Українська мова. 11 клас

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Повторення вивченого матеріалу = 10 клас
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Синтаксис, пунктуація.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Пунктуаційний практикум
Прокоментувати  розділові знаки, визначити граматичну основу, дати характеристику реченням.

/ ПР / двоскладне / односкладне (тип); поширене / непоширене; повне / неповне; 

  ПУР /тип/ ; 

  СР /тип/

Текст. За поезією Л. Костенко. 

1.            1.   Найвище уміння: почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе.

2.    А що таке життя: чи те, що переждалось, чи все-таки життя – це те, що відбулось?

3.    Летять на землю груші, як з рогаток, сади омиті музикою згадок.

4.  В старім гнізді танцюють лелечатка, і, одірвавши ніжки від землі, немов малі русалоньки, дівчатка гойдаються в зеленому гіллі.

5.    Ой доле, доле, що з людьми ти коїш, цим осокорам же по двісті літ. (Л. Костенко)

6.    Лелеки, друзі літа, відлітають у дальню путь, одна ромашка в лузі – печальний спогад.

7.   В очі б’є порох вітром весняним, тротуарами, й аріями веснить серце, шукає запаху її; в квітах у вітрині шукаю її, стоячи з нею поруч, і запитує серце коханно: «Де вона?».

8.   І каже, що вона тут, і лащиться в ухо голосом, а вночі шепотом шепотить і веснить серце, що зойкає, загнане в кут» (М. Семенко «Шукання») 

9.   Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла.

10. Не допускай такої мислі, що Бог покаже нам неласку, життя людського строки стислі – немає часу на поразку.

11.   Це місто – монстр, воно себе пасе, воно не знає, де його коріння.

12. Куди йдемо, який лишаєм слід, хто пам'ять змив, як дощик акварельку?

13.  Ми поранені люди, ми дуже поранені люди: все менше рук, що вміють сіять хліб, все більше рук, що тягнуть все у пельку.

14. Одкам’янійте, статуї античні, одкам’янійте і кричіть на ґвалт: дерева вже тримаються за стіни, вони ідуть із міста ледь живі.

15. Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба, від крапель кришталева, мені сказала: «Здраствуй!» - крізь туман.

16.   І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс.

17.   В озонову дірку подивився янгол: «Господи, скажи їм, щоб вони схаменулися!»

18.   День був сонячний, а небо наче синє море, наповнене таємницею.

19. Не зірвуться слова, гартовані, як криця, і у руці перо не зміниться на спис, бо ми лише жінки, у нас душа – криниця, з якої ви п’єте: змагайся і кріпись. 

20.  Життя – як вокзал: хтось приїжджає, хтось від’їжджає, поцілунки і рани, клунки і чемодани, слова і фрази – все разом.  

Текст. За поезією Івана Драча. 

1. Скиньте з Шевченка шапку та отого дурного кожуха. 

2. Відкрийте в нім академіка.
3. Ще одчайдуха-зуха. 

4. Ще каторжника роботи.
5. Ще нагадайте усім: йому було перед смертю всього лише сорок сім.
6. А то підробили діда, і шкутильгаєте з дідом.
7. Ліниву свою недолугість за ним пускаєте слідом.
8. А він вибухає і шпетить всю вашу дурну макітру.
9. І молодо круговертить. 

10. Молодо! 

11. Проти вітру!
12. А він все шукає до пари – наймичку з сиротою, а він пропада за маною – не вашою, а отою!
13. І горне гору роботи, бо в нього роботи гора.
14. Гори до нього горнуться, (15) сонце – на вістрі пера.
16. Він пильно у нас вдивляється.
17. Вільний свавільний сам ум.
18. Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум.
19. А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий.
20. Шевченко був молодим, Шевченко завжди молодий. ( Іван Драч )  

Текст. «Щоденник» О. Довженка – лист у вічність.

1. ...Народ мій український чесний, тихий і роботящий, що ніколи в житті не зазіхав на чуже, потерпає і гине, спантеличений, обездолений, в арійській катівні. 

2. Болить у мене серце день і ніч: чи ж народ безсмертний? 

3. А невмирання наше довге українське, чи ж є воно життя, чи тільки кволе жалюгідне існування? 

4. Ми є і нас нема.

5. Де ми? 

6. Інерція висить на нас, як хвіст у крокодила, і двоєдушність, і брехолюбіє, і величезна відсутність смаку, і підлабузництво потворне. 

Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» — це правда, прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. 

7. Значить, нікому, отже, ніщо не потрібно, крім панегірика.

8. У хвилини душевного занепаду і слабості думаю: нащо я так убиваюся за долею українського народу, чого оплакую його, чого боюсь за його долю, кричу про його труднощі й страждання? 

9. Бог в людині, він є або нема. 

10. Але повна Його відсутність — се великий крок назад і вниз. 

Текст.  Із листа В. Стуса  

1. «Поразка – це не тільки біда. 

2. Поразка мусить стимулювати на чергову перемогу – це логіка сильних, а Ти – мужчина!.

3. У поразці опускають руки лише слабкі. 

4. Освіта потрібна людині не для іспиту і вступу до технікуму, а для неї самої.

5. Ти повинен бути освіченою людиною. 

6. Освіта – це вид гігієни.  

7. Письмо з помилками – то як невмиті руки чи зуби, бо теперішня людина – тільки освічена.

8. Людина – це обов’язок, а не титул, народився – і вже людина. 

9. Власне, хто Ти є поки що? 

10. Для цього в Тебе найкращий час – Творися ж!" (В. Стус)

Текст. Із поезії Василя Стуса. 

1. О земле втрачена,  явися бодай у зболеному сні і лазурове простелися, пролийся мертвому мені!
2. І поверни у дні забуті,  росою згадок окропи  віддай усе благій покуті і тихо вимов: лихо, спи!..
3. Сонця клопочуться в озерах, спадають гуси до води, в далеких пожиттєвих ерах
мої розтанули сліди.
4. Де сині ниви, в сум пойняті, де чорне вороння лісів?
5. Світання тіні пелехаті над райдугою голосів, ранкові нашепти молільниць,
де плескіт крил, і хлюпіт хвиль, і солодавий запах винниць, як гріх, як спогад і як біль?

6. Де дня розгойдані тарілі?
7. Мосянжний перегуд джмелів, твої пшеничні руки білі над безберегістю полів,
де коси чорні на світанні і жаром спечені уста, троянди пуп'янки духмяні і ти — і грішна, і свята.
8. Минуле, озовися.
9. Забуті радощі, жалі.
10. О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні, і лазурово простелися, і душу порятуй мені. 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
! Складне речення. 

Сполучникові речення.  Складносурядне речення

Завдання. 

1. Опрацювати теоретичні матеріали про ССР, виконати тест, звернувши увагу на типи зв'язку:

- з єднальним; - розділовим; - протиставним. 

2. Спостереження. Із ряду даних речень визначити ССР.

1.  Степ щодалі ставав прекраснішим й увесь південь, увесь той простір до самого Чорного моря був зеленою незайманою пустелею. 

2. Повітря було сповнене тисячами всякого пташиного свисту, і в травах розкішно купався вітерець.   

3. Асканія-Нова знову й знову дивувала, наповнюючи світ барвами веселки. 

! Кома між частинами ССР не ставиться, якщо: 
1) є спільний другорядний член речення ( обставина ); 
2) частини є   питальні, спонукальні чи окличні речення.
3) Тире ставиться при швидкій зміні подій у другій частині. 

3. Трясовина-тест. Розставити розділові знаки.

1.      Ясени та  акації та велетні дуби загороджують шлях суховіям а кутики галявин прикрашають парк.

2.      Розквітне тюльпанове дерево  і заворожить кожного.

3.      Ще одна мить  і перед нами відкриється світ давнього лісу.

4.      Квітують кущі  і гінгко пам’ятає вік камінний.

5.      Тут серед кримських сосен  ставок з острівком і лататтями обмережили верби.

6.      А недалеко квітує акація та розлігся барвистий степ.

7.      Що знаєш  половецька бабо  про цей край і чим здивуєш ти  степе?  

8.   Серед різнотрав"я  Дністровського каньйону на старих перелогах квітують гіркі й сиві трави, полини і після нагрітого сонцем дня встає над ними сивий дим та млосний чад. 

9. О полини чи є ви згадкою віків чи сивий ваш дух мов той хміль  покликаний хвилювати знову нашу душу. 

10. Тут щовесни проростає це буйне зело і цвіте воно золотисто-сивою гіркотою. 

11. А восени загуде вітер  і рознесеться темне насіння. 

12. Та влітку тонкі високі стебла полину пишніли а поміж них  прозирали маленькі деревце деревію  вкриті біленькими квіточками. 

13.  Обізветься жайвір  і сколихнеться цей зелено-золотий океан.     

14. А навколо дзвенить степове різнотрав’я і манить у світанковій золотавості Дністер.      

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Сполучникові речення. Складнопідрядне речення. 

Завдання. 

1. Опрацювати теоретичні матеріали про СПР, виконати тест, звернувши увагу на типи:   - означальні;  - з'ясувальні;  - обставині (опрацювати типи обставинних).

2. Коментування тексту-опори. Серед поданих речень знайти СПР означальні ( записати номери 6 речень ), охарактеризувати їх. Якими сполучниками поєднуються частини  речень? Накреслити схеми.

