29.09.15

Іван Тобілевич

29 вересня  -  170 років  від дня  народження  Івана Тобілевича, 
актора, драматурга, режисера, громадського діяча, основоположника українського професійного театру. 




"Для того, щоб чогось досягти, треба любити діло, 
  працювати і терпляче  набиратися досвіду"  ( І. Тобілевич ).











“ Одним із найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить себе, а розумна праця, у котрої є мета. Вона забезпечить… свободу і незалежність ” (І. Тобілевич).


Завдання. 
1. Опрацювати матеріали:
Іван Тобілевич. Ми зробимо все, що в наших силах

2. Охарактеризувати особистість за схемою, визначити життєві  орієнтири.
3. Тематика творчості. Новаторство.

4. В яких жанрах працював  драматург?






Калейдоскоп 
  •  Своєю першою академією вважав родину. Батько мав талант розказувати щось страшне так мальовничо, що аж волосся на голові їжиться, а як розкаже якийсь комічний випадок, то всі аж падають зо сміху. Цей талант мав й Іван. 
  •    З дитинства був допитливим і мрійником. Ходив у степ аж до камяної баби, де за легендою були заховані скарби. 
  •    Вірив у сімейні перекази про дворянське походження 
  •   Мав гарний голос, що успадкував від батьків. Любив, коли хату звеселяла задушевна пісня. А баба Настя любила слухати спів онука.   
  •    Атмосферу теплоти і взаєморозуміння, що панувала в родині, пізніше переніс і на власну родину.     
  •    Завжди шанував батьків, дослухався до їх порад, цінував їх підтримку та любов.    
  •   Учився з охотою, пам”ятаючи слова батька : “ Тільки учені люди живуть вільно. Нехай панам собаки служать, а не добрі люди. Тільки темнота наша та злидні примушують нас отак гнути спину весь свій вік. Учись, синку, учись ! Ми люди бідні, ніхто нас не порятує, коли ми самі себе не порятуємо.”   
  •    Добре знав німецьку та французьку мови, історію та географію. Самостійно вивчає філософію, економіку, мистецтвознавство, маючи ясну ціль, силу волі й терпіння.   
  •    Любив ходити до р.Сугоклей помріяти. Саме тут познайомився з М.Кропивницьким, коли той рибалив.   
  •    З 12 років почав брати участь у театральних дійствах. Завжди виступав на шкільних святах. А пізніше вирішив будь-що опанувати театральне мистецтво.    
  •    Любив ходити на базар слухати кобзарів, а пізніше спостерігав за характерами різних людей.    
  •   Поділяв думку лікаря М. Пирогова : “ Всі, хто готується бути корисними громадянами, повинні спочатку навчитися бути людьми.”    
  •   Від матері знав народні засоби лікування людей. 
  •   Щоб подивитися трагедію Шекспіра “ Отелло” у Єлисаветграді, де головну роль виконував відомий на весь світ Айра Олдрідж, іде з Бобринця 49 верст.   
  •   Мав каліграфічний почерк, бо з 14 років працював писарчуком у судового пристава, переписуючи протоколи.     
  •   До обов”язків ставився сумлінно й добросовісно, що дозволило йому дослужитися до чину секретаря поліцейського управління м.Єлисаветграда.    
  •    Урівноваженою, спокійною розмовою Тобілевич завжди викликав до себе симпатію. 
  •    Разом з братом Миколою вирушав на човні за місто не стільки ловити рибу, скільки милуватися природою.  
  •    Сам піклувався про Миколу, коли той навчався у Херсонській гімназії.  
  •    Мав теплі, довірливі відносини з сестрою Марією, відчував відповідальність за неї.  
  •    Забрав на виховання 10-річного Олександра Тарковського, коли від холери померли батьки дружини.   
  • Ще в юності визначив моральне кредо: “ Коли доля примусить їсти самий чорний хліб – буду їсти самий чорний хліб. Ніякі блага не спокусять мене, ні! Я хочу зберегти за собою дороге право дивитися кожному в очі просто, без сорому, без прихованої муки совісті.” 
  • Разом з М.Кропивницьким в Єлисаветграді, де оселилась родина, репетирували п”єси, а по обіді створювали сімейні концерти : Марко грав на скрипці, Іван співав.   
  • Друзі вели спартанський спосіб життя : до великих морозів не опалювали кімнати, обливалися холодною водою. Марко навчив Івана різних прийомів боротьби.    
  • У передмісті Чечори організували драматичний гурток, а пізніше створили театр корифеїв.   
