істини, що стали важливими особисто для вас. 2.  Прочитати п’єсу «Наталка Полтавка»  ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ЧИ ТИ ЗА МЕНЕ ДУШУ ВІДДАСИ? АБО В ЧОМУ ВІЧНА ПРОБЛЕМА ЩАСТЯ ( за п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка») Мета: в процесі опрацювання теми створити таку духовну атмосферу, яка ввела б старшокласників у світ головних героїв, їх мрії і прагнень, звернути увагу на авторські засоби розкриття цього світу; розвивати образно-асоціативне мислення, вміння самостійно робити висновки; виховувати творчу особистість. Обладнання: п’єса І.Котляревського «Наталка Полтавка», запис пісень «Віють вітри , віють буйні» та « Ой я дівчина Наталка», картки із піснями Наталки, Возного та Петра. Тип: урок – дослідження.                                                               Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація пізнавальної діяльності Слово вчителя.   Сьогодні ми помандруємо з вами на Полтавщину. Туди, де тиха Ворскла не раз чарувала своєю красою. Скільки бачила вона бід і радості, зловтіхи і щирості, довіри й обману, горя і щастя. Скільки раз людські почуття виливалися у вічні пісні, що несла вона у далеч разом із вітром.   ( Звучить пісня « Віють вітри, віють буйні»).   Можливо, саме цю пісню почув І. Котляревський, коли тихими вечорами писав свою «Наталку Полтавку» , пригадавши щось своє, давнє і болюче. «Думка-речення».  Як  ви  охарактеризували б п’єсу?  « Наталка Полтавка» – твір про... (Твір про вибір між почуттями та достатком, вибір, який робить кожен у своєму житті.) ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Як, на вашу думку, пов’язується назва теми уроку з твором І.Котляревського? ІV. Сприймання і засвоєння нового матеріалу. 1.                  Складання асоціативного ряду  до слова  щастя. ( Він використовується при аналізі твору.) 2.                  Колективне дослідження.  Хто із героїв прагне бути щасливим ?    ( Складання разом з учнями любовного трикутника. )                                                                Наталка                                                                         Возний                                      Петро 3.                  Запитання. Що є щастя для Наталки, Возного, Петра? ( Підкреслюється різними кольорами в асоціативному ряду).  Як тісно переплелися їх долі, і лише від них, від щирості їхніх душ, залежить щастя. А які вони ті душі ? Що в них більше – щирості чи розрахунку ? 4.                  Робота у групах. Кажуть пісня – то душа. Завдання для груп. Дослідити душу героїв через пісні. 1 група. Дослідити душу Наталки через її пісні ( № 1, 3, 8, 11,  19). 2 група. Дослідити душу Возного через його пісні ( № 2, 6 )                                      3група. Дослідити душу Петра через його пісні ( № 13, 15, 16). ( Обговорення у групах 5 хв. ) 5.                  Дослідження через пісні  образу  Наталки.   ( Обґрунтована відповідь першої групи.  Увага звертається на деталі: «билинка», що символізує одинокість, незахищеність; «полетіла б я…» - уособлення себе з пташкою підкреслює духовну висоту, а те, що  « крил я не маю» - ті обставини, в яких опинилася дівчина; « чесного роду» - найвища ознака характеристики людини для героїні, багатство для неї стоїть набагато нижчому щаблі; «кого раз полюбить…» - вірність; «вода каламутна» - так передається нещирість почуттів до Возного, вимушеність їхніх стосунків; «спаси мене…» - пошук свого захисника; нелюбов для неї асоціюється зі смертю. Через усі пісні проходить тема нещасливої долі внаслідок  жіночої незахищеності.) 6.                  Бесіда. - Що для неї є щастя ?   ( « Жити люб’язно і дружно, бути вірними до смерті і помогати одно другому».) - Чи була б вона щаслива з Возним ? Чому ? Щоб вона втратила ? - Чому Наталка згоджується на одруження з Возним ? Чи можна це було прогнозувати ? (Виборний: « Крім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, як вона поважає матір, шанує всіх старших себе»; Терпелиха : «...вона добра у мене дитина»;  Наталка: « Я покоряюсь вашій волі,...