1. Війне вітерець і рознесе ковилово-полиновий дух серед кам’яних, часто глибоких, балок. 2. З-поміж зеленавих високотравних рослин майне золотистий цвіт звіробою. 3. Ця ділянка степу – унікальна, бо протягом 60 мільйонів років не затоплювалася морем і зберегла види флори та фауни, що стали рідкісними. 4. На цих берегах селилися трипільці та люди черняхівської культури, які прославляли сонце та водне начало, співали й сіяли свій хліб і називали себе орачами..  5. Цими степовими шляхами-дорогами ходили кімери, скіфи та сармати, а давні слов’яни возвеличили річку святим найменням. 6. В її воді розчиняється небо, сповнене ніжними барвами блакиті, купаються м’які хмарини, які ніби завмерли,  віддзеркалюються старі скелі. 7.  Ці брили, що покриті зеленаво-жовтим, а інколи білуватим мохом, стали вічними сторожами краси.  8. Могутні ріка й величні простори зчарували своєю величчю й козаків, бо величний острів Гард  став одним із центрів Запорізької республіки. 9. Легендарний князь Дмитро Вишневецький  був у цій місцевості, сповненій  міфічності, першим паланковим отаманом. 10. Дух волі, що сивим полином дурманить і досі, сповнені і острів козака Мамая, і Запорозька брояка ( поріг ), і скелі Пугач та Козацькі ворота. 11. Буг завжди відігравав у  житті народу, що селився на його берегах, винятково важливу роль. 12. Побужжя – це край краси, дивини та висоти.      

Охарактеризуйте написання підкреслених слів.

3. Трясовина. На основі тексту створіть ПУР з відкремленим означенням, перетворіть його на СПР означальне.

Ясно-зелені байраки, розмай звуків струмків, пташиний щебет зливаються і творять ніжну мелодію весняної казки.  Аромат диких троянд – білих, рожевих, червоних – розноситься навкруги.

4.  Утворіть речення з підрядною означальною всередині головної, виправляючи помилки.

1.  Легким срібним полум’ям вінчає ковила притоку Мертвовод,  що  зливається з піднебессям, розчиняється у ньому. 

2.Унікальний Актовський каньйон створила своєю течією річка,  що височить гранітним громаддям.

3. У розлогих ущелинах височезних скель возвеличують життя невеличкі заплавні ліси, що   вкраплені у смарагдовий килим луків.

4. Цілі суничні поляни розкинулися у різнотрав’ї  першоцвітів, смарагдових мохів, що усміхаються сонцю.

5.    Використовуючи слова-опори до підрядних означальних, створити 3 речення СПР

Краса, святині, береги, водограї, острови, гроти, мереживо наскельних степів, горицвіт, неповторна палітра весни, бузькі пороги.  

6.. Доповнити речення підрядною частиною, використовуючи текст-опору

1.Я б так хотів, щоб  …  2. Повідають про те, чого  …  3. Усі говорять …  4.      Відомо, …

7. Якого типу дане речення. Хотілося запитати, чи споконвіку природа  така красива і незбагненна. 

8. Завдання. Прокоментувати складні речення, визначити вид СПР (в обставинних ще й різновид), розставивши розділові знаки.

1. Предковічні ліси Волині що вкуталися у сиві казки та перекази обступили восьмиметрове озерце.  

2. Є у озера Світязь дивовижна приваблива сила що наповнює душу світлою радістю.

3. Воно найбільше і найглибше не лише  серед двадцяти Шатських озер а й – в  Україні.

4. Той хто хоч раз побуває тут хто відчує аромат прибережної хвої зачарується волинською красою назавжди. 

5. У тумані загадкових лісів  що бережуть  давні таємниці  Світязь виник зненацька. 

6. Сонце розкидало по блакитно-чистій воді своє проміння  заясніло там  де віддзеркалилися білі хмарини. 

7.      Мені здається  що сосни з березами тут підійшли до самої води  а дуби з грабами стоять осторонь. 

8.      Щоб полюбуватися білими лататтями  можна майнути на невеличкий Острів Закоханих  що розкинувся серед  артезіанської бірюзи.  

9.      Поліщуки-язичники стверджують  що є шлях  по якому від берега до острова можна пройти  по воді. 

10.      Там  де зараз хлюпоче цілюще водоймище  колись гомоніло пишне місто  де владикою був князь Туган  замок якого перетворився на озеро із  купавами  щоб знищити ворогів. 

9. Визначити  СПР обставинні, визначити їх різновид. 

1. Здається, що спервовіку дзвенить славою древній Київ. 

2. Столиця, яка гармонійно поєднала у собі три виміри часу, одна з найчарівніших у світі. 

3-5. Коли стояти на Володимирській горі, то відчуваєш, як душа скидає сірі пута банальності, бо яка широчінь, який простір! 

6. Розлігся  Дніпро, що тепер помережаний сучасними велетнями-мостами серед круч. 

7. Де-не-де, як і півтора століття тому, полощуть у воді свої зелені коси верби. 

8. Синіють півкругом гори над Оболонню, що закінчуються аж десь у Вишгороді. 

9. А там, де   жовтіє «Аскольдова могила», відсвічуються на кінчиках хмаринок зелені могутні дерева.  

10. Зорить над Дніпром Видубицький монастир та золотоверха Київська Лавра, що стала оберегом духовності.  

11. Нам, сучасникам, Київ дарує приклади справжнього державництва, нагадуючи про просвітницьку політику  князів Київської Русі та гетьмана Івана Мазепи,  коли воля, культура й освіта формували міць держави. 

10. Трясовина. Знайти у тексті СПР місця.

1. Там, де фрески зберегли історію величі держави, споконвічно відчутна дивна спорідненість минулого і сучасного.  2. У храмі, де збережена пишнота Русі, завжди затишно і світло душі.  

( Висновок: СПР місця можна сплутати з СПР означальними. ) 

11. Трясовина. Розрізнити СПР означальне та СПР способу дії та ступеня

1.Справжнім  шедевром Лаври є Троїцька надбрамна церква, що в промінні сонця здається ще величнішою.

2. Білосніжні барокові стіни, прикрашені майстрами середньовіччя, такі величаві, що відчуваєш дух цілої епохи.

Опрацювання теоретичного матеріалу.

1. ПР з порівняльним зворотом: немає дієслівного присудка, знаходиться біля пояснювального слова, стосується іменних частин мови.

2.  СПР обставинне порівняльне: є дієслівний присудок чи головний член  при ОР, неповне легко перебудувати у повне, у головній частині наявне – так, стосується дієслова.

12. Трясовина.

Розрізнити ПР із  порівняльним зворотом та СПР обставинне порівняльне.

1. Лабіринти Дальніх та Ближніх печер, ніби чорне велетенське полотнище, бережуть імена чудотворців обителі. (ПР)

2. Жовтаво-червонясто, мов зірка на небокраї, миготить  свічечка серед темені. (СПР)

3. Київ без Лаври як ліхтар без світла. (Кома не ставиться , бо зворот входить до складу присудка). 

13. Коментування. Охарактеризувати обставинні СПР (тип).  Якими сполучниками поєднуються частини  речень? Накреслити схеми.

1. Між порогами Дніпра та плавнями Великого Лугу Запорізького тихо пливе у вічність острів  Хортиця, аби нагадати людям про першооснову їх буття – величне Сонце. 

2. Острів отримав назву від сонячного божества – Хорса, тому всі, хто селилися тут, з часом ставали сонцепоклонниками. 

3. Для того, щоб зрозуміти цю місцину, варто пройтися її узгір’ями, дубовими дібровами та луками, степами та балками з болітцями, полюбуватися у плавнях невеличкими озерцями з розкиданими, як пшоно,  острівками, так що, здається, у мініатюрі постає вся Україна.  

4. Починаючи з доби каменю, людина не полишала острів, тому що дубові нетрі та дніпрові пороги завжди були захистом. 

5. Поодиноко височать скіфські баби, нагадуючи про часи своєї слави, а поряд – козацькі башти Запорізької Січі, для того щоб через три століття сприяти відродженню українського духу у зрусифікованому Запоріжжі. 

6. Якось по-особливому відчуваєш себе серед козацьких глиняних та дерев’яних куренів, башт, гармат, тому знаходиш тут довгоочікуваний затишок. 

7. Та найбільше вражає   величезна дерев’яна церква Покрови, бо серед духу дубів та висоти, здається, освітлююється сама душа. 

14. Трясовина. Прокоментуйте написання розділових знаків

1.       Острів отримав назву від сонячного божества – Хорса, тому всі, хто селилися тут, з часом ставали сонцепоклонниками. 2. Острів отримав назву від сонячного божества – Хорса тому, що  всі, хто селилися тут, з часом ставали сонцепоклонниками.

2.    Для того, щоб зрозуміти цю місцину, варто пройтися її дубовими дібровами та луками.

3.   Поряд височать козацькі башти Запорізької Січі, для того щоб через три століття сприяти відродженню українського духу. Поряд височать козацькі башти Запорізької Січі для того, щоб через три століття сприяти відродженню українського духу.

15. Трясовина. Розрізніть  СПР обставинні способу дії та СПР обставинні наслідку.

1.     Дід-Дніпро розпростерся, мов у широкій мисці,  сірів і підіймав дужі хвилі так, що вони раз-по-раз  розбивалися об скелясті валуни.

2.   А потім заспокоювався, так що невеличкі човники спокійно гойдалися між сонячних зблисків на воді.  

16. Коментування. Охарактеризувати обставинні СПР, вказати тип та різновид.   Накреслити схеми.

1.         Хотинська фортеця унікальна, бо це одна з найкраще збережених фортець Європи ХVІ століття. 