  • Отримав орден св. Станіслава 3 ступеня, але за нагородами і званнями не ганявся. 
  •  Не взяв 30 тисяч карбованців, запропонованих київським мільйонером, цукрозаводчиком і меценатом Терещенком, котрий хотів, щоб автор зняв пєсу з репертуару. 
  • Вважав, що сценічне мистецтво полягає у тому, щоб правдиво зображувати дійсне життя. Виробляючи свій стиль сценічної гри, вивчав живопис і скульптуру, прагнув збагнути психологію зорового сприйняття кожної деталі. 
  • Вивчав психологію особи і цілого гурту. 
  • Сцену вважав священним місцем.  
  • Шануючи память батьків дружини, клапоть степу перетворив на затишний хутір “Надія”. 
  • Любив саджати дерева і працювати в полі. Говорив: “Праці я не боюсь” 
  • Улюблені квіти – сокирки та волошки.  
  • Навіть у буденності шукав чи творив красу. 
  • Власноручно біля джерельця намітив місце для ставу у вигляді підкови. 
  •  Був організатором товариства “Червоного хреста” в Єлисаветграді, що сприяло упорядкуванню госпіталю в місті. 
  • Не любив тримати у руках гроші, вважав, що де гроші, там і зло людське. 
  • Не сприймав легковажних стосунків, вважав, що якщо людина увійшла в його життя, то він бере на себе відповідальність за її тихе і безтурботне життя. 
  •  Коли брався за діло, то вже ніщо не могло його відволікти.  
  • Не любив фотографуватися. Будучи скромною людиною, менш за все піклувався про свою популярність. 
  • Учив дітей не чинити злого, говорити правду, якою б вона не була, завжди подавати людині у біді руку, шанувати себе і тих, кого зустрічають. 
  • Дбав, щоб діти мали добру освіту: Юрій навчався у Львові, Орися – в Женеві, а потім з Марією закінчила Сорбонну в Парижі. 
  • Мріяв оселитися у кімнаті з каміном, щоб жевріючі вуглини нагадували домашнє вогнище. 
  • Свій кабінет на хуторі оформив по-простому: різьблене деревяне крісло, на письмовому столі із зеленим сукном гасова лампа під абажуром, чорнильниця, люлька. 
  • Багато часу забирала робота у трупі, але родина завжди була на першому місці. 
  • Мав хист переконувати людей. До його порад завжди прислухалися брати, а важливі рішення приймали разом. 
  • На хуторі “Надія” створив штаб організації нової трупи, разом з братом П.Саксаганським тут проводили слухання молодих співаків, вчили їх триматися їх на сцені, шили одяг відповідно до репертуару, проводили репетиції.  
  • Вважав, що головне у грі - передати психологічний стан героя, щоб бути зрозумілим. 
  • Був непримиренний до різних шарлатанів, які задля заробітку спекулювали мистецтвом. 
  • Ніколи не зупинявся на досягнутому. Коли щось задумав, не мав спокою, поки не зробить. Вважав: “ Втрата енергії – послідній ступінь до вмирання всіх духовних сил чоловіка… Енергія – все!... Як радісно, коли чоловік воскресає духом і хоч що-небудь зробить.” 
  • Вважав, що для того, щоб чогось досягти, треба любити діло, працювати і терпляче  набиратися досвіду. 
  • Відвідував Третяковську галерею, щоб вчитися бездоганності композиції.    
  • За 20 років створив 18 пєс різних жанрів. 
  • Навіть хворіючи, коли відчував полегшення, брав участь у виставах. 
  • Вважав: “ Одним із найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить себе, а розумна праця, у котрої є мета забезпечить… свободу і незалежність.” 
  • Не любив крові й вогню, воєн і переворотів. Революція 1905 року була для нього “кривавим кошмаром”. “Період, який ми переживаємо дуже сумний… всі ми – Обломови, над якими панують руїнники-фанатики: все готові знищити, а на місце знищеного нічого поставити не уміють.” 
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Завдання. 
1. Прочитати трагікомедію "Мартин  Боруля".
2. Визначити героїв, тему, композицію, проблематику, ідею п'єси. 
3. Доповніть  логічний  рядок  цитатами:
Мартин  Боруля: селянин - позов - дворянство - "пристроїть"Марисю -  "панич" Степан - відмова - мрія.     
4. Хто із героїв  прогресує, хто деградує, а хто не змінюється?
Мартин Боруля -  Палажка - Степан  -  Марися.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 

Немає коментарів:

Дописати коментар