перенесу своє горе, забуду Петра і не буду більше плакати».) - Це були слова до матері, а що ж було на серці допомагає зрозуміти внутрішній монолог, бо з собою можна бути щирою. 7.                  Завдання.  Якби ви були режисерами, то як би зобразили внутрішній стан дівчини, через які деталі-символи, кольори. 8.                  Дослідження через текст. - Вчитель читає монолог Наталки : « Трудно, мамо, викинуть Петра із голови...»   То чи вартими були бажання матері, чи не егоїстично це ?  Чи можна її виправдати ?  ( « Бідність, сльози і перебори твої положать мене в домовину...») - Чому мати не співає жодної пісні? ( Приземлена душа не співає. ) - Вчитель. Мати вибрала Возного. А який він – цей Возний ?  Чиновник, хабарник, зловживач своїм становищем – так критики не раз характеризували цього героя, але спробуймо їм заперечити, бо людина, яка здатна на кохання – уже Людина. 9.                  Дослідження через пісні образу  Возного.  ( Обґрунтована відповідь другої групи. Увага звертається на деталі: «не знал я любові…» - тому, маючи багатство та владу і не знайшовши щастя, саме любов стає найнеобхіднішою для душі; «настал мой час»,  «ти мой рай» - він просто закохався; пісня Г.Сковороди дає можливість визначити високий рівень його розумових здібностей, він не лише спостерігає за життям, а й аналізує його. «Доля єсть сліпая!» - відкриває суть його невдач. Він здатен бути захисником, здатен подарувати весь світ тій, кого любить, здатен на самопожертву, але  він, як і Петро, не борець за своє щастя, бо повністю покладається на долю. Я вважаю, що образ у якійсь мірі є автобіографічним, це спроба самим І.Котляревським зрозуміти себе. ) - А чи щире кохання Возного ?   Доведіть  свою думку, використовуючи прийом дискусійної сітки. 10.             Робота у групах. 1 група. Кохання Возного щире.         2 група. Кохання Возного  не щире.  ( Обговорення у групах.)  Дискусійна таблиця : « Чи щире кохання Возного?»       ТАК                                                                            НІ - Людина при посаді, дворянин.                         - « Лучче синиця в жмені, як                                                                                      журавель в небі» - «Люблю тебе до безкінечності.»                             - «Я тебе люблю і женитися на тобі хочу.»       -  «Без отстрочок, волокити                                                                                    і убитков получити - «Не взираєть ні на породу, ні на состояніє.        во вічноє і потомственоє  Оная любов все ровняєть.»                                    владініє тебе –движимоє і                                                                                                            недвижимоє імініє для                 - «Ти одна заложила єму позов на вічнії                 душі моєй – з правом                   роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе...»        владіти тобою спокойно,                                                                                   безпрекословно і по своєй            - «Що вона ...одна моя госпожа.»                           волі.»                                              - «Я одказуюсь од Наталки і уступаю Петру    - «Єжелі виіграєш любов ко    во  потомственноє владініє з тим,                       мні... то не пожалію нічого      щоб зробив її   благополучною...»               для тебе».                                                    - «Можна і брехнути для обману, приязні ради.»    - Прокоментуйте епізод погрози Возного. А що було в його очах ? ( Це остання спроба вберегти своє щастя. Тому в очах – не жорстокість, а печаль.)  - Вчитель. Чи ти за мене душу віддаси, чи розміняєш суєтно і дрібно... Напевне, Возний все ж таки віддав і власну душу, і власне , нехай і миттєве, щастя заради небайдужої йому людини. Але Наталка вибрала Петра. Він був її ідеалом. А який він, чи здатен віддати власну душу? Як характеризують його пісні ? 11.             