2. Хоч всіх і вражає велич кам’яної твердині, однак спочатку вона була невелика і була розташована там, де сьогодні стоїть північна башта. 

3. Якщо розглядати фортецю як одне із семи чудес України, то варто звернути увагу на те, що століттями, як той «фенікс», знищувалася і знову відбудовувалася, реконструювалася до невпізнання, але жила, задивляючись у води Дністра на Буковині. 4. Коли Данило Галицький та його син Лев почали перебудування  фортеці, то навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. 

5. І незважаючи на те, що з півночі  нові укріплення були невеличкі, фортеця довгий час залишалася міцною опорою міста. 

6. Коли б не постійні зазіхання сусідів – Угорського королівства, Молдавського князівства,  Османської імперії, Речі Посполитої, залишилася б вона блідою квіткою серед буйства Дністровського каньйону. 

7. Особливої краси набула фортеця за часів Молдавського князівства, коли  геометричним орнаментом прикрасили 40-метровий мур, збудували три башти, звели Княжий двір і двір Воїнів. 

8. Та все ж історичний шлях фортеці не закінчено, бо стала вона справжнім центром кінематографії – тут знімався «Захар Беркут», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Чорна стріла», «Хотин», «Тарас Бульба». ( причина )

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Сполучникові речення. Складнопідрядне речення з кількома підрядними. 

Завдання. 

1. Опрацювати теоретичні матеріали, виконати тест, звернувши увагу на типи зв'язку: послідовна підрядність, однорідна супідрядність, неоднорідна супідрядність. 

2. Виписати із поезій поетів "Празької школи"  7 СПР з кількома підрядними, визначити тип та види підрядних частин.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Безсполучникове речення. 

Завдання. 

1. Опрацювати теоретичні матеріали про БР, виконати тест, звернувши увагу на розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире. 

1.      [     ] ,  [      ]    перелічення

2.      [    ускладнена частина      ];  [      ]  

3.      [      ];   [  різні за значенням   ]

4.      [     ] :  [ причина    ]          бо, тому що

5.      [     ] :  [  доповнення    ]           що                         

6.    [      ] :  [  пояснення   ]        а саме   

7.      [ причина    ] -  [  наслідок    ]                                   

8.    [      ] -  [  швидка зміна подій   ]          

2. Визначити смислові відношення безсполучникового речення з однорідними та неоднорідними частинами. Розставити розділові знаки. 

1.      Настирливий Тясмин біг степом він ховався в лісових хащах вився гадюкою круг Чигирина. 

2.      Місто увібрало в себе дух славних козацьких часів відчайдушністю та молодецтвом  повіває  від  Богданової гори, бастіону Дорошенка цієї фортеці мури кам’яні були колись лицарству за домівку.

3.      Замок весь у прорізах бійниць з глибин камінних добували воду і замість всіх придворних таємниць було єдине  мрія про свободу.

4.      Поглянеш лиш  там 45 гармат  давали місту довгождану волю.   

5.      Це  була  офіційна резиденція правобережних  гетьманів Богдана Хмельницького, Івана  Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Петра Дорошенка тут народилися універсали  пов’язані зі становленням української державності.

6.      А за ярами й хащами   Дике Поле.

7.      Одна поразка  і пропало все.

8.      Часом здається справжньою господинею міста є Замкова гора її таємниці бережуть сизі тендітні трави та сосновий бір.

9.      Защебетав соловейко  пішла луна межи соснами.

10.  Гора пам’ятає  татари знищили місто  воно відродилось повітом у 18 столітті. 

11.  У 2004 році, використовуючи фрагментарні описи резиденції, було створено історико-архітектурний комплекс  це спомин про початок української  державності. 

 Топонімічний словник. 

Чигирин - походить від тюркського “чигир”, тобто шлях, дорога або вихід, перехрещення шляхів.

3. Конструювання. Продовжити речення, утворивши БР. 

Визначте смислові зв'язки, накресліть схеми.

1.      Захований у борах Чигирин наповнився ароматами весни …

2.      Через три століття під Замковою горою знову воскресли бордові дахи козацької столиці…

3.      Серед крислатих та високих осокорів дворище здавалося ще пишнішим та величнішим…

4.      Уквітчалися  ніжним цвітом  калини білі барокові будівлі…

5.      Тут немає поспіху…

6.      Зовсім по-іншому починаєш розуміти козацьку добу… 

7.      Золотом дзвенить сонце …

8.      Галасують веселі пташки …

9.      Щось незрозуміле та дивне трапляється з тобою…

10.  Торкаєшся булави чи шаблі…

 4. Трясовина. Розрізнити ПР та БР. 

1. Чигирин – гетьманська столиця. 

2. Глянь на Чигирин з камінних бійниць бастіону – серце розвесниться. 

3. У ніжно-зеленому вінку золотяться куполи – згадка людям про вічні істини. 

4. Між височезних сосен – дика груша.

5. Трясовина.  У чому різниця ПУР з однорідними присудками та складними БР.

1. Темна діброва біля Батурина принишкла, лише верба тоскно перебирала свої віття-струни.

2. Батуринська фортеця стала останньою спробою утвердити право на волю, не корилася, не йшла на компроміси; 16-тисяч українців було знищено вогнем і мечем; страшна, але повчальна історія нашого народу.    

  6. Трясовина. У чому різниця ПУР з узагальнюючим словом та складними БР.

Спокою міста допомагало не лише добре укріплення, а й  важкодоступність місцини: дрімучі ліси, топкі болота; саме з цими чинниками пов’язана й  назва.  

7. Творче завдання. «Словесне намисто». Створити речення,  використовуючи БР.

 Гетьманський двір,  будинок, барокові прикраси, півкола вікон, дух дерева, пістолі, шабля, булава, житла старшини, канцелярія, скарбниця.  

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
! Просте ускладнене  речення

Ускладнене просте речення. Речення з однорідними членами. 

Завдання. 

1. Опрацювати матеріали про однорідні члени речення за збірником, звернути увагу на:

- розділові знаки при однорідних, поєднаних безсполучниковим, сполучниковим зв'язком; 

- розділові знаки при узагальнювальних словах;

- однорідні й неоднорідні означення;

- однорідні члени у реченні з різними типами зв'язку (безсполучниковий / сполучниковий (єднальний, розділовий, протиставний);

- речення з кількома рядами однорідних. 

2. Виконати тести збірника. 

3. Самостійна робота. Завдання до тексту.

1.     Виписати 12 речень із тексту  з однорідними, розставити розділові знаки.

2.    Підкреслити однорідні як члени речення.

3.      Намалювати схеми.

4.      Зробити синтаксичний розбір одного з  речень.

5.      Перетворити 4  неоднорідних означення  в однорідні.

Ви лишень погляньте: серед степу, де річка Боковенька перетинає балку, дворянин Микола Давидов більш як сто років тому створив унікальний парк – «Веселі Боковеньки». 1. Тут вперше в Україні було майстерно використано прийом гри світла й тіні. Вартовими стоять старовинні цегляні ворота.  2. Біля них плечистий ошатний дуб лопотить своїм листям. 3. Його розуміють доріжки та блакитне й бездонне небо а ще річка. 4. Вона велично мрійливо протікає парком і звивається круг центральної галявини котить лагідною й коліноуклінною хвилею. Золотими іскрами біля води бризкають жовтеці. 5. А у затінку струнких високих дерев розташувалася Всеукраїнська селекційно-дослідна станція. 6. Медово духмяно гуде бджолами квітник. Краплисто лопотить живлющий водограй, і його сопілкова музика бринить в унісон ріці.

Віялом розбіглися по галявині доріжки. 7. Одна - відкриє сувору північну красу. 8. Поміж ялівцю черідкою ніби біжать зелені блакитно-біляві та блакитно-зелені ялини  розкидають шишки. 9. Зелену та поцяцьковану білокорими невеличкими  берізками галявину, де лунає веселий та дзвінкий спів перепела відкриє інша. Третя біжить у квітучу долину до обмережаного      вербами     «Великого ставу»      з  островом – місце    для    мрій.  

10. Четверта заверне у степ, що зеленіє цвіте й міниться сивастим полиском, а по тому безмежжю дме віє, шугає вітер. П’ята приведе в лісок. Дивуєшся кожному дереву. 11. Все ніби уплетено у вінок козацький розлогий ялівець червоний рідкісний дуб та чорний горіх  давнє гінкго  підступні кедр та тис  тюльпанове та оцтове дерево  софора та бузок. А поміж тої зелені хлюпотить озерце «Кит». Колись у головній його частині бив двадцятиметровий фонтан. 12. Кожен пейзаж цього парку – дивний витвір природи й людської фантазії.

Топонімічний словник.

«Веселі Боковеньки» – назва парку походить від прикметника «веселі», що здавна означає «красиві, мальовничі, вигляд яких тішить око» та назви річки, що стала композиційною віссю оази.                                            

4. Конструювання. Використовуючи текст, утворити: 

1.     Речення з однорідними означеннями, ускладнене дієприкметниковим зворотом.

2.     Речення з узагальнюючим словом  як-от.

3.     Речення з трьома рядами однорідних членів речення. 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ускладнене просте речення. Звертання.

1. Завдання.
Опрацювати теоретичний матеріал, виконати тест, звернути увагу на:
- способи вираження звертання; поєднання звертання з вигуками; 
- розділрві знаки;
- непоширені, поширені звертання.

2. Конструювання.

Перетворити підмет у даному реченні на непоширене, потім поширене звертання. Розсавити розділові знаки. 

