Микола Вінграновський

7 листопада  -  79 років  від дня  народження  Миколи Вінграновського,  

поета (сонети, елегії, медитації, романси, станци, хоку), прозаїка, актора (дебютував у ролі Івана Орлюка "Повість полум'яних літ" О.Довженка), сценариста ("Світ без війни", "Северин Наливайко"), кінорежисера (художні фільми: "Ескадра повертає на захід", "Берег надії", "Дума про Британку" (за Ю.Яновським), "Тихі береги", "Климко" (за Гр. Тютюнником); документальні фільми: "Голубі сестри людей", "Слово про А. Малишка", "Щоденник О. Довженка"; історичні дослідження про Чигирин, Батурин, Галич. ); дитячого письменника, публіциста (нариси з історії - "Чотирнадцять столиць України", спогади "Рік з О. Довженком), перекладача, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка за збірки для дітей.

Вві  сні  наш  заєць  знову  задрімав.
Якби  не  в  сні,  то  де  бі  йому  дрімати?
На  теплу  землю  вухонько  поклав
І  серце  своє  заяче  під  лапи.

Додому  ніч  собі  на  небо  йшла,
І  на  зорю  дивилася  мурашка...
Дрімайлику  тим  часом  зацвіла
Під  вусом,  під  самесеньким,  -  ромашка!

Бабунин  дощ

Бабунин  дощ,  на  климці  цяпота,
І  стежка  в  яблуках  вже  стежкояблуката,
З  котяри  -  іскри!  З  м'яти  -  чамрота!
Пускає  бульби  на  порозі  хата...
Іде  хтось  темним  садом  -  заховайсь!
Іде,  й  стає  знадвору  за  стіною,
І  мокро  дихає  над  мокрою  губою;
Як  звуть  його?  Чи  взагалі  він  звавсь?
Хто  він  такий  в  залатанім  кожусі,
В  кожусі,  а  хапає  дрижаки?..
Попискують  пташата  в  його  вусі,
І  в  бороді  дрімають  їжаки.
Одне  -  сов'яче  око,  друге  -  вовче,
Рука  -  крило,  друга  рука  -  весло,
Упівобличчя  день,  а  пів-обличчя  з  ночі,
На  голові  посріблене  сідло,
Де  ж  кінь  його?  У  торбі  кінь,  я  знаю.
Порожню  торбу  він  би  не  носив...
Стоїть,  і  передихує,  й  чекає,
Мабуть,  насправді  вибився  із  сил,
Бо  хто  ж  то  знає,  скільки  йому  років
І  скільки  він  живе  тисячоліть?..
Прийшов  під  нашу  хату  ненароком,
Прийшов  перечекати  і  стоїть:
Зайти  чи  ні  до  нас,  до  бульбохати?..
З  ноги  на  ногу  ось  переступив,
Щось  наче  хтів  було  мені  сказати,
Та  садом  знов  почапав  у  степи...