Дослідження через пісні образу Петра. ( Обґрунтована відповідь третьої групи. Увага звертається на деталі: «лечу…» - кохання окрилює; «ти обіщалась мене вік любити… для мене жити» - ці егоїстичні нотки  викликають відчуття недовіри, сильна особистість не буде мати низьку самооцінку; «згорну я рученьки… та й жив не стану» - чи зможе така людина стати опорою, напевне, ні; « у сусіда хата біла…» - заздрість, замість дій; «один в світі – тілько плачу»; «доле моя злая, чом ти не такая…» - як і Возний, повністю покладається на долю, нічого не робить, щоб її змінить. Критики зробили Петра ідеальним, бо такий він у тексті, зображений через сприйняття Наталки, матері. Але чи випадково І. Котляревський у піснях повністю перекреслює ідеал? Напевне, ні.  Наталка, на жаль, не чує цих пісень, не аналізує сказані слова, вона любить свій ідеал і не бачить реальну людину. ) - Чи бореться Петро за власне щастя ? Чому? - А чого чекає від Петра Наталка ? V. Підсумки уроку. 1.                  Слово вчителя.  Напевне, споконвіку жінка так хотіла бути слабкою, а час вимагав бути сильною. Уже в нашому столітті Світлана Жолоб напише поезію, яка пронесе відчуття через віки.     «Ти обіцяв любов та оборону. Мій лицарю, одне тебе прошу:     Візьми собі важку мою корону, яку так гордо в будень я ношу.     Візьми вериги клопотів болючих. Коштовності: тривоги, сльози, біль.     Ти похитнувся, мабуть, важко, любий, а я ще й усміхалася тобі.» Наталка також чекала лицаря, чекала оборони, захисту, а почула зовсім інше: “ Наталко, покорись своїй долі, послухайся матері, полюби пана Возного і забудь мене навіки .” 2.                  Бесіда. - Для чого авторові це випробування ? ( Випробування змінюють  людей: одних вони загартовують, інших вибивають із колії.) - Кого вони змінили ? - Твір починається і закінчується піснею Наталки. Чи випадкова вона у творі ?  ( Звучить пісня « Ой я дівчина Наталка» ) 3.                  Моніторинг. Які істини відкрив для вас письменник? Як розв’язати вічну проблему щастя?  - Вчитель. І. Котляревський своїм твором довів : хочеш бути щасливим – будь ним. VІ. Домашнє завдання. Створіть символічний портрет героя, якого досліджували. ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 11 клас ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО  "УКРАЇНА В ОГНІ" З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ БАТЬКІВЩИНА, АБО КОЛИ НАРОДЖУЮТЬСЯ ЛИЦАРІ?         Мета: дослідити через систему деталей національні та загальнолюдські проблеми грізного воєнного часу, довести важливість цих чинників у формуванні особистості; удосконалювати вміння аналізувати і синтезувати факти, робити власні висновки; сприяти вихованню патріотизму, усвідомленню важливості Батьківщини у долі людини.      Обладнання: портрет письменника, кіноповість О. Довженка «Україна в огні», уривки кінофільмів «Земля», «Зачарована Десна».          Хід уроку             І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ             ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1.   Слово вчителя. З чого починається Батьківщина? У кіноповісті «Земля» вона починається із саду «десь поміж яблунь і груш, кущів порічки й аґрусу», де «щебечуть солов’ї», «лиш здалеку дівочий спів», «земля квітне, як ніколи». У «Зачарованій Десні» - починається з «найкращої річки». В оповіданні «Хата»- з «білої, з теплою солом’яною стріхою … праматір’ю пристанища людського». А у кіноповісті «Україна в огні» починається вона із пісні – «Ой піду я до роду гуляти». Співає вся родина: «з божественно білою бородою» дід Демид, батько - Лаврін Запорожець, мати Тетяна, їх сини: артилерист Роман, чорноморець Савка, «майстер урожаю» - Григорій, Трохим, батько 5 дітей, майстриня вишиванок – Олеся.    2.  Запитання.  Чому такий початок літопису про національну трагедію? ( Це показ найдорожчого - родини, що була зруйнована війною. )          ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1.   Слово вчителя. «Я України син, України… - писав О. Довженко. – Народ мій український … потерпає і гине…». Війна стала для митця часом прозрінням. Малюючи «портрет війни», він відкриває свою правду «про народ і його лихо». 2.   Проблемне запитання. А який він – портрет війни? Через які асоціації-деталі розкривається? 