 Поміж високих чорних скель річка вперто шукала собі дорогу.

3. Трясовина. Пояснити розділові знаки.

1. О,  Новоукраїнка спочатку  називалася Павлівське.

2. О Новоукраїнко, ти степова сторона, тому огорнули тебе не ліси, а ліски.

3. О джерельна водице Гусарського урочища, здавна лікуєш людей.

4. Славні ви, степові місцини Новоукраїнщини, не лише меланхолійними краєвидами, а й талантами: тут народилися  Марко Кропивницький, Федір Левицький,  Іван Микитенко -  творці українського театру.

4. Трясовина. Довести, що в даному реченні немає звертання.

Містечко із власною гімназією – таким ти було в дев’ятнадцятому столітті.   

5. Словесне намисто. Використовуючи вигуки: о, от, ой, ух та звертання, реконструювати текст із словосполучень.

Поміж Грузькою та Чорним Ташликом, степова доріжка,  п’ять балок, проходив Чорний шлях, димиться в яру, татари ділять ясир,  блимне місяць, селище Бешбайраки, Марко Кропивницький.  

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ускладнене просте речення. Вставні слова.

1. Опрацювати теоретичний матеріал, виконати тест, звернути увагу на:
- типи вставних слів;
- розділові знаки;
- розмежування вставних слів та ідентичних членів речення.

2. Самостійна робота. Завдання до тексту.  

1. Виписати з тексту 12  речень із звертаннями та вставними словами, пронумерувати їх, розставити розділові знаки.

2.      Записати номери речень із:

-          звертаннями (  );

-          вставними словами (  ).

3.      Дати характеристику вставним словам (тип).

4.      Зробити синтаксичний розбір одного з  речень.

Йду стежкою серед долини, залитої зеленим хлібом. 1. Звично колосяться хвилі ячменів, їх тонкі зелені вуса, може, мріють про запашний хліб. 2. Чуєте, як шумить вітер, набиває вуха шматками пташиних згуків. 3. Стара розкуйовджена вербо, скільки років твоїй таємниці. Тут із-під землі б’є джерело, його вода не звичайна, як по інших криницях. Вона може зцілювати. З тої Козацької криниці нам, дітям, не раз влітку випадало напитися, тамуючи спрагу. 4. Пили, відчуваючи, без сумніву, як нездоланна сила вливається в наші груди, відчуваючи, що й самі, кринице, сповнюємося віри у своє безсмертя. Було навіть добре, але все-таки страшнувато, що прилучаємося до чогось незбагненно вічного, до таємничого. 5. Кажуть, можна осягнути це лише серцем, більш нічим.  А ще кажуть, що легенди з дитинства ідуть за тобою. 6. Нагадується тоді, мабуть, як, перехилившись через цямрини, дивилася на темну й холодну далечінь, дивилася зосереджено, адже  бачила унизу клапоть блакитного неба. Воно сяяло стримано, особливо. 7. Безумовно, чим довше дивишся, чим пильніше вбираєш у себе той блиск, що ллявся з далекого колодязного кружка, тим бездоннішою   здається  криниця. 8.  Тоді, либонь,  погляд   летів  каменем,   щоб осягнути унизу  небо.

Пригадалось, як піддавшись спокусі, ми, діти, брали вишневий камінчик, та й кидали вниз. 9. По-моєму, було то прагнення зміни, що мала статися на дні. Прекрасна катастрофа клаптя ясного неба. 10. Здається, була вона потрібна для того, щоб із тремтінням у грудях чекати на мить, коли вода поволеньки встоїться. 11. А значить,  знову народиться небо на дні криниці.

Перехилившись через теплі від сонця дерев’яні цямрини – цямрини днів, місяців, років, – зазираю в глибокий колодязь часу.

12. Водиченько! Скільки загадок у тобі, свята водиченько?!

Словник синонімів.

Цямрини – дубові кладки, зруби.

Криниця – джерело, ключ, копанка, колодязь.                                 

3. Трясовина. Пояснити розділові знаки у даних реченнях.

1. Завжди особливо дивують незвичайні назви. 2. Щоб мовби поріднитися з Синюхою, Сухий Ташлик  біжить до селища Трояни. 3. Все-таки давниною повіває від цього ймення. 4. Адже це зв'язок з іменем слов’янського бога Трояна чи принаймні вказівка на триєдність. 5. Кажуть, нібито трояни – це три сини-близнюки. 6. А може, назва нагадує про трипільців, адже їх поселення знайдено майже поряд – в урочищі «Балка Куца».

Краєзнавча довідка. На території Кіровоградщини існують поселення: Трояни (Добровеличківський район), Троянка (Новоархангельський, Голованівський, Знам’янський район), Великі Трояни (Ульянівський район), Трояново (Новомиргородський район).  

4. Трясовина. Пояснити написання вставлених конструкцій.

Траса Київ – Кишинів, у котрий уже раз, здивувала. Серед порослої високим очеретом та осокою ( росло її там, густої та зеленої, багато ) у степовій долині мелькнули ребра старого мосту та блакитна вивіска «р. Корабельна». Куди ж ти поділася, річечко? Це початок притоки Велика Корабельна, як пізніше виявилося. Може, колись, потічку, був ти судноплавний? Загадка ж назви виявилася у місцині ( половці так  називали ущелини у чорних гранітних горбах ). Зовсім недалеко, всього кілька кілометрів, знаходиться височина - найвища точка району.  

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ускладнене просте речення. Відокремлені члени  речення. 

1. Опрацювати теоретичний матеріал про відокремлені члени, звернути увагу на:
- відокремлені означення (одиничні та поширені (дієприкметниковий зворот, прикладки);
- відокремлені додатки;
-відокремлені обставини (одиничні, дієприслівниковий зворот).
2. Виконати тест зі збірника. 

3. Самостійна робота. Завдання до тексту. 

1.   Виписати з тексту 16  речень із відокремленими членами, пронумерувати їх, розставити розділові знаки.

2.      Записати номери речень із відокремленнями:

         -  відокремлені означення  (   );

-  відокремлені прикладки (   );

         - відокремлені додатки (   );

         - відокремлені обставини (   );

         - відокремлені уточнюючі члени речення (   ).

3.      Перетворити виділені  прості  речення в ускладнені відокремленням.

4.   Зробити синтаксичний розбір перетвореного речення. 

  1. Лісові нетрі підсвічені сонячною загравою прохолодно шуміли. 2. Вони незбагненні, до цього часу бережуть загадки краю. 3. Чи то про річечку Вікнину притоку Ташлички. Чи  про урочище Таранове. Чи про «Іванкову криницю». 4. Чи про лісове озерце біля Гайворона  овіяне легендами.

5. Та найбільшою загадкою все ж залишається наймогутніша ріка краю  Південний Буг. 6. Широкий і повноводний він народився у болотах Хмельниччини з кількох джерел, що об’єднавши свої краплини води утворили невеликий водотік.  Далі біг Вінниччиною до Гайворонщини. 7. Тут на його білоглинних берегах звивистих каньйоноподібних долинах з найдавніших часів жили люди. 8. Ще в ІV тисячолітті до н. е. тобто мідно-кам’яний вік у районі лісового Гайворона  існувала Буго-Дністровська культура  перша землеробська культура на Україні. 9. Окрім неї  бузькі береги бережуть таємниці Трипільської культури, що з’явилася тут паралельно з ІІІ тисячоліття до н. е.  10. Через тисячі років ці місцини трипільських поселень дощенту спалених  облюбують собі предки українців. 11. Може якийсь підсвідомий зв'язок покликав люд черняхівської культури а потім й уличів селитися саме тут на високих берегах Бугу. Займатися землеробством, ремісництвом. 12. На острові густо порослому лісом між Солгутовим та Гайвороном створити ранньослов’янський металургійний цех а саме 25 залізоплавних  печей. І разом з тим бути воїнами. 13. Давнє місто Краснопіль біля теперішнього Солгутового було військовим укріпленням заслоном від кочівників.

14. Перескакуючи кам’яні брили та набираючись сили Буг мчав до колись центру краю тобто перетину давніх важливих торгових шляхів  Хащуватого.  

«Зміїлась - бігла стежка поміж скали, і оксамит трави лягав до ніг. Броди твої для нас пісні співали, і кожен камінь був як оберіг…» ( Г. Аніконова ). Стрімко зривався вниз берег біля Завалля та заростав глодом біля Чемерполя.

15. А гордий Буг збирав краплисті свої води Кіровоградщиною зокрема Гайворонщиною Ульяновщиною Голованівщиною повсякчас міняв свою швидкість ширину і навіть колір. 16. Нісся Миколаївщиною Одещиною  летів до свого давнього побратима  Чорного моря. 

Топонімічний словник.

Південний Буг  – єдина велика ріка, що протікає лише територією України. Слов’янська назва – Бог, вона визначає відношення русичів до цього святого водного шляху.  Грецька назва ( за Геродотом, V ст. до н. е.) - Гіпаніс («Кінська»).

Вікнина – притока Ташлички, у лісовій місцевості вікнами називалися незарослі ділянки, де знаходилося грузьке болото, річка, що протікала цією місциною отримала таку ж назву. Зараз цього болота-вікна давно немає, а згадка про нього залишилася.

Ташличка – притока Південного Бугу, назва походить з тюрського - «камінна».  

4. Трясовина. Пояснити розділові знаки у реченнях.                 

1. Серед ліску розкуйовджених дубів в’ється стежка - тонка та звивиста. 2. Тут, при злитті Синюхи та Ятрані, у заплавній, рідкісній на Кіровоградщині діброві «Когутівка», густішають, дурманять, паморочать тебе пахощі – бузинові, тернові, анемонові, медункові. 3. Денне світло захоплює ліс та обертається на якусь зелену плямисту темряву.  4. І майже у самій гущині діброви натикаєшся на дивовижну, лимонно-жовту волошку руську. 

Словник синонімів.

Заплава – плавні, оболонь. 

Когут – півень, плин ( потік ), течія. 

5. Трясовина. З’ясувати, чому в даному реченні немає прикладки.

Один із важливих центрів Золотої Орди - Торговиця.

Словник синонімів. Торговиця – базар, ринок, торговище. 

6. Трясовина. Визначити відокремлені прикладки, пояснити розділові знаки.

1. З-поміж всіх річок краю особливо виділялася Синюха своєю синявою води. 2. Її притоки, особливо Ятрань, Кагарлик та Торговичка, звивисто бігли між кам’яних крутосхилів.

7. Конструювання.

1. Доповнити текст відокремленими додатками із прийменниками крім, окрім, замість, на відміну від, особливо, зокрема.    

  Дуби-велетні ще з трипільських часів вважалися священними. Вінками з дубових гілок нагороджувалися герої.

    У молодій діброві, урочище «Воловик», росте такий двадцятидвохметровий красень. Йому вже п’ять століть. Кажуть, колись ця місцина була стародавньою дібровою Придніпров’я. А в наш час, як згадка про минуле, існує поселення Семидуби.   

2. Використовуючи текст-опору та фразеологізми, створити речення. Пояснити написання.

Фразеологізми: міряючи поглядом, не спускаючи очей, качаючись як вареник у сметані, закарбувавши в пам’яті, проймаючи душу, роззявивши рота.

3.  Утворити речення, вживаючи дієприслівникові звороти: пройшовшись урочищем «Осичківське», розташувавшись неподалік Вільшанки, заглибившись у свої зелені думки, помічаючи козулю, ще трохи постоявши.

Пояснити написання.

4. Доповнити речення так, щоб одиничні дієприслівники відокремлювалися.

      Над Осичками, над заспаним підліском дивовижним соняхом розцвітало небо. Стеляться широкі луги, навколо яких ростуть осики та берези. А саме село розляглося на узвишшях, довкола лугів та урочища. 

 8. Трясовина. Розставити розділові знаки при одиничних дієприслівниках.

За Вільшанкою, на горбкуватій толоці, розлилося гудучи степове море деревію. Кошики з дрібненьким білим цвітом виткали живі полотна, милуючись якими людина згадує не лише дзвінке літечко, а й все життя. А луг, усміхаючись, стеле під ноги м’який килим, гаптований буйноквіттям.

9. Трясовина. Пояснити  розділові знаки в реченнях.

Дикі гуси пролітають над містечком і, прямуючи до лісу, ховаються за найближчими ясенами. Там, між кущами ліщини, заховалася калина, й, замріявшись, тихо шелестить вільха.  

10. Завдання. 1. Визначити уточнюючі члени речення, пояснити написання.

2. Чому виділені конструкції не є уточнюючими?

У зеленій леваді, між кам’янистих берегів, вкритих весною лишайниками та очитком, спокійно тече собі через всю Ульяновщину річка Синиця. Вона народилася у дібровах Уманщини, давньої волелюбної землі. Ця ріка – свідок історії краю.

Ще здалеку біля Великих Троян, між які біжить Синиця з Вільхового, видніються три кургани, насипані степовиками, чи то кіммерійцями, чи скіфами, чи сарматами. Лише тисячолітнє каміння, мабуть, пам’ятає назви кочівників-нападників, що проходили цим  степом, зокрема готів, гунів, обрів, хозар, угрів, печенігів, половців, татаро-монгол.

Біля Йосипівки, на березі ріки, степ убереться у горицвіт, астрагал та маленькі півники та й, може, прошепче вітру історію переселенців-втікачів, що в цих степах шукали волі.

А там, у долині, між диких груш, яких тут багато, народиться поселення Грушка. Це біля нього графиня Марія Строганова побудувала цукровий завод – Грушківський. Тепер це поселення цукровиків - Ульянівка. Розлилася, розпросторилася тут Синиця, стала окрасою парку.

Коли простувати далі за течією та вилізти на високий валун, то у сивині виднокраю, між залишків старих дерев, замаячить Данилова Балка. Це тут, межи дубів та ясенів, віднайдено слід трипільців, що своєю сонячною керамікою полонили світ.

Наймілкіша Синиця у Кам’яному Броді, що розташувався поряд, серед кам’яних гранітних відслонень. А найчарівніша – у Синицівці. Лине собі до Бугу поміж балок, що квітують астрагалом та гадючою цибулькою, та ломиносом.  Тут, біля злиття Синиці та Бугу, розташоване поселення, що дало назву культурі бронзового віку, а саме ХІV - ХІІ століття до н. е., – Сабатинівка. Археологічні відкриття визнали високий рівень розвитку  хліборобства, металургії та кам’яної архітектури цієї цивілізації.

Топонімічний словник.

Синиця – притока Південного Бугу, походить від прикметника синій. Ріка має синюватий колір води внаслідок розчинних у ній мінеральних речовин. 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Просте речення. 

! Повні й неповні речення. 

Завдання. 
1. Опрацювати теоретичний матеріал про неповні речення, виконати тести збірника. 

2. Самостійна робота. Завдання до тексту.

1.      Виписати із тексту 12  неповних речень, пронумерувати їх.

2.      Підкреслити граматичні основи.

3.      Записати номери речень, де відсутні:

         -  підмет (   );

-  присудок (    );

         - другорядні члени речення (   );

4.      Прокоментувати розділові знаки у реченнях № 1, 2, 4, 5, 8, 9.

5.      Визначити тип неповних речень (ситуативні,  контекстуальні  ).

6.      Чому виділені речення не є неповними?

7.      Перетворити неповні речення у повні № 6, 8, 11, 12.

8.     Зробити синтаксичний розбір перетвореного речення (номер  за списком ) 

Сім парків Кіровоградщини віднесено до числа заповідних. 1. Один із них – Онуфріївський, закладений графом Михайлом Дмитровичем  Толстим. Він творив свою оазу в степу.

На фоні галявини розташувалися декілька дубів та софора. 2. А далі – в’язи.  3. А далі – клени-явори й осики. Такі куртини обсаджені жасмином, глодом чи шипшиною. 4. Бесідки прикрасили різні сорти винограду, а клумби – чудернацькі фонтани. 5. Один – зелена жаба, а інший – хлопчик із лебедем.

Штучним річищем, усипаним камінцями, поспішає Сухий Омельничок. 6. А ось, праворуч, - і Нижній став. Він має острів. Край обмережаний очеретом. Там знайшли собі оселю гуси та крижні. 7. Кругом верби. Поєднує острів із парком місток. 8. По краям насипаної загати – двохметрові водоспади.

9.      Водною просторінню, довжелезною греблею вражає Верхній став, та ще – лебедями. Звідси, поєднавшись із Омельником, Сухий Омельничок, звиваючись по вибалках, прямує до Дніпра.

         А за греблею простягаються зелені луки степового травостою. 10. Та Новий парк. Тут є найбільша й найгарніша алея – Каштанова. А пройшовши зі Старого парку через греблю Нижнього ставу, одразу потрапиш на Вербову алею. 11. Поряд – ялини та підстрижені туї, далі – сосновий гай, а також – гай березовий. Густе плетиво алей і доріжок приведе до дубів червоних, що побратались із звичайними. Гледичійова лісосмуга. 12. А далі – «вікна» у безкрайній степ.   

Топонімічний словник.

Онуфріївка – районний центр, назва походить від прізвища козака Онуфрієнка, що у ХVІІ столітті заснував тут зимівник.  

Омельник – права притока Дніпра, походить від назви паразитичної рослини, якої дуже багато на її берегах, - омели.

Сухий Омельничок - ліва притока Омельника, позначає зменшену ознаку ріки.

3. Трясовина. Перетворити неповні речення у повні.

На околиці Кіровограда. Майже висохла Біанка. Цілющий животок з-під молитовного каменя монаха Даниїла. Диво через  півтора століття.

4. Конструювання.

Використовуючи текст, утворити складні речення із  неповною частиною, пояснити написання.

     Заплави Інгулу давно полюбилися білим лелекам, куликам та качкам, а біля села Велика Северинка разом із черепахами облюбували собі болото сірі чаплі.

    Чудно бачити, як чубата чапля, піддерши ногу, мовби вгрузла, завмерла і не ворухнеться на мілководді. Мабуть, чекає на дрібну рибу. А потім опускає підігнуту ногу, проворно ступає раз, удруге – й важко черкає повітря крилами, зникає за стіною очерету. Може, там у неї гніздо.

        Та найбільшу колонію сірих чапель можна зустріти в балці степової притоки Аджамки. На семи високих старих вербах серед рогози та болотного хвощу, смілки та звіробою  примостили вони свої гнізда. А поодаль між смугою лісу та степу видніється степова вишня

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
! Односкладне  речення. 

Завдання. 
1. Опрацювати теоретичний матеріал, виконати тест збірника. 
2. Самостійна робота:

1.  Визначити  односкладні речення  у тексті (їх 12), тип. Підкрелити головні й другорядні  члени речення. 

2. Охарактеризувати (двоскладні / односкладні; повні / неповні ) виділені  речення. 