3.    Складання асоціативного ряду протягом уроку. Початкова схема-опора. Захід     дорога героїзму                                        дорога  втечі                  Схід                                                          Тополівка                                                              війна 4.    Запитання. ·              Яким був перший штрих війни? Через які деталі він розкривається? (Страх, плач жінок, «горять жита», матір поранено, Савку вбито, відступ: «залишають все і всіх напризволяще».) ·              Чи випадковим є поранення саме матері – Тетяни Запорожчихи? ( Мати – душа родини. Поцілено у саму душу родини. ) ·              Хто бере на себе роль берегині роду? ( Олеся – майстриня найкращих вишиванок. ) ·               Чи потрібен у час війни її талант? (Ціна таланту у час війни знівельована.) ·               Чим є смерть Савки? ( Початок великої трагедії. ) ·               Прокоментуйте деталь « горять жита ». (Жито і життя – слова спільнокореневі, так нищиться не лише людська праця, а й саме людське життя.) ·               Як змінюється кольористика твору з початком війни? ( Від палаючого поля до палаючого повітря; колір вогню зливається з сірими неораними гонами та чорними вікнами спалених хат. ) ·               Майже половину кіноповісті автор присвячує саме відступу та окупації, чому його не цікавить хронологія воєнних дій? ( Його цікавить доля людей, в першу чергу жінок, які залишилися незахищеними. ) 5.   Слово вчителя.  Із «Щоденника»: «Найстрашніший під час відступу був плач жінок… Я бачу довгі-довгі дороги, і численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна.» «Коли я прочитав, що німці вивезли до Німеччини 50 тисяч українських дівчат і жінок, я плакав…». Так поряд із жахом війни з’явилося інше страшне слово – неволя.   6.   Завдання. Дослідіть, яку роль у творі відіграє розмова Христі з «пленними». 7.    Запитання. ·               Прокоментуйте слова Христі: « Нащо вони тікали… нащо вони кинули нас так легко на знущання ворогу? Чому вони не вмерли в боях, щоб я плакала й молилася за них? Де їхня гордість, де їхня мужність? Хто їм це простить?..» ·               Чому у творі так багато зради – обман керівників, дезертири, поліцаї, «пленні», Заброда? (Війна – це перевірка цінностей, ідеалів, віри. ) ·               Чи випадковим є протиставлення родин Хутірних та Запорожців? У чому символіка їх прізвищ? ( Запорожцям властива козацька відвага, вірність, віра, усвідомлена відповідальність за рід, Батьківщину. Це справжні патріоти. Хутірні – старше покоління ще має розуміння Батьківщини, але молодше - «загублені душі», вони турбуються лише про власне життя, «у них немає вічних істин». Їх не вчили, що для людини має значити Батьківщина, тому вони і не розуміють: для чого когось захищати. Кинувши зброю, Павло та Микола прибігли додому. Їх необдумані вчинки знищили рід: син-поліцай вбиває батька. ) ·               Прокоментуйте: «У грізну годину свого народу не вистачило у них не розуму, ні великості душі… Звиклі до типової безвідповідальності, позбавлені… святості заклику, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії, що кликала їх до велетенського бою… І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії… бо не вчили їх історії. Не помогли й близькі рідні герої революції, бо не шанували їх пам'ять у селі. Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою… вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі. » 8.   Слово вчителя.   Із «Щоденника»: « Двадцять п’ять років немає історії і нема словника… Де ж рости дезертиру, як не у нас? Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимсь забороненим, ворожим… - це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас… духовне каліцтво у великий час.» 9.     Запитання.   ·               Чи випадково у родинні Хутірних всі зрадники? Чого їх не навчили? ·               Прокоментуйте слова Христі Хутірної, рід якої гине: «… зробила я щось запретне, зле, незаконне, що нема в мені ні отієї… національної гордості, ні честі, ні гідності… чому ж цього в мене нема? А де ж воно, людоньки? Рід же наш чесний…» ·               Чи є зрадницею для О. Довженка Христя Хуторна – дружина німецького офіцера? ·               Для чого поряд із долею Христі у творі зображена ще трагічніша доля Олесі? ( Її доля – це показ, як серед «лихих надзвичайних вітрів» не загубити у собі Людину і зберегти віру. )  10.   