        3.  Записати номери односкладних  речень:

         -  називні (   );

-  означено-особові (    );

         - узагальнено-особові (   );

         - неозначено-особові (  );

         - безособові (   ).

        4.      Перетворити виділені  двоскладні речення в односкладні.

        5.     Зробити синтаксичний розбір перетвореного речення.  

Сонце вже звелося над Софіївкою, далеким вітрилом попливло по блакитному морю небес.

Ми йдемо стежкою серед ковилової просторіні. 1. Рожеві мальви. 2. Жовті китиці коров’яку та безсмертника. Та тут ціле море деревію! Кошики з дрібненьким цвітом виткали живі полотна. А там – василькове! 3. Йдемо зачаровані барвами різнотрав’я. 4. Пахне медом. Шугонув у небі орел-змієїд.

5. Живи, пізнаючи світ! 6. Тоді лише збагнеш загадки кам’яних брил, ( 7 ) що беркутами стережуть ці місцини.

8. Полудень. 9. Стоїмо на високому гранітному пагорбі. Там внизу в’ється річка Сугоклея. Шумить, гуркоче між гранітними валунами про нещасне, але вірне кохання дівчини-сироти та заможного хлопця.

10. Доріжку до Плакучої скелі устелено світло-жовтими очитками. У будь-яку спеку скеля волога. 11. Кажуть, то плаче дівчина, зачарована в камінь. 

Колись  у цій місцині шумів величний дев’ятиметровий водоспад, вирував, вигравав на сонці. А внизу розлилося блюдцем величеньке озерце. Тепер лише круглий, з рівною поверхнею, блідо-рожевий граніт, вкритий світло-зеленими лишайниками, примостився серед мальовничих ковилових берегів. Все це скам’яніло від туги хлопця, що втратив наречену. Та й сам він перетворився на ручай, ( 12 ) щоб назавжди залишитися поряд. Скелі розвели. Вода поєднала. Люди назвали це дивне урочище на Компаніївщині «Розлитий камінь».

Топонімічний словник.  
Сугоклія – права притока Інгулу, степова ріка, її гранітні береги покриті плямами – сугою, які прилипають, ніби приклеюються до каміння.
Компаніївка – районний центр,  поселення заснували козаки-компанійці, що складали гетьманську легку ка­валерію, призначення якої - сторожова та розвідувальна служба. Вони носили зелені черкески з червоними вилогами, червоні жупани, що відбилося у геральдиці району. 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
! Другорядні  члени речення. Самостійна  робота.

 1.      Виписати із тексту 10 простих двоскладних речень, пронумерувати їх.

2.      Підкреслити граматичні основи.

3.      Записати номери речень, де наявні:

         - складений підмет (  номери  );

- складений дієслівний присудок ( ...  );

         - неузгоджене означення ( ... );

- прикладка ( ... );

         - прямий додаток ( .... );

         - порівняльний зворот ( ... );

4.      Прокоментувати розділові знаки у реченнях № 1, 6.

5.      Чи є виділені слова у реченнях №1, 3, 5 означеннями?

6.      З’ясувати види обставин у реченнях № 1, 9.

7.      Зробити синтаксичний розбір речення ( номер  за  порядком  у  журналі ): 1) за метою висловлювання; 2) за емоційністю; 3) за будовою; 4) за головними членами; 5) за поширеністю; 6) за наявністю всіх членів структури; 7) за ускладненістю.   

8.  Конструювання. Використовуючи текст про хутір «Надію», створити два  простих двоскладних речення із такими характеристиками:

-          питальне, неокличне, просте, двоскладне (із складеним дієслівним присудком), поширене (узгодженим означенням, непрямим додатком), повне, неускладнене;

-          спонукальне, неокличне, просте, двоскладне (із складеним іменним присудком), поширене (обставинами, узгодженим означенням ), повне, неускладнене.

1. Ще якусь сотню років тому це був розлогий лучний степ. 2. Вітер-суховій бентежно шарудів ковиловими просторами. 3. І тільки кілька верб-красунь на березі річки  Сугоклії-Комишуватої  прикрашали невеличкий хуторець біля  села Карлюженого. Цей, обпалений сонцем шмат ґрунту належав славній дворянській родині Тарковських.  4. Івану Тобілевичу довелося рятувати цю землю. 5. Він мав намір зробити хутір найкращим куточком у всьому Єлисаветградському повіті.

“ Не вірили, сміялися, глумилися. Ото придумав: серед степу – гай! А він мовчав, саджав собі і край. І виросли дерева, вкоренилися…”

Так з’явилася рукотворна оаза в степу, хутір “Надія”, названий у честь дружини - Надії  Тарковської.

6. Алея зеленавих тополь за головними воротами - світ людського натхнення. “ І садок, і калина, і вся інша краса – діло рук людини”. 7. Розбіглись, мов стрічки, по садибі тінисті стежки. Вхідна алея веде до «Батькової хати», що потопає в зелені акацій, ясенів, бузку та дикого винограду. Улюбленим місцем Івана Карповича була калинова алея, обабіч якої весною зацвітають конвалії. Ліворуч розпросторилася та зашуміла Дубова алея. Поряд із культом книги на хуторі склався культ дерева: кожен почесний гість мав посадити тут своє дерево. Могутньо шумить дуб «Риндиччин», посаджений Ганною Затиркевич. Поряд – дуби Миколи Садовського та Марії Заньковецької, може, вони шепочуться на вітрі про своє велике кохання. 8. Дуб «Соловейко» береже пам'ять про Марію Садовську-Барілотті. Могутні дуби «Вартові» уособлюють трьох братів – Івана, Панаса та Миколу. Є тут і «Орел», і «Степовий», і «Козак», «Чародій», «Побратим» та «Скульптор»… 9. На повороті до ставу стоять «Маркові дуби» Кропивницького. Обсаджена кущами порічок та смородини обвідна алея в’ється коло ставу. Широке плесо, що ніби обрамлене старими кулястими вербами, живлять джерела. Одне із них прозвали «Татова криниця». Кажуть, ця джерелиця дає й сили, й натхнення.

А за греблею, яка відділяє ставок від річки Сугоклія-Комишувата, простягаються розкішні луки з невеликими очеретяними озерцями – справжнє пташине царство. 

Серед мальв, сокирок, волошок, ромашок, дзвоників, може, вперше на Єлисаветградщині Іван Тобілевич посадив  яблуневий сад. Сьогодні таким садом нікого не здивуєш, але в минулому столітті біля сільських хат були лише вишневі садки, кілька сливок та груша-дичка. Вважалося, що яблуня в степу не приживеться. 10. А Іван Карпович заходився творити свій яблуневий сад. Ніхто не вірив у затію, аж поки сад не прижився і не став родити. Так і живе, як символ спадкоємності роду.

Топонімічний словник.   Сугоклія-Комишувата – подвійна назва характеризує степову річку, притоку Сугоклії, назва пов’язана із тюрським «сайгак» - «коза» і характеризує «місцевість, де багато диких кіз» чи їх ознаку « біжить швидко, перескакуючи каміння». Інші вчені вказують на слов’янський відповідник «суха, висихаюча ріка у степу». Друга частина назви вказує на особливості берегів: комиші – зарості водяних та болотяних рослин.

На Кіровоградщині протікає декілька річок з такою назвою: Сугоклія, притока Інгулу; Сугоклія-Березнувата, Сугоклія-Кам’янувата; Сугоклія-Комишувата.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

! Порівняльний  зворот

1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Коментування тексту-опори. Визначити у тексті всі члени  речення. 

      Спинились на узліссі. Біля дубів нам приглянулася біленька, як сніг, на тоненькому стебельці шестипелюсткова анемона. Дерева стоять у весняній тепліні як розімлілі. Фіалкова синь, мов озеро, розхлюпалась поміж дерев. Весь чорний, наче вуглинка, кружляє джмелик, схожий на вертоліт. На його спинці та голівці – дві плямки, ніби дві пелюстки козельцевого квіту прилипли.  Ліс, мов лис, мовчить, заглибившись у свої зелені думки. А жовтогарячих квіток козельцю, що маячать сузір’ями, довкруги стає все більше. Он, біля кожного дерева зірочка!  У повітрі пливе терпкувато-густий запах, як мед розлитий. Коли цвіте козелець – то це вже справжня-справжнісінька весна. Вже скоро тепле травневе сонечко кумедно, як вся звірина, поглядатиме між гілля старих дубів, а то визирне  несподівано   з  густого галуззя глоду, кине під ноги, мов килимки, свої промінці. 

Тоді заіскриться серед ясно-зелених трав зірочниковий ліс. Маленькі й тендітні, вдивлятимуться вони в просторінь неба.

3. Конструювання.  Поширити речення порівняльними зворотами.

1. У лісі знову завесніло. Медунка привертає до себе увагу. Її духмяні рожеві квітки полюбляють бджоли. Потім квіти стають фіолетовими. А коли відцвітають – синіють. 2.  Придивись до соковито-зеленого лапчастого листя чистотілу. У затінках він ясніє жовтим чотирипелюстковим цвітом все літо.  І допомагає людині, бо його йодисті краплинки соку цілющі. 

4. Трясовина. Відрізнити порівняльний зворот від складеного іменного присудка.

      Серед синяви пахучих квіток ростуть вони, дужі дуби та ясени, мов нездоланні брати. Лише у верховітті разом з вітром, як з товаришем, таємниче зітхають, шепочуть, шумлять. Ліс без вітру як ліхтар без світла. Найніжніша тут, серед дубів-велетнів, сором’язлива фіалка. Вона – мов Дюймовочка. Цінуй природу не як хочеться, а як вказує совість.  

5. Трясовина. Відрізнити порівняльний зворот та складне речення.

         У травневих росах біла ніжна конвалія, як наречена, поміж квітів. Її запашні кулясті дзвоники тендітними китицями звисають до землі так, ніби вклоняються їй. А поодаль хміль,  мов і не бачить нас, хвалькувато задер голову. Куди не глянь, дзеленчать від вітру, наче дзвіночки,  білі, із зеленою мережкою  квіти купини. Весна у цвітінні, немов у фату вбралась, йде землею. 

6. Словесне намисто. Створити мініатюру «Лісова красуня», використовуючи порівняльні звороти.

Любка дволиста, великі зеленувато-білі квітки,  метелики, три пелюстки віночка біля верхівки, дві – розпростерті, велика – звернена донизу, п’янкий аромат. 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

! Обставина. 

Завдання-коментування.

1. Визначити обставини, пояснити, чим вони виражені.

2. З’ясувати вид обставин за значенням.  

         Серед непролазної гущавини в глибокому лісовому вибалку раптом наткнешся на озерце, оперезане вербами, осиками та березами. Чорноліське болото, Чорне, Берестувате, Пташине – як тільки не називали це дивне озеро.

         Знаходячись у центрі цивілізації, воно залишається недослідженим клаптиком природи й береже свою таємницю. « Із цих озер пили ще динозаври, і плив туман великоднів русальних, але ж біда народу, де на завтра уже не залишається казок ».

         Кажуть, що це темне плесо не має дна, бо ніхто ще не дістав його тверді. Та воно, й справді, глибоке, бо навіть в розпалі літа вода зимна. Торкнеш її - і здригнешся від холоду. Незважаючи на це, полюбилося озеро золотистим земляним карасикам, котрих не зустрінеш у жодному із довколишніх ставків. 

         Навколо трясовини простяглася неширока смуга кришталевої води. Кошенятами притулились до неї примхливі плаваючі сфагнові острівки. На одному з них поселилися бурі бобри. Їх ніде на Кіровоградщині більше не зустрінеш. Це єдине у Центральній Україні сфагнове болото.  

          Загадка озера в його флорі. Адже тут можна побачити грушанку, болотні півники, сріблисті папороті, пухівку, що характерні для Тундри та приполярних районів Сибіру. Напевне, ці рослини залишилися ще з часів льодовика. Протилежний бік озера вважають частинкою Екваторіальної Африки, бо тут ростуть рідкісні орхідеї. Біло-рожево-жовті квіти коручки болотної серед сірини вражають вишуканістю. Ще здалеку відчутно аромат пурпурових зозулинців, що у народі названі «люби мене, не покинь». А первоцвіту, живокосту, маренки, астрагалу так багато, що можна відчути у лісі дух степу.

         Чорне озеро – могутня негативна гравітаційна аномалія. Без досконалого вивчення, очевидно, не збагнути загадок цього чудо-озера.    

Завдання-конструювання.

1. Доповнити речення обставинами способу дії, місця, часу.

        Стежка шмигонула до вільшаника, що росте на Пташиному болоті. Та далі йти не можна. Там трясовина. А шовковий килим густої трави - маскування хитрого болота. Це прихисток червонокнижних рослин, птахів, земноводних. Болотяні береги озера надійно захищають їх.    

2. Доповнити текст обставинами мети та причини.

         Вертка Чорноліска бігла край озера у глиб лісу. Розкошувала між дубів. Повернула праворуч до обігрітого сонцем схилу із суницями. Та й зникла у гущі ліщини та глоду.   

3. Доповнити  текст обставинами умови та допусту.

         Колись річки: Скельова, Водяна, Чортолай, Рудна - тонкими стрічечками мережили Чорнолісся. А джерела біля Скельової вважали цілющими, життєдайними. Із давніх-давен живе тут легенда про чудодійну живу воду. Навіть у найлютіші морози кришталево-прозора вода струмочка в Орловій балці не замерзала, а в пекельну спеку не вичерпувалася.

        Тепер, неподалік від Орлової балки, відкрито здравницю, а радонова мінеральна вода прилучає до чогось таємничого, повертає нездоланну силу, бадьорість і наснагу. 

Словесне намисто. Перетворити непоширені речення у поширені. Створити мініатюру «Чорноліська культура». Визначити всі члени речення.

Десяте століття до н. е. Люди жили, співали, сіяли. Сини Сонця й Степового вітру. Люди щедрі й добрі. Городище. Культ астральної Тріади. Рід як Бог. Ревли буй-тури. Були стовпотворіння. Люд був корінний. Дух волі, могутності, нездоланності. Присяга. Вогонь. Душа нетлінна. ( за «Скіфською одіссеєю» Л. Костенко )

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Додаток

Завдання. 1. Визначити додатки, з'ясувати, якими частинами мови вони виражені.  
2. Установити тип додатку. 

На багато кілометрів видно обидва високих береги, поміж ними, наче у велетенському полумиску, скільки око бачить, незрушно застигла водна гладінь. Покрита сизою млою, вона здавалася грізною. Та зводилось сонце, і хвилі з пінявими гребнями золотилися, починали світилися блакиттю, бігли, котилися, нуртували, соталися. Мовби то й не стародавня ріка несла свої могутні води, а плинув поміж непорушних берегів сам час. Таким зустрів нас Дніпро біля Світловодська. Історія цього міста тісно пов’язана із козацьким Криловим, Табурищем та рядом сіл, затоплених Кременчуцькою гідроелектростанцією.

         «До города Крилова воли одганяла, грішми доплатила, коня на славу козацькую купила», - співається у народній думі.   На межі поєднання Тясмину з Дніпром містечко Крилів існувало ще за княжої доби, а в часи Дмитра Вишневецького стало центром збирання козацьких полків для походів на татар. Мабуть, це єдине у цій місцині прославлене місто-фортеця, що мало Магдебурзьке право. На початку ХІХ століття його перейменували на Новогеоргіївськ, залишивши в назві оборонне призначення.

           Під чашу Кременчуцького водосховища у шістдесятих роках ХХ століття було вирубано густі дубові, в’язові, ясенові ліси. Наші сучасники змінили цю місцину до невпізнання: « ми навік поборемо суховії, в щастя перетворимо наші мрії». 

Завдання-конструювання.

1. Перетворити підмети на додатки. У чому відмінність цих членів речення?

         Здається, що Дніпро – вже й не ріка навіть, а море небесної блакиті, посеред якої мерехтять подекуди в блакитному мареві острівці-останці.

          Піщані горби Кінських островів з головою потонули у мерехтливому морі цмина, козельців, дикого жита,  смілки, волошки дніпровської, смовді піскової, чебрецю, якірців сланких. У зеленому шумовинні не тримаєшся стежки, а йдеш навпростець. Шугонула ящірка чи вуж. Унизу підніжжя сховалися незвичні для Кіровоградщини гвоздички: рожева плоскозуба та біла розчепірена. На білих піщаних мілинах походжає сіра чапля.

          Полотна блакитної води, яким кінця й краю не видно, стеляться попід очеретами та смугами верб і сосен. Виринає зграя ластівок чи, може, граків, що ще з весни оселилися тут. Зблискують заводі у заростях густої зелені, темніють гайки та ліски, що розляглися по всьому дніпровському безмежжю.

2. Створити 5 речень з прямими додатками, використавши іменники.

Острівець Обеліск, полин дніпровський, сосни, шелюга, жовтавий ремез, гніздечко-рукавичка, крихітні дзьобики, цмин пісковий, волошка дніпровська.

3. Створити 5 речень з непрямими додатками, використавши іменники.

Павлюківські острови, мілководдя, сіра чапля, чорні смуги обіч голови, чорний чуб, довга шия, тоненька нога, крила черкнули повітря, очерет, табунець диких качок. 

Подорож річкою Дніпро. (  Колаж. Дніпро. ) 

Створити мініатюру, визначити додатки.

Опорні слова: болото Аксенінський Мох ( Смоленщина) , гористий берег, Київ, ліси на горбу, Канів, Черкаси, Світловодськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Дніпровський лиман.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Прикладка

Словниковий диктант. Написати правильно: окремо, дефіс, лапки. Визначити прикладки. 

Місто / Олександрівка, пісня композитора / Кароля Шимановського Схід сонця,  телепередача Вітальня Світлани Барабаш,   підприємство Бовтиське родовище горючих сланців, Тясмин / ріка, Тясминське родовище бурого вугілля, заказник Братерські яри, сон / трава, сон / чорніючий, горицвіт / весняний, звіробій / стрункий, трава / спориш, спориш / трава, вівчарик / ковалик, синиця / велика, Тимошевий / яр, декабрист Сергій Волконський / член Союзу благоденства, ботанічна пам’ятка Георгіївський гай, повість Міхала Грабовського Коліївщина і степи, дослідне господарство Ставидлянське, Свято-Параскевська церква у селі / Кримки, винахідник гідролітака Лев Мацієвич, цукрозавод М. Терещенка в Старій Осоті, Цвітненське родовище керамічних глин, краєзнавче дослідження  Олександрівка. Погляд крізь віки.

Завдання- конструювання. ( Колаж. Тясмин. Лісостеп  Олександрівщини )

1. До означуваних слів підібрати прикладки, що пишуться через дефіс.

Яр, земля, містечко, балка, ліс, річка, очерет, Замчище, Казанок, Красноселиця.

2. Утворити на основі тексту прикладки, що пишуться в лапках ( назви статті, книги, твору, газети, організації ).