Слово вчителя. Перша, хто постраждала на війні – жінка. Показ долі жінки для О. Довженка - це запитання чоловікам: чи може жінка, берегиня роду, бути осудженою, бути зрадницею, коли чоловіки не виконали головного свого завдання: бути захисниками. Незахищеною є не тільки Христя, Олеся, незахищеною є вся Україна. І незахищеною буде доти, допоки не буде усвідомлення: ради чого «треба бути героєм». 11.    Запитання. ·               Автор протиставляє двох непересічних особистостей: Лавріна Запорожця – старосту окупованого села та Заброду – начальника поліції. Кожен робить свій вибір. Чи є вони зрадниками? ·               Заброда. У чому символічність прізвища? Хто він месник чи жертва чи все ж таки зрадник? (Заброда – походить від «забродило», зіпсувалося. Такою споганілою, наповненою злоби стала і душа героя. Замість життєвого стержня одна гниль. Крауз: « Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих… )  ·               Чи можна виправдати Заброду? Яким є відношення автора? ( На думку автора це не той час, коли треба мститися. ) ·                Прокоментуйте: «Запорожець. То була наша внутрішня справа. А зараз Батьківщина гине, Україна. Заброда. А що мені Батьківщина?» ·               Чи є у творі оборонці-герої? ( родина Запорожців, В. Кравчина ) ·               Що потрібно, щоб усвідомити: «треба бути героєм»? ( Зрозуміти свою відповідальність. ) ·               Чому автор, зображуючи Василя Кравчину, використовує засіб двоплановості – реальності та згадки? ( Це показ, як змінився герой: від «броня тонка», «автомат випустив» до «за Батьківщину») ·               П’ять раз у мареннях Василь повторює фразу: «Як у мене б’ється серце Олесю», яке її значення? ( Немає ні слова про кохання, але саме воно навчило Кравчину цінувати найважливіші речі у житті. Змінило його, освітлило. )      ·               То коли ж народжуються лицарі, щоб не зникала Батьківщина? ( Коли приходить усвідомлення цінності родини, роду, Батьківщини. ) Кінцева схема-опора. Захід     дорога героїзму                                        дорога  втечі                  Схід                                  Тополівка   ( вся Україна: палаюча, сіра, чорна)                                                                 війна                                            страх, плач жінок          немає цінності таланту         неволя                                                                           вибір                                                                    героїзм                                    зрада             V. ПІДСУМОК УРОКУ 1.     Запитання. ·               Чи є війна для О. Довженка вибором, тоді між чим? ·               Чи змінила війна людину, як? ( Це можна прослідкувати через деталі «болото» - «усмішка», «віра». ) 2.   Слово вчителя. Уже не було села, а лише поле. Уже не було хати, ні садочка, ні квітів, ні бджіл. Уже не було ні діда Демида, матері та двох її синів – Савки та Григорія. Єдине, що залишилося – криниця. Тут, біля неї, знову зібралася родина Запорожців, і серед згарища полинула пісня – «Ой піду я до роду гуляти». Це був 1943 рік. 3.     Запитання. ·               Чому рід зустрічається саме біля криниці? (Вона символ життєдайної сили) ·               Чому родина Запорожців, а не Хутірних? ·               Чому саме так, а не інакше закінчується твір? ( Рід, що здатен пройти пекельні випробування і вижити – безсмертний. ) ·               Чи варто було писати цей твір, щоб потім так за нього поплатитися? ( Це повість-пересторога, повість-звернення до сучасників заради майбутнього. )             VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1.   Прочитати оповідання «Хата». 2. Визначити через деталі-символи спільні мотиви оповідання «Хата» та кіноповісті «Україна в огні» О. Довженка.