3. Поширити речення  прикладками.

На межі сіл Красносілки, Кримок та Бандурове розкинулося Давидове поле. Воно пов’язане з родиною декабриста Василя Давидова. А на північ від нього розташувалося урочище Дубрава. Тепер місцина заросла деревами, кущами, а колись тут був маєток родини. Залишилася лише алея багатовікової шовковиці.  

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Означення.

Завдання.

Коментування тексту-опори. Визначити означення, виражені прикметниками, дієприкметниками, займенниками, числівниками.

         Від Триліс, що облаштувалися між урочищами: Михайлове, Зарудне, Синиччине, -  аж до Грабової балки Китайгорода відчувалася у воді прохолода. Напевне, від лісу, що маячів обіч дороги. Сосни підняли голови високо в небо. Стояли вартовими. Білі кетяги розквітлої черемхи здавалися мереживом на зеленому листі. А поміж темних дубів у старому лісі де-не-де біліли берези. Залитий промінням сонця, розбуялий ранніми квітами, весняний добрий ліс зрідка озивався гострими посвистами щебетуна-соловейка. А он метнулася у долині швидка річечка Сорока та й подалася на Черкащину. Наша ж дорога вела до центру гончарства краю – Цвітного, названого так за родовища керамічних глин. Здаля села не видно.  Воно сховалося за верхами розлогих дерев. А перед зором простираються застиглі хвилі землі. Здіймаються, де крутішими, де плоскішими горбами. Поміж них синіють діброви та поля: шовкові пшеничні, золотаві соняшникові, темно-зелені бурякові. Різними відтінками заквітчалася земля.

Красою, талантами та волелюбністю відзначається ця місцина. У шістнадцятому столітті жителі слободи Цвітне були  реєстровими козаками війська Богдана Хмельницького. А через чотири століття, у двадцятому, селище стало одним із визвольних центрів Холодноярської республіки отамана Пилипа Хмари.  

Трясовина. Чи є виділені слова означеннями?

1. Залитий промінням сонця ліс озивався до нас. Проміння сонця залило ліс.  Ліс залитий сонцем.

2. Дорога вела до центру гончарства краю – Цвітного. Центр гончарства краю – Цвітне.

3. А поміж них синіють діброви. А поміж них сині діброви.

4. Довкола поля: шовкові пшеничні, золотаві соняшникові, темно-зелені бурякові. Довкола поля пшениці, соняшнику, буряку.

5. Селище стало одним із визвольних центрів Холодноярської республіки.

Конструювання.

1. Поширити виділені  речення  поширеними означеннями.

2. Визначити неузгоджені означення. До ключових слів підібрати узгоджені  означення.

Смужка сонця, обрій у задумі, хвилі землі, пояс з моху, бузок біля хати, ключі від щастя, небо в рожевому намисті, життєдайна криниця.

3. Створити речення за опорними словосполученнями, визначити всі означення.

Чорний ліс, верхів’я річки Ірклій, гусячі табуни, звивисте річище, хати серед вишень та груш, веселкове розмаїття яблук,  Свято-Покровська церква, центр гончарства, мальований посуд, сарматський курган,  лісове урочище «Круглик». 

Творча робота. Створити художню замальовку,  використовуючи електронний проект «ВеснянийЧорний ліс». 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Способи вираження  підмета, присудка.      

Відеоматеріал:  Головні члени речення 
Завдання. 
Коментування тексту-опори № 1.

1. Охарактеризувати граматичні основи виділених речень.

2. Визначити чим виражені підмети, присудки. 

         Кажуть, у кожної річки є душа. У Тясмина вона таємнича й загадкова. Його високий правий берег обмережаний густими дубовими борами та урочищами. А лівий – рівнинний, степовий. 

          Тясмин народився біля невеличкого хуторця Настине у глибокій, порослій бузиною й терном балці. Колись тут під вербою стояла Біла криниця. З цього джерельця і струмує  через очерет та хвощ стрічечкою  потічок.  Десь гукають дві перепілки. Пахне травами. Чути плескіт зелених маленьких хвильок. Це Тясмин весело біжить, хлюпочеться поміж байраків та урочищ.

           А в Олександрівці починає змінюватися. Поважнів, убрався в рогозу та густий очерет, ніби в кожуха. Уперто, долаючи силу тяжіння, побіг вгору, до Кам’янки. Обігнув її гранітні схили та й подався на Чигирин. Із старої Богданової гори  видно обцяцьковані вербами та хатками  його береги. Він здається  маленький та кволий, але ж то тільки здається.  Старі люди говорять: « Ріка славна, з Тясмином пов’язане містечко Крилів, що виникло ще у 12 столітті».

«Крилів був головним містом козацьких ватажків – Самійла Кішки, Михайла Дорошенка», - визначають сучасні історики. На жаль, тепер міста немає на карті - воно затоплене Кременчуцьким водосховищем.

А Тясмин, як і справіку, тихо, мрійливо плине височиною Кіровоградщини та Черкащини до Дніпра.

Топонімічний словник.

Тясмин – притока Дніпра, з тюркського « камінь», русло річки пробивається через кристалічні гранітні породи; інша версія: від слова «тес» - зарубка на деревах для позначення межі, «тесмень» - порубіжжя, межа. Чи не є це позначення краю Київської Русі? 

Біла криниця – копанка, ознака «біла» по всій Україні у топоніміці вживається на позначення «чиста».

Олександрівка – районний центр, назва походить від імені першого поселенця - «Олександра» - з грецького «мужній оборонець, захисник людей».

В Україні налічується 111, а на Кіровоградщині – 9 Олександрівок.

Тлумачний словник.

Байрак – балка, що поросла травою.

Урочище – ділянка, що відрізняється своїми властивостями від навколишньої місцевості (болото, ліс серед степу ).

Трясовина. Визначити підмети. Пояснити розділові знаки.

1. Ось і Олександрівка.

2. Олександрівко, ти маєш свої таємниці

Трясовина. Визначити присудки. У чому різниця даних речень?

1. Здається він маленьким та кволим, але ж то тільки здається.

2. Здається, Тясмин мирно розлігся посеред степу. 

Конструювання.

 І. Перетворити підмети на додатки у З. в. Зробити висновки про їх розрізнення. Створити речення.       

Тясмин, Біла криниця, душа, береги, містечко, урочище, дуб, болото, скарб.
ІІ. Прості присудки перетворити у складені дієслівні. Створити три речення.

Коментування тексту-опори №2

1. Визначити складені  підмети, дослідити, чим вони виражені.

2. Чи можна у  виділеному реченні визначити підмет?

У широкій долині річки Тясмин розмістилося дивовижне лісове урочище "Чагар".  Десяток птахів голосисто виспівують на всі боки. Весь ліс духмяніє й потопає у синювато-лілових квітках рясту. Ніщо так не вчить вірити людину, як таємничий ряст. Це - цікава рослина. Дожити до нового рясту – означає діждатися оновлення природи. Весна з рястом приносили людині здоров’я.  Кожний знає, що якщо топтати його, то цілий рік ти будеш дужий.  А на осонні мріє лісова яблуня з ліщиною.  Не обмини мене, красо неземна!

Тлумачний словник. Чагар – кущові зарості багаторічних дерев’янистих рослин, чагарник.

Творча робота. Подорож річкою Тясмин.

Створити мініатюру із складеними підметами та присудками, використовуючи ключові слова:

Витоки, хутір Настине та Любомирка, западина, зарослі дерев, глиняне днище, струмочки, Верещаки, Мамаївський байрак, Бірки, Олександрівка, Кам’янка, Сміла, Чигирин, Крилів.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

     Інтерактивні  завдання.  

     Словосполучення. 
 Вправа 1.
 Вправа 2.
 Вправа 3.  

     Речення. 
 Вправа 1. Характеристика
 Вправа 2. Просте, складне речення
 Вправа 3. Односкладне, двоскладне речення. 
 Вправа 4.  Односкладні, двоскладні речення

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Тест на щодень
- № 1
- № 2
- № 3
- № 4
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
 Наголос. 

Складні випадки наголошення.

Як правильно наголошувати слова?

Лепетун  про  наголошення.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Лексичні  помилки.

Фотокомпонування  "Лисичкині  слова".  Дрібка  мовних помилок.   

Говорімо  правильно







------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Тест. Редагування лексичних помилок.

1. Прогулювати собак на території парку громадянам  без намордників суворо забороняється.

2. Продається каляска для дитини харківського виробництва.

3. Перелік продуктів, які дозволяється передавати хворим: молоко, сир, мило, зубна паста.

4. Зніму квартиру на два лиця з добрим  хорошим господарем на два ходи.

5. Пропала породиста собака з білими розводами по  шоколадному полю, хто найшов, той получить щедру розплату по Магістральній, 5. Питать в любе время. 

6. Продаю акваріум з тропічним населенням.

7. Обіди у верхньому одягу не відпускаються.

8. Мається  сердечна путівка. Бажаючі поїхати звернутися в завком.

9. На період спалаху грипу всі температурячі хворі обслуговуються на дому.

10. Моя практика проходила в жорстоких умовах: була помічена відсутність дисципліни серед дітей, що примусило мене знаходити індивідуальні методи до кожного окремо, відсутність бібліотеки призвела до неможливості проведення  цілого ряду заходів.

11. Проведено ознайомлення  з історичними та культурними пам’ятками міста, групове відвідування театрів і музеїв.

12. Раціональна економія коштів дала змогу придбати дітям  подарунки та сувеніри.  

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------